Тесс Герритсен – Обери мене (страница 16)
Вона жестом вказала на стілець, що стояв навпроти її столу, і Терин сіла. На столі лежало пів дюжини тек із документами, і Терин квапливо кинула оком на підписи, шукаючи ім’я Ліама, але докторка Сакко підхопила файли так швидко, що не встигла дівчина їх роздивитися, як вони опинилися у контейнері для вихідної документації.
-Дякую, що прийшли сьогодні, Терин.
-Я не розумію, чому я тут. У вашому листі нічого не сказано.
-Тому що ми маємо тримати цю справу в таємниці. Я -координаторка Розділу IX із питань рівності та захисту прав. Ви знаєте, чим займається мій офіс?
-На кшталт того. Я почитала в інтернеті перед тим, як прийти.
-Розділ IX забороняє дискримінацію за ознакою статі, і мій офіс забезпечує дотримання цих стандартів. Щоразу, коли надходить скарга на дискримінацію за ознакою статі чи домагання з боку учнів або співробітників, я зобов’язана провести розслідування. Якщо я вирішую, що скарга має підстави, ми вживаємо дисциплінарних заходів, які можуть означати що завгодно - від консультування до негайного звільнення. Якщо справа досить серйозна, ми передаємо її до правоохоронних органів.
Звільнення. Її збираються відрахувати? Вона згадала всі студентські позики, які взяла, всі подвійні зміни, які вона працювала щоліта, щоб заплатити за навчання. Згадала свою матір, яка тягнеться додому на світанку після чергової виснажливої ночі заміни підгузків у будинку для літніх людей, щоб її дочка могла відвідувати Університет Співдружності. Саме Університет Співдружності, тому що їй потрібно було бути з ним. «Невже ти справді міг би так вчинити зі мною, Ліаме?»
- Ми відповідально ставимося до кожної скарги, - сказала докторка Сакко. - Тож я маю вислухати обидві сторони і все задокументувати. Після того, як ми з вами поговоримо, я попрошу вас підписати свідчення.
Руки Терин тремтіли. Вона тримала їх під столом, щоб докторка Сакко не бачила їх і не здогадувалася, як вона налякана загрозою виключення. Дівчина прокрадалася до квартири Ліама лише пів дюжини разів - ну, може, дюжину разів, — але ніколи не брала нічого цінного. Вона брала тільки те, за чим він ніколи не сумуватиме, те, що мало значення тільки для неї. Чи це все через телефонні дзвінки й есемески? Вона згадала ті випадки, коли, можливо, зайшла надто далеко, все те, що їй, напевно, не варто було робити: наприклад, читати його пошту, красти його наволочку чи ходити за ним по кампусу. Однак то були зовсім незначні правопорушення.
-...наразі я опитала лише двох інших студентів, але опитаю й решту групи, щоб з’ясувати, чи не мали вони з ним таких самих проблем.
Терин кліпнула, несподівано усвідомивши почуте. Про що говорить ця жінка? Вона щось пропустила.
-Групи? Якої групи?
-Студентів, які відвідують семінар «Закохані, яким не судилося бути разом».
Терин трусонула головою.
-Перепрошую, я не розумію, про що йдеться.
-Мова про професора Джека Доріана. Який у вас був досвід спілкування з ним?
У неї враз перехопило подих, і на якусь мить, відчувши полегшення, вона замовкла, не в змозі вимовити бодай слово. Отже, річ була зовсім не в Ліамі. Річ була в чомусь зовсім іншому.
Докгорці Сакко мовчанка Терин очевидно не сподобалася.
-Ви можете що-небудь сказати про нього?
-А чому вас цікавить професор Доріан?
-Тому що одна з його студенток подала на нього скаргу.
-Хто?
-Я не можу назвати її ім’я, але вона ходить на ваш семінар о дев’ятій п’ятнадцять. Ви, напевно, були свідком випадку, про який вона свідчить.
-І що, за її словами, сталося?
— Вона сказала, що професор Доріан робив сексистські та принизливі коментарі. Вона сказала, що він адресував свої зауваження саме їй, однак інших студенток, присутніх на занятті, його слова теж засмутили.
-Я ніколи не була свідком чогось подібного.
