Тесс Герритсен – Обери мене (страница 50)

-Якийсь там бог забирає її на свою чарівну колісницю і миттю доправляє до безпечного місця. Добраніч, мамо! -махаючи рукою, говорить дівчина й біжить за сестрою.

Френкі чує, як її доньки виходять з дому на високих підборах, і вхідні двері грюкають. Вона знову дивиться на екран ноутбука, де світиться зображення золотоволосої Медеї, красуні у струмливій сукні. Лише тоді вона помічає, що затиснуто в руці жінки.

Ніж, із якого крапає кров її власних дітей.

Дзвінок мобільного телефона змушує жінку підстрибнути. Вона дивиться на ідентифікатор номера й відповідає:

-Привіт, Маку.

-Готова до добрих новин?

-Завжди.

-Щойно повідомили з Verizon⁴⁰. Вони не можуть визначити місцезнаходження телефону Терин Мур, а це означає, що він або знищений, або вимкнений. Але вони надали нам журнал її дзвінків і текстових повідомлень. Усе.

-І?

-Тобі дуже сподобається, коли ти побачиш, хто фігурує в цьому журналі.

 

 

РОЗДІЛ 40

ФРЕНКІ

 

Професор Джек Доріан незворушний, але Френкі бачить, що чоловік нервує, як і належить. Якби він знав те, що знають вони, він би вже був на півдорозі до Мексики. З натягнутою посмішкою він проводить двох детективів до свого офісу й зачиняє двері.

-Я здивований, що ви так швидко повернулися, - каже він. - Думав, ви завершили розслідування.

-Виявляється, ми тільки почали, - каже Френкі, коли вони з Маком сідають.

-О?

Пальці Доріана на мить стискаються в кулак. Спазм, що триває лише частку секунди. Але це підказка, яку детективна Луміс не пропускає.

-З'явилися нові дані, які ведуть в іншому напрямку.

Френкі насолоджується.

Насолоджується тим, що закручує гвинти й бачить у його очах спалах страху.

- Нові дані? - нарешті запитує він.

-Ми не казали вам, що виявили під час розтину. Невеличкий сюрприз. Терин Мур була вагітна.

Він не відповідає, але колір його обличчя красномовніший за слова. Це попелясто-сірий колір паніки.

-Ви знали, що вона була вагітна, професоре Доріане?

Він приголомшено хитає головою.

—Звідки мені було знати?

- Ми подумали, що ви можете знати, адже ви були її науковим керівником. До того ж, за словами Коді Етвуда, у вас з Терин були дуже близькі стосунки.

—Типові стосунки між студентом і викладачем. Це не означає, що вона ділилася зі мною подробицями свого особистого життя. Молодь має своє коло друзів. Ми, дорослі, здебільшого перебуваємо на периферії їхніх світів. їм зазвичай байдуже, що ми робимо, говоримо чи думаємо.

Він верзе якісь нісенітниці, заповнює тишу, щоб замаскувати свій страх. Але Френкі бачить краплинки поту на його лобі, чує, як підвищується його голос. Вона каже:

-Ми намагаємося з’ясувати, хто є батьком. Аналіз ДНК ще не готовий, але незабаром ми матимемо відповідь.

-У неї був хлопець.

-Ліам Рейлі наполягає, що дитина не його.

-А ви впевнені, що він говорить правду?

-За його словами, вони розійшлися кілька місяців тому, ще до того, як ця дитина була зачата. - Френкі тягне паузу, на мить примушуючи його страждати від невідомості. - У вас є якісь припущення, хто може бути батьком?

Доріан безпорадно знизує плечима.

-Не збагну, чому ви мене про це запитуєте.

—Тому що її вагітність може бути важливою деталлю в розслідуванні.

- Минулого тижня ви, здається, вважали, що то було самогубство.

- Минулого тижня в нас не було записів її текстових повідомлень.

Вона робить паузу, щоб дати йому усвідомити почуте, й бачить, як напружується його обличчя. Він не промовляє жодного слова; він паралізований, не в змозі зупинити цей товарний потяг, який мчить просто на нього.

-Нам відомо про ваш роман із Терин Мур, - каже вона.

Він гучно видихає. Падає на стіл, обхоплює голову руками, і його пальці, наче кігті, зариваються у волосся. На мить Френкі боїться, що він може померти від серцевого нападу просто у них на очах.

- Професоре Доріане? - гукає вона.

-То була помилка, - стогне він. - Величезна, жахлива помилка.

- Я мушу погодитися з вами.

- Присягаюся, із жодною іншою студенткою такого не траплялося. Вона була єдиною. Я просто не міг втриматися.

-Хочете сказати, що вона вас спокусила? Що це її вина?

-Ні. Ні, мені немає жодного виправдання, окрім... -Джек підводить голову й зустрічається з нею поглядом, сповненим приниження і болю. - їй потрібен був хтось, хто піклувався би про неї, хто цінував би її. Вона звернулася до мене. Вона була геніальною. І гарною. І відчайдушно спраглою кохання. - Він робить паузу. - Гадаю, мені теж хтось був потрібен.

-А ваша дружина? Як вона вписується в це рівняння?

Біль спотворює його обличчя.

-Меґґі не заслуговує на це. Це моя вина, тільки моя.

-То ви визнаєте, що у вас був роман?

-Так.

-І ви батько дитини Терин?

Він зітхає.

-Так, дитина може бути моєю.

- ДНК доведе, так чи інакше. Так само, як і вашу присутність у квартирі жертви, де ви мали сексуальні стосунки. -У відповідь на його спантеличений погляд вона каже: - Ми знайшли сперму на її дивані. Вашу, я так розумію?

Він здригається, але не заперечує.

Задоволена результатом, Френкі дивиться на Мака: «Можеш продовжити».

-Де ви були вночі минулої п’ятниці, професоре Доріане? - запитує той.

-У п’ятницю вночі...

-У ніч смерті Терин Мур.