18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 129)

18
Він згадує, що молоденький бритт Мав на заду французькі три лілеї, Хвилини він ще не забув тієї, Як був подоланий Гермафродит. Але найбільша дивина для нього — Це бистрий ум череваня Лурді; Він став з ним до розмови — і тоді В Денисову повірив перемогу. Лурді уклінно й гречно попросив З Агнесою таємної розмови, Сказав їй кілька шанобливих слів, А далі потихеньку ознаймив, Що пан Тальбот, безумний від любові, Яка йому жагуче серце рве, Зустрітись має із мадам Луве Під мурами старого Орлеана. «Тут, — каже він, — лукавство — річ бажана. Діставши з рук Даліли тихий сон, Зробивсь її невільником Самсон. Агнесо пишна! Короля збудіте До подвигів». «Ох! Перш мені скажіте, Чи тож надовго вірний він мені!» — Йому Агнеса. — «Справи це земні, — Сказав Лурді: — одно я тільки знаю, Що через вас позбудеться він раю... Проте — священна рясо, вибачай! — Для цих очей забути легко рай». Агнеса знов: «І гречність ви, і розум Явили, отче, у своїх словах...» І додала, з рум’янцем на щоках: «Скажіть, в англійських живучи військах, Ви з юним не стрічалися Монрозом?» «Чому ж би й ні, — відповідає мних, — Люб’язний він і красний над усіх». Агнеса скромно опустила очі, Тоді ченцеві руку подала І з ним тихенько, під покровом ночі, У Карлові покої увійшла. Там вінценосець більше слухав мову Лурді, ніж сам йому відповідав, А далі раду скликати військову З абатами й міністрами сказав. Між рицарями, славою їм рівна, Була там Жанна, горда, як царівна. Агнеса, непомітна й мовчазна, З шитвом сиділа, ніби й не до неї, — Та тільки слово вимовить вона, Як добрий Карл пристав уже на теє. Ухвалено зловити слушну мить І президентшу з бриттом ухопить. Так Марса і прекрасну Афродіту4 Колись піймали Сонце та Вулкан. Отож воєнний розробили план І в путь-дорогу рушили до світу. Пан Дюнуа найтяжчий похід мав, І славимо за те щораз його ми: Героїв шлях, в історії відомий, Між містом і військами пролягав, Нарешті він при тих воротах став, Де з президентшею Тальбот ласкавий Утіх солодких повну чашу п’є І сам собі обітницю дає Від пестощів перестрибнуть до слави. Для нападу на місто шість полків