18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 57)

18
А хто б не плакав от таких турбот? Проте Юдіта інше догадала: На Мартінгера глянула вона Зневажливо — і так йому сказала: «Для мене думка зовсім не страшна За здобич вам цієї бути ночі. Я доведу вам залюбки й охоче, Чого англійка варта, що лягла З бандитом на ніч». — Радість узяла Розбійника. Підпивши неабияк, Британку горду цмокнув він усмак І скрикнув: «Завжди я любив англійок! Англійкам віват!» — І бридкий пияк Знов смокче вина, страви уминає, Кричить, жартує разом з обома, Обох цілує масно, обійма І хижо, безсоромно їх щипає. Міланка плаче — оком не змигне Юдіта, ніби серце кам’яне У неї в грудях, і ніяк не можуть Її нахабні доторки стривожить. Аж от нарешті та потвора зла, Ікаючи, встає із-за стола, Ногами плута, а проте белькоче, Що час умову виконать наспів, I, повний щедрих Вакхових дарів, У край Венери завітати хоче. «Невже ж таки худобині оцій, — Шепнула до англійки Доротея, — Вдовольните ви пал її гидкий? Боюся навіть думати про це я! Чи ж гідний він прийняти дар такий?» «Ні, інший дар, — зачулось від Юдіти, — Дістане він. Я хочу відплатити Йому належно за образи всі Моїй чесноті і моїй красі. Не зраджу я коханого свойого, Бо маю — тільки гляньте-но! — від Бога Потужні руки. Недаремно ж я Ношу Юдіти грізної ім’я! Тож хай покине марна вас тривога, Чекайте тут і Господа моліть, А я вчиню, що слід мені вчинить». Те мовивши, вона пішла без ляку Мерзенного обняти розбишаку. Упала ніч. Густий туман наліг На півгнилий розбійницький барліг, І гурт злочинців розійшовся, клятий, Хто де набачив, хміль тяжкий проспати, А Доротея зосталась сама, Бліда від страху, з розпачу німа. Сам ватажок на учті превеселій Од італійських трунків очамрів; Дорачкувавши якось до постелі, Він більше спати, ніж любить, хотів, — Але на перса пружні та дебелі Свою заласну руку положив. Юдіта цього тільки і чекала: Фальшивими обіймами впіймала Вона його в солодку й згубну сіть. Розбійник сили витратив за мить, Він простягнувся, він захріп, він спить. У Мартінгера був над головою Меч на цвяшку. Ту вивірену зброю Англійка ухопила запальна,