18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 98)

18
Хай скомпонують оду піндаричну, Мої діла вихвалюючи в ній, Мою могутність, титул мій гучний, І все те в одіж приберуть музичну. Багато смертним клопоту бува, Як рим дошукується голова, А для святих це, звісно, легша справа. Ідіть же, думайте про форму й зміст, Тому хай буде перемоги слава, Чиє земляцтво явить більший хист». Таке сказав з престолу осяйного Апостол до святих заводіяк, Висловлюючись твердо й нерозлого, Бо лаконізм — обранців певний знак. Суперники, ще й оком не змигнути, Метнулися шукати земляків Із тих ото, яким далося чути Охоту до римованих рядків. Святий Денис, кого Париж злюбив, Біля стола садовить Фортуната4, Що в нього думка бистра та багата До щонайвищих залітає сфер; З тим поруч приміщається Просдер5, Поет чудовий, хоч і з янсеністів; Святий Григорій теж серед артистів6, Єпископ, що прославився давно В краю, де народився пан Бонно; Прийшов Бернард, митець на антитези7, За ним дрібніші тиснуться святі, Бо зважувати ліпше у гурті Пісень сп’янілих замисел тверезий. Зневажливо Георгій поглядав На ворога, мов то була дитина. Він у житлі надземнім одшукав Англійського святого, Августіна8, І так йому розсудливо сказав: «Угодниче, вродився для війни я, А віршувати — не моя це річ: Мій хист — рубатись, бити лиходія І голови мечем здіймати з пліч. Ти — віршник. Тож берись мерщій за рими, Щоб честь отчизни врятувати ними. Один британець, сумніву нема, Упорається з галлами трьома. Ми бачили в Нормандії, в Бретані, Як легко ті французики кохані Англійцям поступаються в бою. Я заставляю голову свою, Що, взявшись до елегії чи оди, Де треба розум виявить гнучкий, Ми також інші поб’ємо народи. Складай же гімна, приятелю мій, І доведи, що всюди перші бритти: Чи битися, а чи пером водити. Денис там віршомазів настягав, Надіючись на їхній геній щиро, Та я за них би й шеляга не дав. Ти сам працюй. Візьми священну ліру І носа втри Денисовому кліру». Низький віддавши за хвалу поклін, До діла взявся скромний Августін, І, поруч сівши з Франції патроном, Співацьким віддається перегонам. Труд скінчено, і колом осяйним Рум’яні херувими й серафими