Тесс Герритсен – Обери мене (страница 4)
Бет із серйозним, як завжди, обличчям піднесла руку.
-Я гадаю, що, з огляду на тодішні норми для жінок, особливо вражає в Елоїзі її постійна непокора. - Дівчина поглянула у свої записи. - Вона пише з монастиря, що в той час, як інші «одружені з Богом, я одружена з чоловіком» і «я -рабиня одного лише Абеляра». Це була сильна духом жінка, яка кинула виклик тодішнім табу. Я б сказала, що вона справжня героїня.
Він кивнув.
-І вона ніколи не відмовлялася від свого кохання до нього.
- Елоїза каже, що пішла б за Абеляром навіть у пекло. Це справжня відданість.
-А от я навіть не можу змусити свою дівчину піти зі мною на гру «Бостон Брюїнз»9, - підхопив Джейсон.
Клас вибухнув сміхом. Джек радів, що всі беруть участь у жвавій дискусії, на відміну від тих гнітючих днів, коли йому доводилося говорити, а студенти просто дивилися на нього знудженими скляними очима, мов коропи в ставку.
- Мені також сподобалося, як Елоїза пише про те, що в неї виникають сексуальні фантазії під час меси, - вів далі Джейсон. -І ми з нею в цьому схожі, хай йому грецьі Божественна єктенія в грецьких церквах триває аж дві години. Цього часу достатньо, щоб я встиг перетрахати десяток дівчат. У всякому разі у своїй уяві.
Знову сміх. Саме тоді Терин і привернула увагу Джека. До цього вона щось без упину занотовувала, а тепер піднесла руку.
-Так, Терин? - промовив він.
-У мене є одне запитання щодо цієї історії. А також інших, про які ви вже говорили.
-Справді?
-Здається, у всіх творах, які ви аналізували, є спільне. Це те, що чоловіки незмінно зраджують жінок, яких, як вони стверджують, кохають. Елоїза відмовляється від усього заради кохання. Проте більшість дослідників вшановують як справжнього героя саме Абеляра.
Він почув пристрасть у її словах і кивнув, заохочуючи її продовжувати.
- Абеляр навіть говорить про себе як про якогось романтичного героя через свої страждання, та я зовсім не вбачаю в цьому героїзму. Так, це жахливо, що його кастрували. Але в той час як Елоїза підтримує полум'я їхніх стосунків, Абеляр зрештою відмовляється від усіх своїх сексуальних почуттів до неї. Він добровільно обирає побожність замість кохання, тоді як вона ніколи не зраджує своїй пристрасті.
- Блискуча думка, - щиро зауважив він.
Очевидно, що Терин замислилася над прочитаним і занурилася в текст глибше за інших студентів, які здебільшого робили лише необхідний мінімум, щоб виконати завдання. Її проникливість і розумове завзяття перетворювали викладання на задоволення. Власне, заради таких студентів він і викладав. Якби ж мати більше таких, як вона!
-Ваша правда, вона тримається за свою пристрасть, тоді як він вирішує наслідувати приклад святих і відректися від задоволень плоті.
—Тому він здається таким благородним, - продовжила вона, - але поміркуйте, від чого відмовилася Елоїза. Від свободи, молодості. Від власної дитини. Уявіть, який відчай вона відчуває, коли пише: «Я була лише твоєю повією». Героїня ніби усвідомлює, що він відмовився від неї і залишив її гнити в монастирі.
-Та годі тобі! - пирхнула Джессіка. - Вона застрягла в монастирі через соціальний і релігійний тиск. Він не змушував її туди йти.
Кейтлін, її сусідка по кімнаті, що сиділа поруч, механічно кивнула на знак згоди.
Джек не розумів чому, але ця парочка завжди видавалася йому ворожою до Терйн. Вони обмінювались поглядами й закочували очі щоразу, коли та робила якесь проникливе зауваження. Можливо, ревнощі?
