Стивен Фрай – Троя (страница 27)
108 Як згадувалося раніше, Одіссей є правнуком Гермеса через свою матір Антіклею, дочку сина Гермеса Автоліка.
Аїду все одно, хто переможе: йому достатньо, щоб конфлікт наповнив його Підземний світ новими мертвими душами. Він сподівається, що ця війна буде довгою і кровопролитною.
Діоніс не бере активної участі у конфлікті, але його задовольняє знання про те, що в періоди бенкетів і гулянь, які неминуче відбуваються після криз і кульмінаційних битв, на його честь литиметься вино, а також одна чи інша сторона влаштовуватиме шалені танці та приноситиме йому жертви.
Деметра і Гестія, богині родючості та домашнього вогнища, є тими двома жительками Олімпу, які найменше цікавляться чи мають найменше відношення до будь-якої війни. Їхня турбота стосується жінок і дітей, які залишилися вдома, родин у скорботі та робітників і рабів, які працюють у полях і на виноградниках, тих — як мовить знаменита фраза нашого часу, — хто підтримує домашні вогнища.
А як там Зевс, володар небес і цар усіх богів, що думає він?
Зевс любить вважати себе мудрим і доброзичливим спостерігачем, незацікавленим глядачем, який стоїть вище будь-якого конфлікту смертних. Він приймає на себе роль рефері та головного арбітра. Він наказав іншим олімпійцям не втручатись, але заплющить очі, коли вони це зроблять. І він не виступає проти того, щоб хтось переконав його втрутитися. Його власна смертна донька Єлена є, звичайно, першопричиною,
109 Див. «Герої».
Деякі історики та міфографи висунули думку про те, що Троянську війну розпочав Зевс як навмисну спробу покласти край людському проєкту. Стерти людей із земної мапи раз і назавжди. Або принаймні прорідити населення, що ставало все більшим і більшим. І поки це відбувалося, контролювати людство було все важче. Навіть безсмертні боги не могли постійно взаємодіяти, зв’язуватися, схрещуватись і керувати долями такої великої кількості амбітних, винахідливих і одержимих собою істот. Адже вони ставали такими ж зарозумілими та самовпевненими, як і самі боги. І вони дедалі більше почали забувати про свої обов’язки щодо храмів, молитов і принесення жертв. Вони почали забувати своє місце. Особливо ті, хто походив од самого Зевса або від його товаришів-олімпійців. Світ, наповнений героями-напівбогами, був непередбачуваним і небезпечним. Так, Геракл урятував Олімп, але, мабуть, може з’явитись інший могутній герой, який матиме самовпевненість і силу, щоб витіснити богів110. Зевс позбавив трону свого батька Кроноса, який узурпував його у свого батька Урана. Зевс уникав Фетіди через пророцтво, яке передрікало, яким великим стане її син. Здавалось, Ахілл його підтвердив.
110 Беллерофонт, приміром, уже намагався це втілити в реальність: див. «Герої».
Але Зевс не мав ані далекоглядності, ані проникливості, ані уваги до деталей, аби вигадати чи привести такий план до належно продуманого завершення. Він був більше схожий на того, хто дражнить собак і дозволяє їм гризтися між собою, або на римського імператора, який зверхньо дивиться на рабів і гладіаторів, радіючи крові та поту, що просочують пісок арени. Він не був ані талановитим ляльководом, ані великим тактиком. Йому бракувало терпіння власноруч тягнути за кожну ниточку. Він не отримував задоволення від того, щоб дивитися на дошку, притиснувши свої пальці до скронь, й перебувати у глибоких думках, передбачаючи кожен хід та контрхід. Добре струсити дошку і подивитися, що станеться далі, — це був його підхід. Підлити олії у вогонь і умити руки.
Нехай людство розриває себе на шматки самостійно.
Троянські сили
Ми знаємо, що ахейський експедиційний корпус складається з понад ста тисяч людей, зібраних із дюжин королівств, острівних володінь і провінцій, які разом складають грецький світ. Але як щодо їхніх ворогів, захисників Трої? Невже в цьому місті-фортеці є лише один народ, який має відбити цю безпрецедентну загрозу?
Насправді троянський альянс складається майже з такої ж кількості різнорідних елементів, як і ахейський. Гектор і Пріам сформували коаліцію сил із сусідніх держав, що розташовані в Троаді та за її межами, вони навіть дійшли на півночі до македонської Пеонії та Фракії (сучасна Болгарія), а на півдні — аж до континентальної Африки. «Каталог троянців» з’являється у другій книзі «Іліади» поряд із більш вичерпним «Каталогом кораблів». У ході війни принц Еней очолить дарданських союзників111; Мемнон із Ефіопії, син Зевса Сарпедон із Лікії та Пентесілея, цариця амазонок, також воюватимуть на боці троянців. Інші визначні воїни з цієї коаліції дадуть про себе знати в міру того, як розгортатиметься війна.
