Тесс Герритсен – Обери мене (страница 35)
-А вона якось пов’язана з Ліамом?
- Це ми й намагаємося з’ясувати. Ви знали, що вони розійшлися?
Бренда хитає головою і зітхає.
-Я не здивована.
-Отже, Терин не казала вам про їхній розрив.
Бренда знову опускає погляд на светр, який і досі погладжує.
-Здається, вона багато чого мені не розповіла.
—Ліам сказав, що вони розійшлися кілька місяців тому, -повідомляє їй Френкі. - Він сказав, що Терин була засмучена, їй було важко прийняти той розрив.
—А він був засмучений? — гнівно кидає Бренда. — Його взагалі схвилювала смерть моєї дівчинки?
—Здавалося, він був приголомшений цією новиною.
—Але він переживе. Чоловіки такі.
- Місіс Мур, - звертається до Бренди Мак, - у житті вашої доньки був хтось, окрім Ліама? Може, інший хлопець?
-Ні. Він був єдиним.
-Ви в цьому впевнені?
Жінка насуплюється.
- Чому ви питаєте про інших хлопців? Ви знаєте щось таке, чого не знаю я?
Мак і Френкі дивляться одне на одного, жоден не хоче повідомляти новину.
- Вибачте, що доводиться вам це казати, - нарешті промовила Френкі, - але ваша дочка була вагітна.
Бренда втрачає дар мови. Вона притискає руку до рота, щоб придушити ридання, але звук все одно виривається назовні -високий, пронизливий зойк, який розбиває серце Френкі, бо вона теж мати, а це - зойк матері. Бренда подається вперед і обіймає себе, її тіло здригається від тихих ридань. На це жахливо дивитися, і Мак відвертається, але Френкі не відводить очей і змушує себе бути свідком агонії жінки, мовчки, терпляче чекаючи, поки ридання Бренди нарешті стихнуть.
-Отже, ви не знали, - каже Френкі.
-Чому вона мені не сказала? Я жїї мати! Я повинна була знати! У будь-якому разі, я могла б їй допомогти. Ми могли б ростити цю дитину разом. - Раптом вона підводить голову й дивиться на Френкі. - А як він на це відреагував?
- Ми ще не питали Ліама. Хотіли спершу поговорити з вами.
— Можу собі уявити, як він сприйняв би цю новину. А його батьки? їхній дорогоцінний син одружується з дівчиною тільки тому, що вона від нього завагітніла? Звісно, ні, якщо це моя донька. — Бренда випростовується, від гніву її хребет заклякає. - То ось чому вона наклала на себе руки. Бо той хлопець не хотів на ній одружуватися.
Френкі не одразу відповідає, і тиша насторожує Бренду.
-Детективно Луміс?
-Ми багато чого ще не знаємо, - нарешті промовляє Френкі.
Бренда дивиться на Мака, потім знову на Френкі. Вона -жінка кмітлива, й розуміє, що їй не розповіли про щось важливе.
-Раніше ви запитували мене про Ліама. Про те, чи він коли-небудь кривдив Терин. Чому?
- Ми розглядаємо всі версії.
- Він робив їй боляче? Робив?
-Ми не знаємо.
-Але ж дізнаєтеся, правда? Пообіцяйте мені, що дізнаєтесь.
Френкі дивиться їй в очі й каже як мати матері:
-Я дізнаюся. Обіцяю.
РОЗДІЛ 26
ФРЕНКІ
«Золотий хлопчик» Ліам сьогодні вранці не нагадує того «золотого» хлопця, якого лише тиждень тому Френкі вважала гарною знахідкою для будь-чиєї доньки.
Тепер він совається на стільці й уникає її погляду, доводячи, що він такий самий недосконалий, як і будь-який із хлопців, яких приводять додому її власні доньки. Можливо, навіть гірший.
-Присягаюся, я сказав вам правду. Я порвав із Терин ще в грудні, - наполягає він. - Але вона не хотіла цього визнавати. Я показував вам свій телефон. Ви бачили, як вона продовжувала мені телефонувати, писати есемески. Іноді вона просто з'являлася без попередження, де б я не був. Обернуся - а вона вже тут. Вона й далі переслідувала мене, аж до тієї сутички в ресторані, про яку я вам розповідав.
-Ви сказали нам, що порвали з нею в грудні минулого року, — говорить Френкі. — А коли ви востаннє займалися з нею сексом?
Це питання від жінки віку його матері змушує його почервоніти. Він поглядає на Мака, ніби сподіваючись, що той із чоловічої солідарності врятує його з цієї незручної ситуації, але Мак дивиться на нього з кам’яним обличчям.
-Я не пам’ятаю, - бурмоче Ліам. - Я вже казав, ми розійшлися на Різдво.
-А сексом коли ви востаннє займалися?
-Хм, десь тоді й займалися, я думаю.
-Схоже, ви не впевнені.
-А яке це має значення?
- Повірте мені, це важливо. І ми хочемо знати правду, Ліаме. Ви - розумний хлопець, збираєтеся до юридичної школи. Тож маєте знати, що буває, коли брешеш офіцеру поліції.
Нарешті він, здається, усвідомлює серйозність ситуації.
- Можливо, це було в січні, - відповідає він нарешті ледь чутним голосом.
-Коли саме в січні?
-Одразу після різдвяних канікул.
-На той час ви вже зустрічалися з новою дівчиною, чи не так? Її звати Ліббі?
Він дивиться на книжкову шафу, де в рамці стоїть фотографія приголомшливої брюнетки зі спокусливо зморщеними губами. Він швидко відводить погляд, ніби соромлячись навіть дивитися на неї.
-Я не хотів з нею спати, - каже він.
- Що, Терин змусила вас?
- Мені було шкода її.
-То це був трах із жалю, - коментує Мак.
-Мабуть, так і було, у якомусь сенсі. Вона з’явилася тут якось увечері наче грім серед ясного неба. Ми вже розійшлися, і я не планував із нею спати.
- Бо у вас із Ліббі вже були стосунки.
Він схиляє голову й дивиться на своє взуття.
Дорогі спортивні кросівки, бренд, який може собі дозволити син лікаря.
- Ви не знаєте, якою була Терин. Вона була невблаганною. Скільки б разів я не казав їй, що між нами все скінчено, вона мені не вірила. Вона не припиняла писати мені есемески, переслідувала мене. Переслідувала всюди. Це тривало тижнями.