Тесс Герритсен – Обери мене (страница 56)

-Сьогодні. Він сказав, що ви розпитували його про смерть дівчини. Сказав, що однак усе випливе назовні, тому вирішив сам розповісти мені.

-Що ще він сказав?

-Що вона завагітніла і... - Меґґі робить паузу, стримуючи сльози, - він може бути батьком дитини.

-Вам, мабуть, було боляче це чути.

Меґґі витирає рукою обличчя.

- Надто через те, що ми роками намагалися завести дитину. А кілька тижнів тому ми дізналися, що це нарешті станеться.

Френкі похмурніє.

-Ви при надії?

-Так. І ми були дуже щасливі. Я була дуже щаслива. -Меґґі робить глибокий вдих. - Але тепер...

Дивлячись, як страждає жінка, Френкі ледве змушує себе поставити наступне запитання.

Утім, без нього не обійтися.

-Ви знали, що у вашого чоловіка була інтрижка?

-Ні.

-Чи траплялося таке раніше? Він мав зв’язок з іншими жінками?

-Ні.

— Ви в цьому впевнені?

На мить Меґґі витріщається на неї набряклими від сліз очима. «Зараз може початися найцікавіше», - думає Френкі. Жінка ставить під сумнів усе, що, як їй здається, вона знає про свого чоловіка. І питає себе, чи не була вона сліпою до інших таємниць, інших зрад.

-Докторко Доріан?

Меґґі схлипує.

-Я вже ні в чому не впевнена!

-Тож, можливо, були й інші романи.

- Він сказав, що це був єдиний.

-І ви в це вірите?

—Можете вважати мене божевільною, але вірю. Я навіть можу зрозуміти, як це сталося. Чому це сталося.

- Ви маєте на увазі роман?

-Так. - Меґґі змахує сльозу. - Господи, шлюб - це так складно. Мені добре відомо, як легко стосунки втрачають новизну й набувають одноманітності. Утім, навіть у найгірші наші дні я жодного разу не припустила, що він перестав мене кохати. Він досі кохає мене, я знаю. Так, частина мене прагне його задушити. Але інша частина воліє пробачити.

- Ви б змогли пробачити вбивцю?

Меґґі застигла.

- Ви ж не думаєте, що Джек міг когось убити?

-Дозвольте ознайомити вас із деякими фактами, докторко Доріан. Ми знаємо, що Терин Мур було вбито. Ми знаємо, що в її квартирі відбувалася боротьба, вона впала і вдарилася головою об журнальний столик, проломивши собі череп. Потім убивця витягнув її на балкон шостого поверху і скинув тіло на тротуар як непотріб. І ви не можете вирішити, чи пробачити його?

Меґґі хитає головою.

-Він не міг так вчинити. Це неможливо.

- Це не просто можливо, це дуже ймовірно.

—Я знаю свого чоловіка.

- Проте ви не знали, що в нього була інтрижка.

-То інша справа. Так, він припустився помилки. Так, він був йолопом. Але вбити дівчину? - Вона знову хитає головою, цього разу рішуче. - Він би ніколи нікому не заподіяв шкоди.

Френкі дивиться в бік дзеркала, гадаючи, чи відчуває Мак таке ж розчарування, як і вона. Настав час зняти полуду з очей жінки і змусити її подивитись у вічі жорстокій правді про свого чоловіка.

-Докгорко Доріан, - каже Френкі, — ось що ми можемо довести. У вашого чоловіка був роман зі студенткою, Терин Мур. Вона завагітніла і збиралася розповісти правду. Вона загрожувала його репутації, кар’єрі та шлюбу. Він міг втратити все. Я б назвала це достатньо сильним мотивом для вбивства.

-Це ще не означає, що він її вбив.

-У п’ятницю вночі - у ніч, коли її вбили, - він був у її квартирі.

- Ні, не був. Він залишався вдома.

-Ви готові присягнути в цьому?

-Він сказав мені...

- Ви присягнете, що він був удома з вами тієї ночі, усю ніч?

Меґґі відкидається на спинку стільця.

-Я не можу, - тихо каже вона.

-Чому?

—Тому що я не всю ніч була вдома. Близько опівночі мене викликали в лікарню до пацієнта. Коли я повернулася додому о четвертій, Джек усе ще міцно спав у ліжку, як і до виклику.

-Отже, вас не було вдома чотири години. Тож він мав удосталь часу вислизнути до квартири Терин. У нього був і мотив, і можливість її вбити.

-Де ваші докази, що він справді був у її квартирі? Є свідки? Відео з камер спостереження?

—У нас є його текстові повідомлення.

Меґґі кліпає.

-Які повідомлення?

-Ті, що він надсилав своїй подрузі, - каже Френкі й помічає, як Меґґі здригається. «Подруга». - Мобільний оператор передав нам усі текстові повідомлення, які надсилала й отримувала Терин. І о диво! Серед них - повідомлення з мобільного телефону вашого чоловіка! У ніч, коли вона померла, вони домовилися зустрітися в її квартирі.

—Але Джек залишився вдома тієї ночі. Він сказав, що був удома.

Френкі дістає роздруківку текстових повідомлень Терин і тицяє її Меґґі Доріан.

-Тоді як ви поясните це?

Меґґі дивиться на есемеску, яку її чоловік написав своїй коханці. Ось текст, надрукований чорним по білому, доказ того, що він брехав своїй дружині:

Сьогодні вночі, у тебе. Дочекайся мене.

- Він написав це у п’ятницю, тієї ночі, коли померла Терин Мур. Поки ви були в лікарні, виконуючи свій лікарський обов'язок і рятуючи життя, ваш чоловік вислизнув з ліжка - вашого ліжка. Він поїхав до квартири своєї подружки, що завдавала йому стільки клопоту, і розв'язав проблему. Прибрав кров, щоб усе вказувало на самогубство, і поїхав додому. Якраз учасно, щоб стрибнути в ліжко до вашого повернення.

- Ні. Усе не так.

-Де зараз ваш чоловік?

- Цього не може бути...

-Скажіть мені, де він.

- Мабуть, він удома.