18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 67)

18
То, певне, тільки обіч Магдалини. Господь, велитель днів і поколінь, Та ангел мій, та полохливий кінь Мене в куток цей принесли прекрасний. У серці маю каяття незгасне, Бо ще не всю мене поглинув гріх, Люблю добро, хоч праву путь згубила, І вірю: благодаті вічна сила Очистить скверну злочинів моїх». Сестра Безонь з ласкавістю тонкою Вродливицю втішала як могла, А далі гостелюбно повела За руку аж до власного покою. Та келія уся була в квітках, З широким ліжком, зовсім не похмура; Здавалося: для пустуна Амура Був не заказаний до неї шлях. Сорель Агнеса Господа хвалила, Що каяття — розвага досить мила. Після вечері (цю шляхетну річ Я звик щоразу, панство, нотувати) Сестра Безонь промовила: «Вже ніч, А, як відомо, людства ворог клятий Під цю годину ходить по землі, Подоби різні беручи в імлі3, І грішників ба й чистих спокушає. Та спосіб є, хоч це не всяке знає, Себе від того лиха вберегти: В одну постелю треба нам лягти, І двох нечистий вже не подолає». Агнеса згодна, роздяглась, лягла, Радіючи і мріючи про святість... Не квапся, бідолашна, утішатись: Твоя з тобою всюди доля зла! Читачу! Я примушений сказати, Почервонівши з сорому, як жар, Що ця Безонь... ох! був це бакалавр, На гроші і на вченість небагатий, Та силою і спритністю Алкід I Адоніс, як глянути на вид. Мов злото, в нього кучері вилися, Він цвів красою, мов троянди цвіт, І вельми придавався абатисі На заході її безгрішних літ. Отак Ахілл в одежині дівочій Колись у Лікомеда гостював І пестив Деїдамію щоночі. Як тихий морок все навкруг обняв, Сповідниця з сестрицею святою Лягли удвох під ковдрою одною, І тут — предивні, Господи, діла! — Метаморфоза у сестри була, Яку Агнесі враз далося знати. Гукати пробі, кликати, кричати, — Це, може, й розбудило б монастир, Та викликало б сором, поговір... Лишалося терпіти і зітхати... Додам іще: в обставинах таких Хто б дуже мудро міркувати міг? Сестра Безонь на декілька хвилинок По пестощах зробила відпочинок, А наша мандрівниця молода Подумала: «І тут, і скрізь біда! Я чесною зробитися хотіла, Та від бажань далеко ще до діла,