Тесс Герритсен – Обери мене (страница 26)

-Ми не знаємо. Ми чекаємо, поки її мобільний оператор надішле нам перелік її вхідних і вихідних дзвінків.

-Гаразд, - каже Мак. - Суто теоретично. Припустімо, що це було не самогубство. Припустімо, що хтось зіштовхнув її з балкона. Як у біса ми це доведемо? У нас немає свідків. У нас немає доказів злому. Ми знаємо тільки те, що вона опинилася на тротуарі з проломленим черепом.

«Череп з двома різними переломами», - промовляє по-думки Френкі й повертається до комп'ютера, де на моніторі все ще світяться рентгенівські знімки Терин Мур.

-У мене запитання про ці окремі лінії перелому, докторе Фліре.

- Що саме вас цікавить?

- Ви сказали, що вона вдарилася об землю, відскочила і знову вдарилася. Звідки ви це знаєте?

-Я ж казав, це за законом Пуппе. Спочатку стався компресійний перелом скроневої кістки. Другий удар спричинив перелом лобової кістки.

—А якщо вона не відскочила? Якщо вона вдарилася об землю лише один раз? Чи можливо, що перший перелом стався ще до того, як вона впала з балкона?

Флір зіщулює очі.

- Ви припускаєте дві окремі травматичні події.

-Але ж рентгенівський знімок не виключає такої можливості?

Він на мить замовкає, обмірковуючи її запитання.

-Ні, не виключає. Та якщо ваше припущення правда, то це означатиме...

— Що сталося не самогубство, - закінчує фразу Френкі.

 

 

РОЗДІЛ 17

ФРЕНКІ

 

Вони сидять у робочому кутку Мака, де одразу впадає в очі фотографія його дружини Петгі - засмаглої, усміхненої і в купальнику. У свої п’ятдесят два Петті все ще підтягнута й має чудовий вигляд у бікіні, тож ця світлина невпинно дратує Френкі, бо вона сама в бікіні ніколи не почувалася впевненою. А ще тому, що від фото так і тхне хвастощами: «У мене сексапільна дружина, а чим похизуєшся ти?». Це здається доволі нетактовним, оскільки половина їхніх колег у підрозділі розлучені чи на межі розлучення. Утім, вона не може засуджувати чоловіка за те, що він пишається своєю дружиною.

Френкі намагається не дивитися на гарячу Петті, світлина якої висить прямо над комп’ютером, і зосереджується на відео, що відтворюється на моніторі Мака. Це запис із камери спостереження, встановленої на будинку навпроти квартири Терин Мур. Хоча її балкон і зависокий, щоб потрапити в зону огляду камери, запис мав би зафіксувати падіння дівчини на землю, а також момент, коли водій «Ліфт» виявив її тіло. Френкі лячно переглядати перший фрагмент—останню частку секунди між життям і смертю, і її плечі напружуються, коли Мак перемотує відео вперед, а таймкод швидко прокручується від опівночі до 12:30 - 1:00 ночі. Тієї ночі із заходу налетіла гроза, і дощ затуляє камеру від сторонніх очей. Раптом на тротуарі магічним чином матеріалізується тіло. Безформна темна груда за намистинами доїду.

-    Назад, - каже Френкі.

Мак відмотує відео до 1:10. Тіла немає. Вони обоє нахиляються до монітору, уважно спостерігаючи за місцем події на відео вже на нормальній швидкості.

-Ось вона, - говорить Мак.

Він перемотує назад, кадр за кадром, і зупиняє відтворення.

Френкі вдивляється в те, що з’являється на екрані о 1:11:25. Тіло Терин, що падає, - всього лише темна пляма, що зависла в повітрі. Розгледіти жодних деталей її обличчя неможливо; вони лише знають, що дивляться на останню частку секунди перед тим, як вона вдарилася об бетон.

- Я ніде не бачу її мобільного телефону, - каже Френкі.

—Може, він упав кудись за межі кадру.

-Подивімося, чи не проходить хтось повз і не підбирає його.

І знову таймкод біжить уперед. 0 1:20 повз проїжджає, не зупиняючись, автівка. О 1:28 - ще одна. Йде сильний дощ, і водії, без сумніву, зосереджені на дорозі попереду, вдивляючись у темінь крізь патьоки води на лобовому склу. Авто проїжджають одне за одним, не зупиняючись, а тіло Терин Мур лежить непоміченим і повільно остигає. З огляду на погану погоду й пізню годину не дивно, що повз не проходить жоден пішохід.

О 3:51 в кадр потрапляє чорний седан. Цей автомобіль не проїжджає повз, як інші. Натомість він сповільнює хід і зупиняється, закриваючи камері огляд. Кілька секунд седан стоїть на узбіччі, наче водій не може вирішити, чи варто йому виходити на дощ і з’ясовувати, що сталося, чи просто їхати далі, як це робили до нього інші. Нарешті дверцята машини відчиняються, і з неї виходить чоловік. Він прямує до тротуару, присідає навпочіпки. Хто цей чоловік, не видно. За кілька секунд він залазить назад у авто.

