Тесс Герритсен – Обери мене (страница 53)

—Це нічого не значило. Я ніколи не кохав її, - сказав він. - Я кохаю лише тебе.

—Як довго це тривало?

Голос Меґґі був дивним, лячно спокійним.

—Усе закінчилося, щойно сталося. Це було лише раз. -Насправді двічі, але він не міг цього сказати. І це все одно не мало жодного значення. Принаймні не тепер. - Мені шкода.

-Де це сталося? Ця миттєва маленька інтрижка?

-У Амхерсті. На конференції. Я забагато випив, і одне потягнуло за собою інше...

-Боже мій. - Вона прикрила рукою рот. — Я не можу в таке повірити.

-Мені шкода.

- Припини це повторювати.

З музейного гучномовця прозвучало оголошення, що за тридцять хвилин музей зачиняється.

-Але я кажу правду, — виправдовувався він. — Мені справді шкода.

-А тепер та дівчина мертва. Дівчина, з якою ти займався сексом.

-Імовірно, це самогубство. Але щоб бути впевненими, поліція допитує всіх, хто її знав.

-І тобі потрібне алібі на ту ніч.

-Так, - прошепотів він. - Мені дуже шкода.

-Якщо ти скажеш це ще раз, я закричу, хай йому біс!

Вона схопилася на ноги й рушила геть, потім повернулася і стала над ним.

- Ми одружені дванадцять років. У нас незабаром буде дитина. А ти йдеш і трахаєшся зі студенткою?

Охоронець повернувся до галереї на звук їхніх голосів, і стояв, спостерігаючи за ними з дальнього кінця зали.

— Будь ласка, Меґґі. Нас почують.

- Мені байдуже. Чому тебе підозрюють? Чому ти взагалі привернув увагу поліції?

Джек потер обличчя, потім підвів очі на дружину.

-Тому що вона була вагітна, - пробурмотів він.

Меґґі мимоволі перехопило подих.

- Не можу в це повірити.

- Вона щойно порвала зі своїм хлопцем. Напевно, це його.

-Або твоя. Господи. — Вона заплющила очі, щоб зосередитися. - Поліція знає, що у вас із нею був роман?

- Вони знають, що у нас був зв’язок.

-Звідки вони це знають?

-З наших есемесок.

Вона кивнула, її обличчя скривилося від огиди.

-А де саме ти був у ніч її смерті?

-Я ж казав тобі. Я був удома, спав.

— І ти хочеш, щоб я підтвердила поліції, що була з тобою всю ніч?

—Так.

—Але ж це не так. Я ж казала, що мусила поїхати до лікарні до пацієнта.

Вона замовкла, шокована несподіваною думкою. Тихо запитала:

- Це ти зробив, Джеку?

-Зробив що?

—Ти її вбив?

- Ні! Я повірити не можу, що ти про це запитуєш.

-Але в тебе був мотив.

«І я проковтнув убивчу комбінацію вина й ативану».

Не промовивши більше ні слова, Меґґі розвернулася, щоб піти.

Він підскочив і схопив її за руку.

- Меґґі, будь ласка.

Вона висмикнула руку. Чоловіку не хотілося і далі привертати до себе увагу, переслідуючи її, тож він сів і тоскно втупився в банер з Абеляром і Елоїзою, що висів на протилежній стіні.

-Сер? Музей зачиняється.

Джек підняв очі й побачив перед собою охоронця.

-Важкий день? - запитав той співчутливо.

Зітхнувши, Джек підвівся на ноги.

- Ви навіть не уявляєте.

 

 

РОЗДІЛ 42

ФРЕНКІ

 

-А якщо дружина підтвердить його алібі? - запитує Мак, коли вони заїжджають на парковку клініки.

Френкі вимикає двигун і дивиться на Мака.

— Якби твоя дружина вбила свого коханця, ти б забезпечив їй алібі?

—Залежить від обставин.

— Нумо, Маку. Постав себе на місце Меґґі Доріан. Коли вона дізнається, що чоловік їй зраджує, вона втратить бажання захищати його.

-Ти припускаєш, що вона ще не знає про інтрижку. Може, вона знає. І однаково хоче його захистити.

-Захистити чоловіка, який тобі зраджує?

-Не знаю. Жінки миряться з усіляким божевільним лайном. Чому вони тримаються чоловіків, які їх лупцюють? Кохання робить людей дурними. Чи сліпими.