Витольд Гомбрович – Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета (страница 24)

Заходять Пияки.

ПИЯКИ: Р-рим-р-рим-р-рим!

БАТЬКО: Панове, та майте троха розуму! Бо ж пізня нічна година. Манько, зачиняй!

ПИЯКИ (сідають при столику):

Чарочки зі старочкою!

Гальбу!

Сальцесон!

Чисту подвійну зміцнену!

Манько, чарчини! Манько, ковбасок! Манько, свинини!

Манько, сальцесону!

ГЕНРИК (збоку):

Манько, сальцесону!

ПИЯКИ:

Юний Сава носив каву

На Белянах, рах-цах-цах!

БАТЬКО (до Маньки): Теє... не подавай!

ПИЯК: Манько, ходи-но сюди, щось я скажу тобі, Манюсю...

БАТЬКО: Не ходи.

ПИЯК: Замкни вже пельку на петельку... Я кличу кельнерку й нема такого права, щоби відмовити, замову поламати, ти сукуватаватабезкравата, ну а якщо, старий шкарбуне, до мене рипнешся, то я напхаюсь і перепхаю тебе аж по саме розп’яття!

ГЕНРИК (збоку): Аж по саме розп’яття!

БАТЬКО: Зара. Зара. З вашого дозволу. Манько, подавай!

ПИЯК (придивляється до нього): Настрашку має.

ПИЯКИ (діловито): Настрашку має.

ГЕНРИК (збоку): Настрашку має.

ПИЯК: Мовчати-и-и-и... Шикуйсь! Марш! Марш!

Гей, уперед, даєш його сюди!

Скажений марш.

ПИЯКИ:

Юний Сава носив каву

На Белянах рах-цах-цах!

Р-рим-р-рим-р-рим!

Зупиняються навпроти Батька.

ПИЯК:

Мовчи-и-и... свиня...

Свиня!

Настрашку має.

Тут таке діло, що шкарбун

Настрашку мусить мати,

Як і всі гаспиди.

Настрашку мати,

Сукуватавата!

ДРУГИЙ ПИЯК (понуро): Настрашку має.

ТРЕТІЙ ПИЯК: Настрашку то він має...

ПИЯК: А як від мене він настрашку має, на честь цього я зара йому як дам! Хіба ж не правда, панно Маню?!

ПИЯКИ: Ото вже дай йому, як дай йому!

ПИЯК: Ото як дам йому!

ПИЯКИ: Ото як дай йому, вже дай йому!

ПИЯК: Як дам йому!

ГЕНРИК: Ото вже дай йому, вже дай йому!

ПИЯК: Як дам йому!

МАТИ (нажахано): Ігнаце, ото вони вже як дадуть тобі, дадуть тобі!

ПИЯКИ: Ану даєш його сюди!

ПИЯК: Ану даєш його сюди!

Наближаються до Батька.

ПИЯКИ: Ото вже дай йому!

ПИЯК: Ото як дам!

Мовчання.

Ото я, куртканаскловаті, вже дав би йому, але

Таку вже нерухому має морду...

І та його морда геть не вору́шиться...

...А як не ворушиться,

То ні...

(До Мані.) Манько...

Бо тут підлога така розлога!

ПИЯКИ (понуро): Він не ворушиться... (До Мані.) Манько...