Побачив перший він Гермафродита,
Хазяїна страшного тих палат,
Що споглядав, як лють несамовита
Крутила Карла, рицарів, дівчат,
І реготався, взявшися у боки.
Збагнув отець без довгої мороки,
Що теє все іде з чортячих справ.
Він трохи, бачте, розуму сховав
Під каптуром, ба ще й тонзури сила
Його, як добрий панцир, боронила.
Умить йому згадалось, що Бонно
Шанує звичай, виниклий давно,
А вартий, щоб шановано і нині:
З собою завжди мати у торбині
Гвоздику, сіль та перець і мускат.
Із молитовником смиренний брат
Біжить мерщій до світлого фонтана,
Бо ж сіль, молитва та свята вода
Не залишать, напевне, і сліда
Від замку та його лихого пана.
Бурмоче він усе, що випада
В такім-от разі: Sanctam, Catholicam,
Papam, Romam, aquam benedictam, —
І з чаші, триманої товстуном,
Окроплює свяченою кругом
Алісиного виплодка гидкого:
До Стіксового плину вогняного
Ті бризки я ладен би прирівнять.
По чаклунові іскри миготять —
І диму стовп, густий та пелехатий,
Повив і чародія, і палати.
Французи в темряві страшної мли
Іще свою баталію вели, —
Та зникли чари, з ними й божевілля,
Що син його диявольський наслав;
Усі прочумалися, як з похмілля,
І кожен мозок знов на мірі став.
Герої наші вмить опанували
Ті крихти глузду, що від Бога мали,
В людськім-бо роді, леле! крок один
Від тями до безтямності глибин.
Зраділо б серце в кожного з картини,
Коли шляхетні наші паладини
Ченцеві уклонялися до ніг,
І всяк молився, як умів та міг.
Трімуйлю! Карле, в любощах завзятий!
Ні, не мені ваш захват змалювати!
Лунало всюди: «О королю мій!» —
«Моя Агнесо!» — «Рицарю ясний!» —
«Це ви?» — «Це ти?» — «Моє життя!» —
«Мій раю!» —
І поцілунки сиплються без краю,
Сто запитів, сто відповідей чуть,
Але думок слова не доженуть.
Щасливий з наслідків своєї праці,
За всіх молився скромний Боніфацій.
Бастард і Діва потай, у кутку,
Шептались про любов оту палку,
Що мала їхню увінчати славу.
Аж тут осел, їх дивний компаньйон,
Як зареве на всю свою октаву,
На щонайнижчий тріумфальний тон!
Земля і небо з жаху задрижали,
І Жанна, найчистіша з-між людей,
Побачила, як у будинку впали