Витольд Гомбрович – Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета (страница 43)

ШЕФ ПОЛІЦІЇ: Чому мене?!!

ГЕНРИК: А щоб складніше здогадатися було! Я зараз

Брутальності дещицю потребую — і я її шукаю

На твоєму писку! Якби я канцлеру зацідив, то був би просто справедливим. Але я прагну брутальним бути! Я наведу тут лад! (Крики.) І що там знов таке?

МАТИ (за сценою): Пустіть мене — пустіть же!

Вривається.

Мій Геню, Генричку, там батько, батько, батько!

ГЕНРИК: Вона схибнулася?

МАТИ: Мій Генричку, батько кричить, батько гарчить, плюється і харчить нелюдськи, ще й скаче та підстрибує!

ГЕНРИК: Таки схибнувся!

МАТИ (драматично-ідилічно):

Хотів він вирватися з пут, хотів тікати

Ген, за три моря!

А тоді його схопили

І зара б’ють його і з ним танцюють!

О Генричку, танцює батько твій!

ГЕНРИК: І що з того?

МАТИ: О ніж, ніж, ніж!

ГЕНРИК: Я просто так його тримаю.

МАТИ (нажахана): Ісусе Христе, Геню!!!

Я твоя мати!!

ГЕНРИК: Та звісно — мати — і це навіть непогано склалося... (Підходить.) Я хочу обійняти тебе, поцілувати, мамо (обіймає її).

МАТИ: Та що ти робиш, Генику?

ГЕНРИК: Я тебе обіймаю.

МАТИ:

Ліпше облиш мене...

Дивні твої обійми, ні-ні, дай спокій!

КАНЦЛЕР: Це диво дивне...

ШЕФ ПОЛІЦІЇ: Дивно, прикро...

Забігає Батько, слідом за ним Харцизяки.

БАТЬКО: Рятуйте, мене б’ють!

МАТИ: От розбишаки!

БАТЬКО (тихо): Мене побили...

(Голосніше.) Мене побили...

(Крик.) Мене, мене побили!!!

МАТИ: Ходи до мене, він і мене побив.

БАТЬКО (кричить): Що? Що? Він бив тебе?

МАТИ: Тихо, тихо, цить...

БАТЬКО (тихіше): Тоді я прокляну його...

МАТИ: Цить-цить, тихо...

БАТЬКО: Як? Як ти сказала? Він тебе побив?

ГЕНРИК: Як добре, що в мене є цей ніж...

УСІ: Боже!

ГЕНРИК:

Та ні, ну що це вам верзеться!

Я не вбиватиму нікого, хоча цей ніж

Загострює мене!

Нікого я не вб’ю — але

до всіх торкнуся...

Торкається до Батька і Матері.

Жахітна пара, що прокльони вивергає! Батько і мати!

Святість! А я оце

До них торкаюся.

Дивіться, як я до них торкаюся, як я чіпаю їх, як я в них длубаюся.

КАНЦЛЕР:

Нічого гіршого не бачили повік

Очі мої старі...

ШЕФ ПОЛІЦІЇ: Мені ніколи щось подібне і в гадку не спадало!

ХАРЦИЗЯКА: А то соромота!

БАТЬКО: Щоб ти сконав!

МАТИ: Щоб тебе мати скинула!

БАТЬКО: Щоб тебе батько задушив!

МАТИ: Щоб ти дитини власної не мав!

БАТЬКО: Щоб тебе діти вигнали!

МАТИ: Щоб діти тебе вдушили!