18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 110)

18
Та Жанна бачить: люди в ланцюгах, По двоє сковані, заманячили. «Ой! — скрикнула. — Це ж наших вояків Загін англійський у полон схопив! Повинність наша — їх урятувати! Гей, Дюнуа! А покажім-но, брате, Бастарда смілість, діви Жанни гнів!» І кинулись, узявшися до зброї, На вартових без роздуму обоє. Одвага їх така страшна була, Такий жахливий вигляд у осла, Що вояки, чи як там їх назвати, Метнулись, мов собаки, утікати. До визволених Жанна під’їздить, Вітає їх: «Подяку ви зложіть Законному своєму королеві, Що від англійців вас урятував; Цілуйте руку; з нами підете ви Його спадкових боронити прав». Що ж рицарі на ту ласкаву мову? Похнюпились, зітхають загадково, Ні пари з уст... А правда, читачі, Цікаво вам, кого піднять мечі За трон французький Жанна закликає? То шахраї, найгидші в цілім краї, Засуджені, як кодекси велять, На спині в Амфітріти веслувать: Це їхня одіж певно виявляє. Зітхнув король, поглянувши на них. «О горе! — каже. — Серце мука тисне, Що племено британців ненависне Господарює у краях моїх! З їх імені тут суд іде й розправа! За них у церкві чинять молитви! З їх волі на галери йдете ви, Мої підданці! О, яка неслава!» Жаліючи огидних волоцюг, Ласкаво він наблизився, як друг, До молодця, що перший був між ними. На світі мало з пиками такими Мерзотників. Кошлата борода На підборідді довгому буяє; В очах нема ні честі, ні стида, І слова правди на устах немає; Так і здається, що в рудих бровах Ховається злоба, безчестя, зрада Блюзніра, геть загрузлого в гріхах; У піні рот, скрегочуть вічно зуби. Тож цей шахрай, такий на вигляд любий, Побачивши французів короля, Зробився тихий, смирний, як теля, Мов на молитву, склав потворні губи. Так пес лихий, що кров горить в очах, Що аж реве, охриплий з лютування, Хазяїнові стелеться в ногах І лиже руки, сповнений бажання У нього вибрехати хліба шмат. Так чорт, Люцифера самого брат, З пекельних нетрів рушивши в дорогу, Хвоста свого ховає поміж ноги І до черниць, тихіший від ягнят, Крадеться, щоб побожністю своєю Діскрету знадити чи Доротею. Зчарований мерзотником брудним, Король прихильно розмовляє з ним’