-Дзвінок на номер 911 надійшов о 3:52, — зауважує Мак. - Отже, це наш водій «Ліфт», точно за розкладом.

- Він поводиться як свідомий громадянин. Я не можу уявити, щоб він поцупив її телефон. То що сталося з мобільником?

-Дався тобі цей телефон. Послухай, де б він не був, це не змінює наш висновок. Ми знаємо, що точний час смерті -перша одинадцять. О третій п’ятдесят одна водій «Ліфт» знаходить її тіло і викликає поліцію. Самогубство - усе ще наша головна версія.

-Подивімося, що покаже камера на вхідних дверях.

Під’їзд багатоквартирного будинку Терин Мур розташований за рогом від місця, де приземлилося її тіло, і єдиний доступний запис із камери спостереження, встановленої на висоті трьох футів над домофоном, - це відео із вхідних дверей. Камера стара, відео зернисте, але воно могло б зафіксувати всіх, хто входив до будинку.

Мак починає з 21:00.0 21:35 вони бачать сусідку Терин -Гелен Нґ, з мокрою від дощу головою. Був вечір п’ятниці, будинок розміщений поблизу коледжу, тож коли годинник наближався до півночі, мешканці продовжували сходитися до своїх домівок.

-У цьому будинку мешкає щонайменше вісімдесят-дев’яносто осіб, - каже Мак. - Ми що, збираємося зіставляти імена з усіма цими обличчями?

— Просто спостерігаймо далі. Може, нам пощастить, і з’явиться гарненький хлопчик Ліам.

- Це все одно не доведе, що він її убив.

—Але доведе, що він бреше про те, коли востаннє бачив її. І це вже початок.

— Почнемо, і що?

О 23:00 з’являється пара, вони обтрушуються від дощу. Молода жінка кусає чоловіка за вухо, а коли обидва опиняються всередині, він уже лапає її за груди.

—У мене в коледжі такого не було, - зауважує Мак.

Об 11:45 до дверей, спотикаючись, заходять двоє молодих людей, явно напідпитку.

О 12:11 тримаючи в руках ізотермічну сумку для доставки, із дощу до будівлі мляво заходить втомлений кур’єр «Доміно піца». За п’ять хвилин він виходить із порожньою сумкою.

А о 12:55 з’являється парасолька. На відміну від тієї яскравої візерунчастої парасольки, з якою Мак був на місці загибелі Терин, ця - чорна й анонімна, її неможливо відрізнити від мільйона інших парасольок, а нейлоновий купол приховує того, хто її тримає. Людина-парасолька заходить до будівлі, не показуючи свого обличчя на камеру.

Френкі нахиляється ближче.

- Це може бути важливим.

- Просто людина з парасолькою.

- Поглянь на час, Маку. Лише шістнадцять хвилин до падіння Терин Мур на тротуар.

- Можливо, один із мешканців, який повертається додому.

— Подивімося, що буде далі.

Протягом наступних тридцяти хвилин нічого не відбувається. Відлік часу триває, а в під’їзді більше нікого не з’являється. Єдиний рух, зафіксований на відео, - це випадкові бризки дощу, що вривається всередину. Здається, що всі мешканці будинку розійшлися по домівках на ніч.

Ні, не всі.

01:25 ночі хтось виходить з будівлі. Це людина-парасолька. І знову Френкі не може розгледіти обличчя, не може навіть визначити стать. Захищена куполом з чорного нейлону, людина невпізнаваною проходить повз камеру і вислизає в ніч.

-Повернись назад, - просить Френкі. - На десять секунд.

Мак перемотує відео назад, і людину-парасольку засмоктує назад у будівлю. Френкі ледве наважується перевести подих, як відео знову прокручується, але вже в сповільненому темпі, кадр за кадром. У кадрі з’являється парасолька. Щойно вона збирається вийти з кадру, Мак зупиняє зображення.

-Гей, - вигукує він. - Поглянь на це. - Він вказує на чорний опуклий предмет, що визирає з-за парасольки; його глянцева поверхня відбиває світло від лампи над входом у під’їзд. - Схоже на мішок для сміття, - каже він.

На мить Френкі та Мак замовкають, зосереджені на екрані, де відео зупинилося на 1:26 ночі. У цей моментТерин Мур лежала на тротуарі за рогом, її череп був розтрощений, а кров змішувалася з дощем.

-Можливо, тут немає ніякого зв’язку, - зауважує Мак. -Навіть якщо він є, нам буде важко це довести.

-Тоді нам варто взятися за роботу.

 

РОЗДІЛ 18

ФРЕНКІ