Йон Колфер – Артеміс Фаул. Останній хранитель (страница 20)

Артеміс хотів нагадати, що до ельфійського народу належить і та особа, яка прагне в даний момент знищити весь світ, але вирішив почекати зі своїми зауваженнями.

— І тоді чарівний народець знайшов собі притулок на туманному острові Еріу, батьківщині магічних сил, де вони були наймогутнішими. І ельфи вирили свої цілющі ями і зібрали свою армію на рівнині Тайллт, на останньому рубежі оборони.

Усі слухали Холлі мовчки, оскільки тепер могли бачити цю сцену і у своїх спогадах.

— Ця битва була короткою,— гірко продовжила Холлі.— Люди були немилосердні, і вже першої ночі стало ясно, що чарівний народець стоїть на межі повного знищення. Тоді Рада вирішила, що потрібно йти в катакомби під землю, звідки ельфи вийшли ще до того, як на Землі з’явилися люди. Усім, крім демонів, які за допомогою магії висмикнули свій острів з потоку часу.

— ОК,— сказав Мульч.— Я у захваті від цього, але потім ти сказала «звідки», тому мені треба злазити в холодильник.

Холлі сердито зиркнула на нього, а потім продовжила. Всі давно знали, що їжа допомагає Мульчеві пережити і погані звістки, і гарні, і просто ніякі. Будь-які.

— Але Рада вирішила, що навіть підземному притулку від людей буде загрожувати небезпека, і тому побудували Врата із зачарованим замком. Якщо цей замок колись буде відімкнутий, душі воїнів-берсерків, похованих навколо Врат, повстануть і вселяться в захоплені нові тіла, щоб не дати людям проникнути у Врата.

Артеміс досі пам’ятав кислий сморід від ельфа-берсерка, що намагався захопити його мозок.

— А якщо Врата берсерків будуть відчинені рукою ельфа, берсерки будуть готові воювати під його командуванням і виконувати всі його накази. У нашому випадку це Опал Кобой.

Закляття мало діяти не менше ста років, щоб за цей час народ зміг надійно сховатися, а про Врата геть забули.

Коли Холлі вимовляла останні слова, її губи стиснулися, і Артеміс негайно все прорахував.

— Але сталася зрада? — запитав він.

— Як?.. — округлила очі Холлі.— Так, дійсно, ти вгадав, Артемісе. Ми були зраджені зневаженим гномом-чаклуном на ім’я Шейден Фруйд, відомим раніше як Шейден Болт, а з моменту зради його стали називати Шейден Ганьба Тайллта.

У каплиці Хей-Хей є перевернута статуя Шейдена, а коли статуя висить догори ногами — це аж ніяк не комплімент, можете мені повірити.

— А як це сталося, Холлі? — запитав Артеміс, підганяючи її.

— Шейден Фруйд сховався в чаклунському тумані і дочекався, коли вмираючі берсерки будуть поховані навколо Брат, а народ спуститься в підземний світ, а потім спробував зламати замок. Він хотів не тільки відкрити дорогу людям, але й направити підлеглих йому берсерків проти їхнього власного народу.

— Той хлопець — справжній любчик,— зауважив Мульч, знову залазячи в холодильник.— Легенда говорить, що одного разу він власну матінку продав у рабство. І в даному випадку мене треба розуміти не в переносному, а в самому прямому сенсі. Він дійсно посадив одного разу свою матір у човен і продав її у сусідньому селі, що було розташоване нижче за течією. Одне це мало стати попереджальним знаком.

— Але план Шейдена провалився, чи не так? — сказав Артеміс.

— Так, тому що таємна частина плану вимагала, щоб хто-небудь обрушив схили долини на верхівку Врат. Сильний чаклун, здатний навести туман доти, поки Врата не будуть поховані, а потім зникнути під прикриттям того ж туману. Оскільки демони вже пішли, цю місію міг виконати тільки чаклун ельфів Брюн Фадей, що відрізнявся легендарною ненавистю до людей. Отже, він мав піднятися на край підготовленої інженерами-гномами долини і обрушити її схили.

Відчувалося, що Артеміс, Батлер і Холлі знали, що відбулося далі. Можливо, це було останнім нагадуванням, що залишилося в їхніх головах від плазми берсерків — вони раптом почули важке дихання Брюна Фадея, коли він поспішно спускався вниз зі схилу, наказуючи Шейдену відійти від замка.

— Вони билися люто, і кожен із них смертельно поранив іншого. Наприкінці Брюн, умираючи і майже збожеволівши від болю, ненависті і відчаю, запечатав інший замок своєю кров’ю і за допомогою забороненої чорної магії. Якщо цей замок буде відімкнений, Дану — Мати-Земля — викине в небо свою магічну силу, вибух якої знищить усіх людей на поверхні планети, і чарівний народ буде навіки врятований.

— Тільки люди?

Холлі вийшла із забуття.

— Тільки люди. Ненависні гнобителі. Брюн утратив усіх членів своєї родини під час нальоту людей. Його можна зрозуміти.

— Кожна зброя має свій термін придатності, Холлі,— потираючи підборіддя, сказав Батлер.— Це було десять тисяч років тому. Чи могло це закляття пройти період напіврозпаду або щось у цьому роді?

