Ян Флеминг – Кульова блискавка (страница 10)

Засновником та головою цього приватного підприємства, створеного задля особистого збагачення, був не хто інший, як Ернст Ставро Блофельд.

ФІАЛКОВИЙ ПРИСМАК

Блофельд завершив вивчати присутніх. Як він і очікував, лише одна людина відвела погляд. Ставро не помилився — усі рапорти з неспростовними доказами двічі перевірили, але своїм очам та інтуїції він довіряв більше. Не кваплячись, прибрав руки під стіл, одну поклав на коліно, а іншою витягнув з бокової кишені золоту коробочку і поклав на стіл перед собою. Підчепивши кришку нігтем, витягнув піґулку з фіалковим присмаком і кинув її в рот. За звичкою, коли чекала неприємна розмова, він намагався пом’якшити дихання.

Блофельд поклав під язик піґулку і спокійним звучним, добре поставленим голосом промовив:

— Я маю доповісти членам комітету про просування великої справи — операції «Омега» (Блофельд упускав такі вставні вислови, як «джентльмени», «друзі» чи «колеги», вважаючи їх нікчемними й зайвими), але перш ніж перейти до обговорення, пропоную з питань безпеки торкнутись іншої теми, — Блофельд ще раз оглянув присутніх — та сама людина знову відвела погляд. Він продовжив доповідь таким тоном, немов розказував якусь оповідку: — Думаю, комітет погодиться з тим фактом, що перші три роки нашої діяльності минули успішно. Завдяки нашому німецькому підрозділові ми таємно провели операцію з підняття з дна Мондзеє[38] коштовностей Гіммлера, які потім реалізували через наш турецький відділ у Бейруті. Дохід — 750 000 фунтів. Викрадення сейфа разом з його вмістом із штаб-квартири МВС у Східному Берліні, що здійснив російський підрозділ, і наступний продаж документів американському Центральному розвідувальному управлінню дав нам пів мільйона доларів. Перехоплення в Неаполі тисячі унцій героїну, які належали родині Пасторі, були продані родині Фірпоне у Лос-Анджелесі за вісімсот тисяч доларів. Британська Секретна служба заплатила нам сто тисяч фунтів за пробірку з біологічною зброєю, розробленою у Чехословаччині на державному хімічному заводі у Пльзені. Вдалий акт шантажу колишнього группенфюрера СС Зоннтаґа, який під ім’ям Сантоса мешкає в Гавані, приніс нам мізерні сто тисяч доларів — на жаль, це всі гроші, які у нього були; а вбивство у Берліні Перенга, французького фізика-атомника, який переметнувся на бік комуністів, завдяки важливості інформації, котра була в його розпорядженні, та, головне, тому, що він не встиг нею поділитися, дало нам мільярд франків від Другого бюро. Підсумовуючи сказане, а членам комітету ці цифри відомі, повідомляю: наш сукупний дохід нині становить, без урахування останніх нерозподілених дивідендів, півтора мільйона фунтів у швейцарських франках та венесуельських боліварах[39], в які — а ці валюти є найстабільнішими у світі — ми конвертуємо наші статки. Доводжу до відома членів комітету, що дохід буде розподілено згідно з нашими домовленостями, а саме — за винятком десяти відсотків накладних витрат, оборотного капіталу та десяти моїх відсотків, решта буде поділена рівними частками по чотири відсотки між усіма учасниками. Сукупний дохід кожного становитиме приблизно шістдесят тисяч фунтів. Звісно, цю суму не можна вважати адекватною компенсацією за участь у нашій організації, і двадцять тисяч фунтів на рік не відповідають нашим сподіванням, але позитивна реалізація плану «Омега» має дати значно більший дохід, і якщо буде на те воля членів комітету, ми зможемо розпустити нашу організацію і спрямувати енергію кожного в окреме русло. — Блофельд оглянув присутніх та люб’язно спитав: — Питання є?

Двадцять пар очей — а цього разу погляду не відвів ніхто — пильно дивились на голову. Кожний зробив підрахунок, обличчя залишалися непроникними. Щось коментувати не було потреби. Вони були задоволені, але розсипатись у похвалах суперечило їхній суворій натурі. Те, що казав голова, було їм відомо. Настав час для невідомого.

Блофельд кинув під язик другу піґулку і продовжив:

— Добре. Стосовно останньої операції, що завершилася місяць тому і принесла нам мільйон доларів... — Бло-фельд повернув голову вліво, відшукав очами потрібну особу і м’яко сказав: — Встаньте, Сьомий.

Маріус Домінік з Уньйон Корс, гордовитий оцупкуватий чоловік із спокійними очима, вдягнений у готовий костюм, напевне придбаний у модному бутику Галері Барбе в Марселі, повільно підвівся і безстрашно дивився в очі Блофельда. Його великі, грубуваті руки розслаблено звисали, ледь торкаючись стрілок на штанях. Блофельд, здавалося, дивився тому в очі, а насправді спостерігав за реакцією номера Дванадцять, який сидів поруч, — П’єра Боро. Останній сидів на іншому боці стола напроти Блофельда. Саме він двічі впродовж зібрання відводив очі. Тепер — ні. Тепер він спостерігав розслаблено і не виглядав наляканим.

