Бо ще солодше нас п’янить і вабить
Умріяна коханка чарівна,
Як не відразу піддалась вона.
Нарешті паж, радіючи без краю,
Переступив поріг свойого раю
І до любові келиха припав.
Англійський принц народи воював,
Здобув Париж король Анрі Четвертий,
Чиє наймення не боїться смерті,
Та щасливіший був Монроз за них,
Коли в борні солодкій переміг.
Ох, друзі! Щастя легше від пилини!
Усе минає, все на світі гине!
Не встиг Монроз у пристрасті сліпій
Допить любові чистої напій,
Як налетіли раптом, мов шуліки,
Англійці, галас підійнявши дикий,
Розбили двері, вбігли, гомонять...
Не треба тут, панове, й пояснять,
Що то чернець, по святобожній месі,
Віддячив так Монрозові й Агнесі.
Взяли красуню з краснем молодим
Та й повезли жорстокосерді бритти:
Шандос їх має, бачите, судити.
Яку ж приділить він покару їм?
Залюблені від страху умлівали,
Бо з досвіду вони свойого знали,
Що Жан Шандос до жалощів не звик.
Проте, хоч сором їх несвітський пік,
Вони перезиралися пестливо,
Хвилину споминаючи щасливу...
Одначе, що ж на допиті казать?
Було б їм зле, та доля помогла їм:
Серед туману, саме десь під гаєм,
Французи раптом кіньми тупотять.
То був загін блискучий та завзятий,
Якому Карл у розпачі звелів
По всіх краях, по всіх місцях шукати
Сорель Агнеси й Жанниних слідів.
Коли два пси, два півні, два коханці
Зустрінуться (увечері чи вранці,
Однаково) десь на тропі одній,
Коли побачить янсеніст палкий
Лойолиного учня, єзуїта,
Коли дитя Кальвінове сердите
Ультрамонтанця здибає нараз, —
Тоді на них якийсь находить сказ,
І кожен б’ється люто, до нестями —
Той шпагою, той кігтем, той зубами.
Так і французькі рицарі ставні
На бриттів, наче соколи ясні,
Без жодного вагання нападають,
А ті оружно їм відповідають —
І загуло, аж стогне далечінь!
Був під Агнесою гарячий кінь, —
Як і вона, він мав натуру жваву,
Він басував, хвицався без угаву,
Аж бідненька стрибала на сідлі.
Отож, як битва зачалась в імлі,
Він ізлякався, прикусив удила
Та й полетів... Дарма вона хотіла
Його рукою кволою спинить:
По власній волі він Агнесу мчить.
Монроз не бачив за кипінням бою,
Що сталось із Агнесою палкою.