-Можливо, ви пропустили заняття в той день, тому й не бачили цього.
-Я не пропустила жодного з його занять. Він мій улюблений викладач.
-Отже, він не сказав нічого такого, що вас образило?
-Ні. - Терин зробила паузу. - Що б з ним сталося, якби він дійсно таке вчинив?
- Це залежить від того, наскільки образливими були коментарі. Простого попередження може бути достатньо. Але якщо все серйозно, я б порекомендувала притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
— Він може втратити роботу?
Докторка Сакко завагалася. Вона взяла ручку й почала крутити її між пальцями.
-За по-справжньому серйозні порушення - так. Прецеденти були. Сьогодні університет намагається бути особливо чуйним до потреб наших студентів. Раніше на негідну поведінку могли не зважати, але не зараз. Ми серйозно ставимося до кожної скарги.
- А хто подав цю скаргу?
- Як я вже говорила, я не можу назвати вам жодного імені.
-То була Джессіка?
Докторка Сакко щільно стиснула губи. Іншого підтвердження Терин було не потрібно.
- Значить, вона, — пирхнула Терин. - Що ж, я не здивована.
-Чому?
— Вона поводилася на семінарі як повна кретинка, і він привселюдно вказав їй на це. Плюс поставив їй «С-» за останню роботу. З дівчатами на кшталт Джессіки так поводитися не можна. Матимете наслідки.
- Вона повідомила, що професор Доріан робив сексуально принизливі зауваження, які змусили її відчути особисту образу. Ви були свідком такої його поведінки?
- Ні. Жодного разу.
-Вона стверджує, що він сказав, - дозвольте мені процитувати її скаргу, - ніби «може зрозуміти викладача, який має роман зі студенткою». — Вона підняла очі на Терин. - Він так казав?
Терин завагалася.
- Ну, можливо, він сказав щось подібне. Але його слова прозвучали в контексті теми, яку ми обговорювали, це стосувалося персонажів заданого нам твору. - Вона з огидою похитала головою. - Знаєте що? Ця скарга - нісенітниця. Джессіка переслідує професора Доріана через мене.
Спантеличена, докгорка Сакко насупилася.
-Через вас?
-Ми з Джессікою посперечалися на семінарі. Вона поводилася огидно, і професор Доріан вступився за мене. Це її розлютило, і вона пішла проти нього.
-Зрозуміло.
Але чи розуміла вона насправді?
Терин згадала тісну компанію дівчат, які завжди оточували Джессіку, дівчат, які ходили за нею по п’ятах і манірно посміхалися, наче фрейліни.
Чи наважиться хоча б одна з них заперечити їй, чи всі вони підтвердять версію Джессіки?
Терин, можливо, була єдиною студенткою, яка могла захистити Доріана, і раптом їй здалося, що це життєво важливо. Він заступився за неї, а тепер вона мала заступитися за нього.
-Професор Доріан ніколи б не переслідував студента. Я не знаю, що вона собі думає, але Джессіка точно не сказала вам правди. Я готова підписати заяву.
-На його захист?
-Безумовно. Я ніколи не зустрічала викладача, який би так пристрасно любив свій предмет. Коли він розповідає про Ромео і Джульєпу чи Енея і Дідону, ти відчуваєш їхній біль. Він один з найкращих викладачів, які є в цьому університеті. Якщо ви звільните його через те, що сказала якась зіпсована сучка, тоді ви станете справжньою проблемою для руху «Ме Тоо»23.
Докторка Сакко, явно приголомшена її жорсткістю, не змогла одразу зібратись із думками й відповісти. Дивлячись на Терин, вона стукала ручкою по столу наче тремтливий метроном.
- Що ж, — нарешті промовила вона, - ви, безумовно, висловили альтернативну точку зору. Я візьму її до уваги.
-Ви хочете, щоб я підписала свідчення?
-Того, що ви мені сказали, достатньо. Але якщо я отримаю ще якісь скарги на професора Доріана, я викличу вас знову.
Терин уже збиралася вийти з кабінету, коли зупинилася і повернулася.
-Ви розповісте йому, що я сказала?
-Ні. Ця розмова була конфіденційною.
Тож він ніколи не дізнається, що саме вона його захистила. Це буде її власною маленькою таємницею.