Блофельд звернувся з поясненнями:

— Ця операція, якщо хтось не в курсі, передбачала викрадення сімнадцятирічної дочки Магнуса Блом-берґа — власника «Принсіпаліти-готель» у Лас-Вегасі, який завдяки членству в Детройтській Пурпурній банді має частку в низці інших американських підприємств. Дівчину було викрадено з номера батька в «Отель де Парі»[40] у Монте-Карло та вивезено на Корсику. Цю частину операції здійснив наш корсиканський підрозділ. Було призначено викуп — мільйон доларів, містер Бломберґ погодився і, за інструкціями СПЕКТРу мав покласти гроші до надувного рятувального плота та випустити його в присмерку на італійському узбережжі поблизу Сан-Ремо. Уночі пліт підібрало судно нашого сицилійського відділення. Особиста подяка хлопцям за те, що вони своєчасно віднайшли схований на плоті радіопередавач, який би дав змогу французькій береговій охороні відстежити й захопити наш корабель. Отримавши гроші та відповідно до згаданих домовленостей ми повернули дівчину батькам, на перший погляд, цілу та неушкоджену, за винятком хіба що перефарбованого волосся, що було необхідним для перевезення її з Корсики до Марселя. Я сказав «на перший погляд»... Наше джерело в поліцейському комісаріаті в Ніці повідомило, що дівчину під час перебування на Корсиці зґвалтували, — Блофельд зробив паузу, щоби присутні могли вникнути у його слова, і продовжив: — Так стверджують її батьки, але, можливо, той статевий акт відбувся за обопільною згодою. Організація пообіцяла, що дівчину повернуть неушкодженою. Я не збираюся копирсатися в деталях сексуальної обізнаності дівчини, але, на мою думку, — неважливо, відбувся той статевий акт за згодою чи ні — батькам її повернули ушкодженою, чи, краще сказати, використали. — Блофельд рідко застосовував жести і зараз лише трохи відірвав ліву руку від столу. Потім продовжив таким самим рівним голосом: — Ми — велика та могутня організація. Мене не хвилюють питання моралі чи етики, але усі члени мають зрозуміти, що я рекомендую і навіть вимагаю дотримуватися чітких правил. Нема кращої дисципліни, ніж самодисципліна. Міць нашої організації полягає в міцності кожного її члена. Слабкість одного — метелик смерті для усієї структури. Вам відоме моє ставлення до цього питання, й у разі чистки ви завжди підтримували мене. У цьому конкретному випадку я вжив потрібних заходів стосовно родини дівчини, а саме: повернув половину суми викупу, приклав до грошей записку з вибаченнями. Це, якщо не брати до уваги факт радіостеження — стандартну поліцейську процедуру, про яку родину не повідомили, стало єдиним порушенням домовленості з об’єктом нападу. В результаті дивіденди кожного з цієї операції будуть відповідно зменшені. Стосовно злочину, то вважаю, що провина беззаперечна і мають бути застосовані адекватні заходи.

Блофельд дивився через стіл на чоловіка, який підвівся. Корсиканець Маріус Домінік тримав погляд, не відводячи очей. Він знав, що невинний. Його тіло напружилось, але не від страху. Домінік свято вірив, як, до речі, й усі інші, у справедливість Блофельда і не розумів причини, з якої саме його вибрано як хлопчика для биття, але якщо Блофельд так вирішив — тому і бути. Шеф ніколи не помилявся.

Відзначивши мужність підопічного, Блофельд також не міг не помітити, як котиться градом піт по обличчю Номера 12, який сидів на початку столу. Добре. Піт лише підсилить контакт.

Під столом Блофельд підняв праву руку з коліна і намацав кнопку.

П’єра Боро пронизав залізний удар потужністю три тисячі вольт. Його тіло вигнулося дугою, густе чорне волосся стало дибки, наче щітка на якійсь ляльці-потворі з виряченими очима з фільму жахів. Очі на мить шалено спалахнули і згасли. З вищиреного рота повільно висунувся язик з-поміж зубів. Струминки диму потягнулися вгору з-під покладених на підлокітники рук та з-поза спини — там, де у кріслі були сховані електроди. Блофельд відпустив кнопку. Верхнє світло, яке змінило колір на тьмяно-оранжевий і перетворилося на потойбічне сяйво, знову спалахнуло. Кімнатою поширився запах підсмаженої шкіри й паленого одягу. Дванадцятий із зловісним хрустом завалився вперед і впав підборіддям на стіл. Екзекуція закінчилася.

У тиші, що запала, пролунав тихий, урівноважений голос Ставро. Він дивився на Сьомого, відзначивши, що той залишився стояти непорушно і жоден мускул не здригнувся на його обличчі.

— Сідайте, Сьомий, я вами задоволений. (Із уст Блофельда це пролунало як похвала.) Я мав відволікти увагу Дванадцятого. Він знав, що ми його підозрюємо, і я хотів уникнути ускладнень.