Стивен Фрай – Троя (страница 1)

Анотація

Стівен Фрай (нар. 1957 р.) — британський комедійний актор, письменник, сценарист, телеведучий, режисер, найбільшу популярність здобув своїми ролями у телевізійних серіалах. Фрай також відомий як представник еталонного англійського духу та класичної англійської мови. Майже всі його літературні твори стали бестселерами як у рідній для автора Англії, так і за її межами.

«Троя» (2020) є продовженням циклу Стівена Фрая, що йде за «Міфами» та «Героями». Це вражаюча розповідь про війну, яка охопила все східне Середземномор’я, розділила долі людей та налаштувала троянців проти греків.

«Троя» в іскрометному переказі Стівена Фрая — чудовий спосіб зануритися в атмосферу Давньої Греції з її героями і царями, коханням і ненавистю, жагою влади та втручанням олімпійських богів у життя звичайних людей.

Стівен Фрай Троя

Вступне слово

Народження та піднесення богів і людей є темою моєї книги «Міфи», наступна книга «Герої» охоплює великі подвиги, квести та пригоди смертних героїв, таких як Персей, Геракл, Ясон і Тесей. Проте вам не обов’язково прочитати ті книги, щоб насолоджуватися цією; коли я вважаю це корисним, я залишаю знизу сторінки примітки, які вказують на те, де саме в попередніх двох томах можна знайти більш докладну інформацію про згадані події та персонажів, проте вам не потрібні ніякі попередні знання про грецький міфологічний світ, аби вирушити у подорож до Трої. Як я час від часу буду вам нагадувати, особливо на початку книги, жодної хвилини не думайте про те, що вам потрібно запам’ятати всі ці імена, місця та родинні зв’язки. Щоб повідомити вам передісторію, я описую заснування багатьох різних династій і королівств; але я запевняю вас, що коли справа доходить до основної дії, всі ці різні нитки перетворюються з заплутаного клубка на справжній гобелен. А додаток із двох частин наприкінці цієї книги досліджує питання про те, скільки з того, про що йдеться далі, є історією, а скільки — міфом...

 

 

Воно впало з небес

Троя. Найдивовижніше королівство усіх часів. Перлина Егейського моря. Сяючий Іліон, місто, яке піднялось і занепало не один раз, а двічі. Охоронець брами мореплавних маршрутів на варварський схід та з нього. Королівство золота і коней. Грізна годувальниця пророків, принців, героїв, воїнів і поетів. Під захистом Ареса, Артеміди, Аполлона й Афродіти Троя багато років залишалася взірцем усього, чого можна досягти в мистецтві війни та миру, торгівлі та договорів, любові та мистецтва, державного управління, благочестя й суспільної гармонії. Коли вона впала, у світі людей відкрилася діра, яку, можливо, ніколи не заповнити, окрім як у пам’яті. Поети мають оспівувати цю історію знову і знову, передаючи її з покоління в покоління, інакше, втративши Трою назавжди, ми втратимо й частину себе.

Щоб зрозуміти кінець Трої, ми мусимо зрозуміти її початок. Передісторія нашої оповіді має багато сюжетних поворотів. На сцену заходять і виходять із неї безліч географічних назв, особистостей та іменитих родів. Проте вам не обов’язково запам’ятовувати кожне ім’я, кожне кровне чи шлюбне споріднення, кожне королівство та провінцію. Історія поступово розкривається, і важливі імена, я обіцяю, залишаться з нами.

Усі речі, включно з Троєю, починаються та закінчуються Зевсом, Царем богів, Правителем Олімпу, Володарем грому, Збирачем хмар і Тим, хто приносить бурі.