111 У деяких джерелах дарданці вважаються корінними мешканцями сільської місцевості, що була навколо міста Трої, і ними керувала молодша гілка троянської царської родини на чолі з Анхізом та Енеєм.
Гомер вважає, що всі ахейці розмовляли грецькою мовою, а троянці — хоча вони й розуміли грецьку і розмовляли нею з ворогом у тих небагатьох випадках, коли зустрічалися для переговорів чи обміну повідомленнями, — мають виступати пліч-о-пліч із союзниками, які «мекають, як вівці» сотнями різних мов, а це означає, що Гектор і його товариші-генерали були змушені у польових умовах покладатися на перекладачів, аби передавати свої повідомлення та інструкції. Сучасна філологія припускає, що насправді троянці розмовляли мовою хетів, яка називається лувійською мовою112. Але ми використаємо умовність, розпочату Гомером і продовжену Шекспіром та майже всіма драматургами, історичними романістами та режисерами, які жили потому. Якщо конкретний час в історії не вимагає вживання різних мов, усі дійові особи розуміють одне одного і розмовляють однією мовою. На щастя для нас, це ця мова. Та, якою ви зараз читаєте...
112 Іноді її називають більш милозвучним словом «луїш».
Делегація
Грецьким флагманом була гладенька й чорна мікенська пентеконтера з яскраво пофарбованим носом. На її борту перебували старші радники Агамемнона. Тепер, коли в полі зору з’явилося вороже узбережжя, думки Агамемнона кинулися вперед, уявляючи плацдарм і розробляючи плани для першого штурму, але Нестор із Пілосу закликав його поки що стримати свої сили. Верховному царю було досить зволікань, і він не діставав задоволення, коли хтось його переривав, але він завжди знаходив час для Нестора, відомого як наймудріша людина в грецькому світі. Він, безсумнівно, був найстарішим із найближчих радників Агамемнона, і хоча Цар людей міг бути нетерплячим, імпульсивним і впертим, він мав достатньо розуму, аби знати, що добра порада нічого не коштує, проте іноді може врятувати від багатьох проблем. Нестор переконав його, що перед тим, як розпочати атаку зусібіч, для флоту було б доцільно зупинитися на певній відстані від берега й відправити вперед один корабель із делегацією до царя Пріама, даючи йому останню можливість повернути Єлену.
— Вони вже помітили, — сказав Нестор, — що на них насувається сила безпрецедентних розмірів. Пріама вважають розумною людиною. Він побачить цінність почесної поступки.
Менелая, Одіссея і Паламеда обрали для того, щоб вони очолили цю делегацію.
— Але вимагайте не тільки повернення Єлени, — наказав Агамемнон. — Наші витрати на спорядження для війни також мають бути покриті. Пріам мусить відкрити для нас свою скарбницю.
Вартові на сторожових вежах Трої побачили корабель, який відірвався від лінії й самотужки попрямував до берега. Білий прапор Ейрени, богині миру, майорів над його щоглою. Назустріч цій делегації послали троянця на ім’я Антенор, який слугував для Пріама тим, ким Нестор для Агамемнона, мудрим і надійним радником113.
113 А також його далекий родич: принаймні згідно з джерелами, пізнішими за Гомера.
Чекаючи новин, троянський двір виявився розділеним. Гектор і Дейфоб, підбурювані імпульсивним і розлюченим Парісом, переконали Пріама, що гнів Агамемнона та Менелая через втечу Єлени зі Спарти був удаваним, вигаданим, що насправді він став лише приводом для їхньої агресії.
— Атрідам плювати на Єлену, — сказав Гектор. — Вони хочуть здобути військові трофеї.
— Вислухайте делегацію! Послухайте їх! — сказала Кассандра.
— Гектор має рацію, — мовив Дейфоб. — Елліни роками кидали заздрісні погляди за Егейське море.
— Вислухайте їх, інакше Троя впаде.
— Вони хочуть наше золото і наші скарби.
— Почуйте їх, інакше Троя згорить!
— Вони не заберуть у мене Єлену, — сказав Паріс.
Кассандра заплакала.
— Якщо Єлену не повернути, ми всі помремо! Кожен із нас, хто присутній у цій кімнаті.
— Крім того, — сказав Гектор, — іще жодне місто не було захищене краще. Ніде немає краще підготовленої армії. Троя неприступна.