Витольд Гомбрович – Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета (страница 63)

ШАРМ (сконфужений): Не гозумію... Не гозумію... Не гозумію... (Машинально, у відповідь Фірулетові.) Ха-ха-ха!

ФІРУЛЕТ: Чого це ти не розумієш, графе? (Атакує Шарма.) Ха-ха-ха!

ШАРМ (атакує Фірулета): Ха-ха-ха!.. Не розумію, ти знаєш, багоне, дивна гіч. Я флігтував і натякав, що спгавлю їй се і те з гагдегоба. А вона: що хоче наготи!

ФІРУЛЕТ: Наготи?

ШАРМ: Наготи. Отож.

ФІРУЛЕТ: Перепрошую, ти хочеш цим сказати, графе, що замість пеньюара, сорочки, дезабільє, спіднього... якісь там таз, стегна, бабки, ключиці:.. й нічого більше?

ШАРМ: Нічого!

Тіло.

Тіло — й нічого більше...

Вітер.

ФІРУЛЕТ: О, який пошум у природі!

ШАРМ: О, який пошум у природі!

РАЗОМ: О, пошум, пошум, о пошум!

ШАРМ (замислений): Тіло.

ФІРУЛЕТ (замислений): Тіло.

ШАРМ: Голе.

ФІРУЛЕТ: Голе.

ШАРМ: І все.

ФІРУЛЕТ: І все.

РАЗОМ: І пошум, пошум, і пошум.

Із-за крісла виходить Владислав зі Злодюжкою на повідці.

ВЛАДИСЛАВ: А що з цим пройдою? Відпустити його, здати в поліцію чи як?

ФІРУЛЕТ: Це пес чи якийсь зірвиголова? Де ти його, графе, відкопав?

ШАРМ: Стій, багоне!

Зажди, багоне!

Я дещо починаю гозуміти... Ага-а-а... аг-а-а-а... ага-а-а-а... Бо вона спала на лавці. Я спустив на неї цього злодюжку. Щоб він щось у неї вкгав. А я його тоді зіб’ю з ніг і відгекомендуюся... Така інтгига! Але! Ба! Я гозумію!..

ФІРУЛЕТ: І що? Та кажи вже!

ШАРМ (сам до себе, нажаханий): Вона кгізь сон пізнала його гуку в себе в пазухах... Але гадала, що це моя гука... що це я!

ФІРУЛЕТ: Перепрошую? Що ти, графе, власноруч запхав їй руку в пазухи? На лавці, під деревом, у скверику — і то не будучи їй представленим?! Та що це за дика ідея?!

ПАНСЬКА ГРУПА (драматично): Кріселка лорда Блоттона!

ШАРМ: Вона гадала, що це я! Що це я запхав! Тому їй закогтіло наготи. Наготи зі мною, Боже всемогутній!

Вітер, однак млявий.

ФІРУЛЕТ: Перепрошую, перепрошую, — наготи, наготи з графом? Це ж як — що ніби граф без ціпка, без монокля, без шапокляка, без штанів і без трусів?

ШАРМ: Вона наготи зі мною хоче.

ФІРУЛЕТ (хапаючись за живіт):

Ха-ха-ха-ха — ха-ха-ха!

Ха-ха-ха-ха — ха-ха-ха!

ВЛАДИСЛАВ: Ги-ги-ги! Ги-ги-ги!

ПАНСЬКА ГРУПА: Ха-ха-ха-ха-ха-ха!

ЛАКЕЙСЬКА ГРУПА: Ха-ха-ха-ха-ха-ха!

ШАРМ (співає):

Що, багоне, ну що це знову?

Куди ти хилиш? Що це за сміх?

Зволій мене позбавити цього! Геть, геть!

Ця безпагдонність вже вмогила всмегть!

ФІРУЛЕТ (співає):

Голий Шарм, голий Шарм,

Ха-ха-ха і гоп-ца-ца,

Ха-ха-ха-ха. Наголяса!

Голий Шарм! Голий Шарм!

Зухвало дефілюють один перед одним.

ШАРМ: Квагта в чигвах!

ФІРУЛЕТ: Шлем у каре!

ШАРМ: Дублет у кольорі!

ФІРУЛЕТ. Дублет на дублет!

ШАРМ: Тги без фігуги!

ФІРУЛЕТ: Великий шлем у піках!

ШАРМ: Пас!

ФІРУЛЕТ: Пас!

Любий графе Шарме, коли ти роздягнешся догола, не забудь мене покликати, щоб я міг помилуватися, ха-ха-ха-ха-ха-ха!

Виходить разом зі Стрільцем.

ШАРМ (пригнічений):

Зухвалець!

Нахаба! (Сідає на стільчик-парасолю.)

Я пгоггався...