Тесс Герритсен – Обери мене (страница 51)

В одну мить розмова змінюється, і не тільки тому, що тепер запитання ставить Мак. Джек Доріан закидає голову. Він розуміє, що його становище ось-ось погіршиться. Значно погіршиться.

-Я вже відповідав на це запитання. Я ж казав, що тієї ночі був удома.

- Що ви робили ввечері?

-Ми запросили батька Меґґі на вечерю.

- Пам’ятаєте, що їли?

—Так, тому що я готував. Ми їли макарони з телячим соусом.

—А після вечері? Що ви робили?

-Після того, як Чарлі пішов, я рано ліг спати, бо був виснажений. І у мене був розлад шлунку.

- Ви не залишали ліжка?

- Ні, - каже він без вагань.

—Усю ніч?

-Так.

-А, може, ви вставали вночі, коли ваша дружина спала? Вислизнули з дому й поїхали до квартири Терин Мур?

-Що? Ні...

-Але ви планували зустрітися з нею тієї ночі в її квартирі. Ось чому вона чекала на вас. Вона впустила вас у свій будинок.

-Це божевілля. Я не виходив з дому тієї ночі.

-А як щодо есемески, яку ви написали?

Мак дістає з кишені складену роздруківку й розгортає її, щоб зачитати.

-У п’ятницю, о пів на шосту вечора, Терин надіслала вам повідомлення: «Я вагітна». За дві хвилини ще одне: «Ти знаєш, що це твоя дитина».

Доріан мовчки дивиться у відповідь. Він приголомшений.

-А за три хвилини вам надходить третє повідомлення, -невблаганно продовжує Мак. - О 18:35 вона пише: «Я збираюся розповісти Меґґі». І тоді ви нарешті відповідаєте.

-Ні, це неправда. Я не відповів їй! Я взагалі їй не відповідав тоді.

- Ось тут чорним по білому, професоре, текст вашого повідомлення. О 18:37 ви написали: «Сьогодні вночі, у тебе. Дочекайся мене». - Мак дивиться на Доріана. - У п’ятницю вночі, як і обіцяли, ви поїхали до неї додому, чи не так? І подбали про проблему.

На подив Френкі, Доріан несподівано кидається вперед на своєму стільці, його обличчя палає від обурення.

-Лайно собаче! Ви брешете. Це так ви змушуєте невинних людей зізнаватися? Ви вигадуєте подібне лайно й очікуєте, що ми підпишемо будь-яку заяву, яку ви покладете перед нами?

- Не можна сперечатися із власним повідомленням.

-Я ніколи не писав такого.

-Це було відправлено з вашого мобільного телефону.

— Ваші методи не спрацюють. — Голос Доріана тепер твердий, як скеля, а погляд непорушний. Він тягнеться до свого столу, дістає телефон і штовхає його через стіл Маку. - Погляньте самі. У моєму телефоні немає такого повідомлення.

Мак прокручує повідомлення і пирхає.

— Його немає, бо ви видалили всю розмову. Але ви ж знаєте, есемески не зникають безслідно. Може, ви і стерли її, але вона все ще на сервері. - Мак штовхає телефон назад Доріану. - Тепер скажіть нам, де ви були вночі минулої п’ятниці.

-Удома. У ліжку з дружиною.

-Ви таки наполягаєте.

-Тому що це правда. Запитайте Меґґі. У неї немає причин брехати.

—Вона знає про вашу інтрижку?

Це запитання, здається, вибиває з нього дух. Переможений, Доріан опускається назад у крісло.

— Ні, — тихо каже він.

- Коли вона дізнається, я сумніваюся, що вона захоче за вас поручитися. Тож кажіть нам правду.

—Я сказав вам правду. — Він дивиться прямо на Мака. -Я не писав того повідомлення. І я впевнений, що не завдавав шкоди Терин.

Френкі бачить, що її напарник готовий ляснути наручниками, але вона відчуває перші зародки сумнівів. Вона сидить, вивчаючи Доріана, і вона стурбована його відповідями на їхні запитання. Як можна заперечувати щось настільки незаперечне, як текстове повідомлення? З усіма доказами, які вони мають, він має розуміти, що брехати йому немає сенсу.

Якщо він бреше.

Вона підводиться.

— Ми ще зустрінемося, професоре.

Мак кидає на неї здивований погляд. Кілька секунд невдоволення, і він теж підводиться на ноги. Він мовчки виходить з кабінету Доріана, мовчки спускається сходами. Лише коли вони опиняються на вулиці, він нарешті не витримує:

-Якого біса, Френкі, він наші У нас достатньо доказів.

-Я в цьому не впевнена.

-Ти справді віриш у цю маячню? «Я не писав того повідомлення!» Так, і собака з'їла його домашнє завдання.

-Тієї ночі його мобільний телефон не відстежувався біля квартири Терин Мур. Ми не можемо довести, що він був утому районі.

- Він не дурний. Він залишив свій телефон удома, коли вбивав її.

-Згодна, як на мене, він дуже розумний.

Вони сідають у машину, і вона на мить замислюється.

- Що потрібно зробити, щоб переконати тебе? — запитує Мак.

Вона заводить двигун.

-Їдьмо поговоримо з дружиною.

 

 

РОЗДІЛ 41

ДЖЕК

 

«Візьми телефон, Меґґі. Будь ласка, візьми».

Він сидів за своїм столом, рахуючи гудки мобільного телефону Меґґі, його серце калатало. Три. Чотири.

Нарешті дружина відповіла.

- Привіт, якраз збиралася тобі телефонувати.

Вона вже отримала звістку від поліції? І тому збиралася йому зателефонувати? Не в змозі придушити панічні нотки в голосі, чоловік промовив:

- Меґґі, мені треба тобі дещо сказати.