— Можливо. Але берсерки на волі, і перший замок спрацював відмінно.

— Чому Опал хоче відімкнути інший замок?

Артеміс знав відповідь.

— Це питання політики. У Небесному місті є численна орда, що роками виступає за повномасштабну війну. Для них Опал буде героїнею.

— Правильно,— кивнула Холлі.

— Плюс до того Опал уже так далеко зайшла, що всерйоз повірила, ніби її призначення — стати новою месією. Ти бачив, що вона готувалася зробити тільки заради однієї втечі.

— Розкажи,— попросив Мульч.

— У неї було її молодше «я», яке вона викрала, а потім організувала фальшиву вимогу про викуп, щоб її — нинішню — помістили всередину природного ядерного реактора, що допомогло їй виробити достатньо чорної магічної сили, аби відімкнути перший замок.

Мульч ляснув дверцятами холодильника.

— Дуже шкодую, що запитав. Це типове дільце з тих, в які ти нас постійно втягуєш, Артемісе.

— Гей,— огризнулася Холлі. — Зараз не час звинувачувати Артеміса.

— Дякую,— сказав Артеміс.— Нарешті.

— Звинувачувати Артеміса у нас вистачить часу потім, коли все закінчиться.

Артеміс різкими рухами склав руки.

— Це недоречно, Холлі. Я тут така ж жертва, як і всі інші. І навіть ці берсерки, яких використовують у війні, що закінчилася десять тисяч років тому. Чи не можемо ми просто сказати їм, що війна закінчена? Гадаю, вони охороняють ворога, які вже нікуди не ведуть.

— Це правильно. Ми не користувалися старими ходами тисячу років.

— Чи можеш ги якось повідомити їм про це?

— Ні. Вони перебувають під владою чар ельфів. Будь-які наші слова не подіють.

— Скільки в нас часу? — запитав Артеміс.

— Точно не знаю,— зізналася Холлі. — Мій батько розповідав мені цю легенду як казку на ніч. Він довідався її від свого батька. Першоджерело — спогади чаклуна-емпата, який синхронізував свою свідомість із мозком Брюна Фадея в останні миті його життя. Ми тільки знаємо, що другий замок — це складна магічна конструкція. Щоб упоратися з ним, Опал зараз використовує свою магічну силу, багато

сили, і та швидко слабшає. Думаю, що Опал потрібно відімкнути замок до настання зорі, поки ельфійський Місяць ще високо в небі. Потім, за легендою, її берсерки перетворяться просто на хмарки своїх колишніх «я» і перестануть існувати. їх покличе до себе посмертя.

Артеміс повернувся до Батлера, щоб обговорити з ним тактичні деталі. У цьому охоронець був великим експертом.

— Як Опал буде розгортати свої сили?

— Опал повинна буде зібрати більшість берсерків у себе за спиною, щоб ті бачили, як вона зламує цей чарівний замок. Решта охоронятимуть стіни і патрулюватимуть довкола маєтку — без сумніву, озброєні до зубів. Можливо, з моєю допомогою.

— А у нас є зброя? — запитав Артеміс.

— Я втратила свій нейтринний пістолет після падіння,— повідомила Холлі.

— Свій автомат я востаннє бачив у Місті,— вимовив Батлер.— У мене не було часу його підняти.

До вогню повернувся Мульч.

— Ти сказала, що всі люди будуть убиті на поверхні Землі. Хочу зауважити, що ви перебуваєте під землею. Тому ви можете, як вам відомо, просто залишатися тут.

Холлі відповіла йому отруйним поглядом.

— У цьому немає необхідності. Потрібно шукати інші варіанти.

— Якщо Опал дійсно відімкне другий замок, це не тільки знищить мільярди людей, а й призведе до небувалої громадянської війни між ельфійцями. У результаті Опал Кобой, очевидно, оголосить себе володаркою світу.

— Отже, ти теж уважаєш, що нам слід зупинити її?

— Я кажу, що ми зобов’язані зупинити її, але тільки не знаю як.

Артеміс задер голову, наче сподіваючись на осяяння згори, але побачив лише мерехтливі стіни підземної барлоги Мульча і чорнильну темряву гирла тунелю.

— Мульче, — запитав він, — куди веде цей тунель?

ГЛАВА 8: РІЗНОШЕРСТА КОМАНДА

ІСНУЄ поширена помилка, що тролі тупі. Насправді тролі тупі лише відносно.

Астрофізикам і просунутим Хей-Хей-ченцям тролі, звичайно, не годні у слід ступити, проте навіть найсередніший троль здатний скласти нескладний пазл швидше за будь-якого шимпанзе або дельфіна на планеті. Тролі вміють виготовляти примітивні інструменти, можуть освоїти мову жестів і навіть побудувати кілька найпростіших фраз. У ранньому Середньовіччі, коли тролів ще було дозволено показувати в ярмаркових балаганах, один гном-приборкувач накачував медовим пуншем знаменитого троля-виконавця на ім’я граф Амос Місячний Промінь до того часу, поки той не навчився більш-менш стерпно гарчати «Баладу про Тінглі Смоллз».

Так тупі тролі чи ні?