-Неправда, — відказала Терин. Вона знайшла потрібну сторінку у своїй книжці. — Елоїза пише: «Я пішла в черниці лише через твій наказ». Вона зробила це заради нього. Вона все робила заради нього. Це очевидно для будь-кого, хто справді читав їхнє листування.
Джессіка почервоніла.
-Я читала листи!
-Я не казала, що ти цього не робила.
-Ти мала це на увазі.
- Послухай, у листах дуже багато всього. Можливо, ти просто не звернула увагу на цей момент.
Джессіка повернулася до Кейтлін і прошепотіла:
-От сучка!
- Джессіко? - звернувся до неї Джек. - Я правильно вас зрозумів?
Вона поглянула йому просто в очі й промовила з невинною усмішкою:
- Я нічого не сказала.
Але, очевидно, інші теж її почули, бо всі здавалися зніяковілими.
-У цій аудиторії немає місця особистим нападкам. Це зрозуміло? - зауважив Джек.
Джессіка мовчки дивилась просто перед собою.
-Джессіко?
-Як скажете.
Настав час облишити цю невеличку сварку. Він повернувся до Терин.
-Ви сказали, що Абеляр зрадив Елоїзу. Не хочете пояснити докладніше?
-Вона відмовилася від усього заради нього. Вона чекає, щоб він її втішив, запевнив, що кохає. І що ж він робить? Він наказує їй прийняти цей хрест. Я думаю, що це характеризує його як безсердечного покидька, який стверджує, що постраждав більше за неї.
—Узагалі-то йому відрізали яйця, - зауважив Джейсон.
Сміх нарешті зняв тривале напруження, та Джек помітив, що Джессіка не усміхалася. Вони з Кейтлін нахилили голови й перешіптувались.
Потрібно було почути нові голоси, тож він подивився на Коді Етвуда. Той, як завжди, сидів поруч із Терин. Це був сором'язливий хлопець, який постійно ховався під своєю бейсболкою, іноді насовуючи її так низько, що вона приховувала його очі.
- Що ви думаєте, Коді? - запитав Джек.
-Я, хм... Думаю,Терин має рацію.
- Він завжди такої думки, - обізвалася Джессіка.
Вона повернулася до Кейтлін і прошепотіла:
- Невдаха.
Джек вирішив пропустити це повз вуха, бо, здається, більше ніхто цієї образи не почув.
-Я просто згоден із Терин, що Абеляр такий собі придурок, - сказав Коді. - Він її вчитель, і він удвічі старший за неї. Це робить його ще більшим придурком, бо він використовує свою ученицю.
- І цю ж тенденцію ми бачимо в пізніших літературних творах. Згадайте «Людське тавро» Філіпа Рота й «Коректури» Джонатана Франзена. Я впевнений, що багато хто з вас читав «Загублену»10. Усі ці історії досліджують, як старший учитель може закохатися в ученицю.
-Просто як у «Загарячий для мого професора», — додав Джейсон.
-Що?
—О, це просто дешевий підлітковий роман.
-Дивно, як я його пропустив, - усміхнувся Джек.
-То це і є справжня тема цього семінару, професоре? -запитала Джессіка. - Учителі, які заводять стосунки з гарячими студентками?
Професор на мить зупинив на ній свій погляд, відчуваючи, що вони зайшли на небезпечну територію.
-Я просто вказую на те, що ця тема повторюється в літературі. Ці історії ілюструють, як і чому може статися ситуація, на яку в суспільстві існує заборона. Вони показують нам, що
будь-хто, навіть найправедніша людина, може бути втягнута у згубний сексуальний зв’язок.
Джессіка посміхнулася, її очі заблищали.
-Будь-хто, професоре?
— Ми говоримо про художню літературу, Джессіко.
-Справді, що тут такого, якщо вчитель закохується в студентку, яка зовсім не проти такого зв’язку? — зауважив Джейсон. - Це ж не заборонено Десятьма Заповідями. Там немає «Не злягайся з гарячими дівчатами».
-Але є заповідь проти перелюбу, - уточнила Бет.