Стивен Фрай – Троя (страница 5)

Смішно, коли така юна людина поводиться настільки самовпевнено, і все ж ніхто не міг заперечити, що хлопець умів утримати увагу публіки. Троянці разом із Подарком стали навколішки й проказали молитву до богів.

Так сталося, що з того дня Подарк очолив свій народ і почав керувати відбудовою їхнього зруйнованого міста. Він не заперечував, коли всі називали його Викуплений, що троянською було Пріам. Тож із часом це стало його ім’ям.

Ми поки що залишимо юного Пріама, який гордо стоїть серед попелу та руїн Трої, і помандруємо за море до Греції. Там відбуваються речі, на які нам варто звернути свою увагу.

Брати

Ми залишили Теламона, коли він відплив до Саламіна зі своєю новою нареченою Гесіоною. Теламон і його родина відіграють досить важливу роль в історії Трої, щоб виправдати наше повернення в минуле для того, аби дізнатися про їхнє походження. Я ще раз закликаю вас не запам’ятовувати кожну деталь, а просто слідкувати за цими історіями — цими «історіями походження», як ми їх зараз називаємо, — досить того, що ці історії залишаться у вашій пам’яті у загальних рисах, коли ми рушимо далі. Крім того, це чудові історії.

Теламон і його брат Пелей виросли на острові Егіна, процвітаючій морській і торговельній державі, розташованій у Саронічній затоці, яка лежить між Арголідою на заході та Аттикою, Афінами й материковою Грецією на сході15. Їхній батько Еак, цар-засновник острівної держави, був сином Зевса та Егіни, водяної німфи, на честь якої назвали острів. Хлопчики виросли в королівському палаці такими вірними союзниками, якими тільки можуть бути щасливі брати, і такими ж зарозумілими, якими тільки можуть бути менш щасливі принци-онуки Зевса. Їхня мати, Ендеїда, донька кентавра Хірона та німфи Харікло, обожнювала їх, і їхнє майбутнє, повне комфорту та легкої влади, здавалося забезпеченим. Проте, як завжди, у долі були інші плани.

15 Див. мапу. Арголіда (або Арголіс) — це спільна назва, яку дають (іноді частково конфедеративним) містам-державам Коринф, Мікени, Тиринф, Епідавр, Тройзен і Аргос.

Цар Еак відвернувся від Ендеїди та завів роман із морською німфою Псаматою, яка подарувала йому сина Фока. Як і всі старіючі батьки, цар Еак дуже любив свою найменшу дитину, «розраду для моєї старості», як він із любов’ю називав свого наймолодшого сина. Фок виріс у популярного й спортивного хлопчика, улюбленця палацу. Ендеїда не могла змиритися з роллю першої дружини, якою знехтували, і її охопила ревнива ненависть до Псамати та її сина, ці ревнощі також поділяли зведені брати хлопчика Теламон і Пелей, яким уже було за двадцять.

— Подивіться на нього, ходить палацом, ніби він його власник... — прошипіла Ендеїда, коли вона та її сини дивилися з-за колони, як Фок марширував коридором, імітуючи звуки сурми.

— Якщо батько доб’ється свого, він буде володіти нашим палацом... — сказав Теламон.

— Огидний маленький нахаба... — пробурмотів Пелей. — Хтось має його провчити.

— Ми можемо зробити навіть більше, — запропонувала Ендеїда. Вона знизила голос до шепоту. — Еак планує влаштувати п’ятиборство на честь богині Артеміди. Гадаю, нам варто вмовити маленького Фока взяти в ньому участь. А тепер слухайте мене уважно...

Ніколи ще Фок не був таким схвильованим. П’ятиборство! І старші брати закликали його взяти у ньому участь. А він завжди думав, що вони не сильно його люблять. Можливо, так було тому, що він був іще надто малий, аби брати участь у їхніх мисливських експедиціях. Це має бути ознакою того, що тепер вони вважали його досить дорослим.

— Тобі потрібно потренуватися, — попередив його Пелей.

— Це так, — сказав Теламон. — Ми не хочемо, щоб ти осоромився перед царем і двором.

— Я вас не підведу, — щиро сказав Фок. — Я буду тренуватися щогодини кожного дня, я обіцяю вам.

Під прикриттям дерев Теламон і Пелей спостерігали, як їхній маленький брат метав диск у поле за стінами палацу. Він виявився неочікувано вправним.

— Як людина такого зросту може кинути диск так далеко? — запитав Теламон.

Пелей підняв свій диск і зважив його в руках.

— Я зможу кинути далі, — сказав він. Прицілившись, він повернувся, крутнувся навколо себе й відпустив. Диск рівно та швидко пролетів у повітрі та вдарив Фока по потилиці. Хлопчик упав на траву без жодного звуку.

Брати помчали на місце. Фок був мертвий.

— Нещасний випадок, — прошепотів переляканий ­Теламон. — Ми всі тренувались, і він побіг перед твоїм ­кидком.

— Не знаю, — сказав Пелей, побілівши. — Хіба нам повірять? Весь палац знає, як сильно ми на нього ображені.

Вони подивилися вниз на тіло, обмінялися поглядами, а тоді кивнули й міцно схопили один одного за передпліччя, щоб скріпити невисловлену угоду. Через двадцять хвилин вони вже розкладали сухе листя та гілки на голій землі, під якою було поховане тіло їхнього молодшого зведеного брата.

Коли палацом та містом поширилася звістка про те, що принц Фок зник безвісти, ніхто так не прагнув знайти його, як Ендеїда та її сини. У той час як Ендеїда гладила руку своєї ненависної суперниці Псамати і вливала їй у вуха слова надії, Теламон і Пелей енергійно приєдналися до сліз і голосінь.

Цар Еак піднявся на дах палацу і з цієї високої точки огляду промовляв дедалі більш відчайдушним голосом ім’я свого улюбленого маленького сина у бік поля, у бік лісу, в усі боки. Його перервав сором’язливий кашель. До нього наближався запорошений та забруднений сажею старий раб.

— Що ти тут робиш?

Старий раб низько вклонився.

— Пробачте мене, царю-володарю, але я знаю, де юний принц.

— Де?

— Я щодня піднімаюся на ці дахи, ваша величносте. Моя робота — робити палац водонепроникним за допомогою соломи та смоли. Близько полудня я випадково подивився вниз і побачив це. Я бачив усе.

Покрівельник привів царя до місця, де був похований Фок. Пелея і Теламона викликали до батька, вони зізнались у своєму злочині, після чого їх вигнали з королівства, де вони народилися.

Теламон у вигнанні

Теламон попрямував до сусіднього острова Саламін, яким правив цар Кіхрей, мати якого, морська німфа Сала­міна, дала назву його острову16. Теламон припав до душі Кіхрею, і — оскільки це могли зробити лише царі, жерці та безсмертні — він запропонував очистити його від огидного й кривавого злочину братовбивства17. Зробивши це, він призначив Теламона своїм спадкоємцем, віддавши йому за дружину свою доньку Главку. Згодом Главка подарувала своєму чоловікові сина величних розмірів, ваги та сили, якого вони назвали ім’ям Аякс, яке одного дня стане відо­мим у всіх куточках світу (зазвичай із прийменником «могутній»)18.

16 Саламіна була сестрою Егіни, що робить Кіхрея... Ким? Я так погано розбираюсь у родинних зв’язках... Син сестри бабусі Теламона був би його... Якимсь двоюрідним братом, при­наймні.

17 Див. історію про Беллерофонта в «Героях» для такого прикладу кривавого злочину та його спокутування через заступ­ництво царя.

18 Інші версії засвідчують, що донька Кіхрея Перібея була ма­тір’ю Аякса. Є також джерело, яке твердить, що матір’ю Теламона була Главка, а не Ендеїда, а також, за його свідченнями, вона була матір’ю Аякса. Але нам не потрібно турбуватися про всі ці різноманітні деталі, що затуманюють розум. Досить сказати, що Теламон став батьком Аякса Великого. Ім’я Аякс, до речі, або Айас, як його частіше називають греки, походить від слова, що означає «оплакувати» або «лементувати» (щось середнє між англійськими словами болю й розпачу «Aiee!» і «Alas!»), хоча поет Піндар стверджує, що воно походить від слова «aetos» («орел»). Ситуацію ускладнює ще й те, що ми побачимо, що було два воїни на ім’я Аякс/Айас, які билися на боці греків у Троянській війні: але про це ­пізніше.

Ми вже стежили за пізнішими пригодами Теламона і ­бачили, як він допоміг Гераклові помститися Лаомедонту. Після пограбування міста і вбивства всієї царської чоловічої лінії Трої (окрім Пріама) Теламон повернувся до Саламіна зі своєю нагородою, Гесіоною, від якої він отримав ще одного сина Тевкра, якому судилося стати найвеличнішим із грецьких лучників19.

19 Це ще раз демонструє нам ономастичне мінне поле, яке необхідно обійти, коли ми навшпиньки кружляємо навколо сюжетів грецьких міфів, адже у троянців теж був свій Тевкр — один із царів-засновників Троади, попередник Дардана.

З Теламоном ми більш-менш покінчили. Він був свого роду лейтенантом у таких великих героїв, як Ясон, Мелеагр та Геракл, але його важливість для нас у розповіді про Трою полягає в тому, що він став батьком цих двох синів, Аякса і Тевкра. Те саме можна сказати і про його брата Пелея. Але син Пелея буде набагато важливішим для нашої історії, а спосіб його народження був настільки дивовижним, що й сам Пелей заслуговує на більшу нашу увагу.

Пелей у вигнанні

Коли братів вигнали з Егіни за вбивство юного принца Фока, Пелей вирушив далі, ніж Теламон. Він перетнув грецький материк і помандрував на північ до маленького королівства Фтії, розташованого в Еолії. Це був невипадковий вибір: це були землі його предків. Щоб зрозуміти зв’язок між Егіною на півдні та Фтією на півночі, ми мусимо повернутися в минуле.

Ви пам’ятаєте, що батько Пелея Еак був сином Зевса та морської німфи Егіни. Гера, як завжди, шалено ревнива до справ свого чоловіка, дочекалася, поки Еак подорослішає, а тоді наслала на острів чуму, яка знищила всіх його жителів, крім Еака.