У прадавні часи, майже на світанку історії смертних, Зевс вступив у союз із Електрою, прекрасною дочкою титана Атланта й морської німфи Плейони. Електра народила Зевсу сина Дардана, який мандрував Грецією та островами Егейського моря в пошуках місця, де він міг би збудувати і звеличити власну королівську династію. Нарешті він висадився на Іонічному узбережжі. Якщо ви ніколи не були в Іонії, вам слід знати, що це область, розташована на схід від Егейського моря, яка раніше називалася Малою Азією і яку ми зараз знаємо як турецьку Анатолію. Там є великі королівства Фрігія та Лідія, але вони вже були окуповані та мали своїх правителів, тому Дардан оселився на півночі, зайняв­ши півострів, який лежить нижче від Геллеспонтської протоки, куди Гелла впала зі спини Золотого барана. Через багато років Ясон проплив Геллеспонт, аби відшукати руно того барана. А шалено закоханий Леандр щоночі перепливав Геллеспонт, аби бути разом із Геро, своєю коханою1.

1 Історії про Геллу, Золотого барана та Ясона можна знайти в книзі «Герої», а трагедію Геро та Леандра — в книзі «Міфи». Пізніше в історії та сама протока, яка тепер називається Дарданеллами на честь Дардана, була місцем жахливих битв у місті на цьому півострові, яке греки називали Каллі поліс (Прекрасне місто), що з часом перетворилося на назву Галліполі, та навколо нього.

Місто, засноване Дарданом, було названо — з невеликою фантазією та з іще меншою скромністю — Дарданом, тоді як усе королівство взяло назву Дарданія2. Після смерті короля-засновника ним правив Іл, старший із його трьох синів, але він помер бездітним, залишивши трон своєму братові, середньому синові Дардана Еріхтонію3.

2 У деяких версіях говориться про те, що Дардан анексував, поглинув або навіть захопив уже існуюче королівство, яке було засноване царем Тевкром, сином річкового бога Скамандра та ореади (або гірської німфи) Ідеї. Цього Тевкра не слід плутати з однойменним лучником, якого ми зустрінемо пізніше. У пізнішій поезії та літописах троянців іноді називали тевкрами.

3 Наймолодший із трьох синів Дардана, Ідей, дав своє ім’я горі Іді, найвищій із вершин, що лежать на півдні Дарданії.

Правління Еріхтонія було мирним і принесло королівству процвітання. З підвітряного боку гори Іди його землі живилися водами милостивих річкових богів Сімоїса та Скамандра, які благословили землю Дарданії великою родючістю. Еріхтоній став найбагатшою людиною у відомому тоді світі, прославившись своїми трьома тисячами кобил і незліченною кількістю їхніх лошат. Борей, Північний вітер, набув форми дикого жеребця і став батьком дивовижної раси коней, яка зародилася від лошат кобил із табуна Еріхтонія. Ці лошата були настільки спритними й легкими, що могли скакати полями кукурудзи, не згинаючи жодного ­стебла. Так кажуть легенди.

Коні та багатства: завжди, коли ми говоримо про Трою, ми помічаємо, що говоримо про дивовижних коней та незліченні багатства.

Заснування

Після смерті Еріхтонія трон успадкував його син Трос. Трос мав доньку Клеопатру та трьох синів: Іла (названого на честь свого великого дядька), Ассарака та Ганімеда. Історія принца Ганімеда добре всім відома.

Його краса була настільки неймовірною, що сам Зевс був охоплений непереборною пристрастю до нього. Прийнявши образ орла, бог полетів униз і забрав хлопця на Олімп, де той слугував Зевсові улюбленим фаворитом, компаньйо­ном і чашником. Аби відшкодувати Тросу втрату сина, Зевс послав до нього Гермеса, який приніс йому в подарунок двох божественних коней, таких швидких і легких, що вони могли скакати по воді. Троса втішили ці чарівні тварини та запевнення Гермеса, що Ганімед відтепер і — за визначенням назавжди — буде безсмертним4.

4 Справді, чашник продовжує жити двома безсмертними життями на нічному небі: як сузір’я Водолія, що носить воду, і як супутник свого коханого Юпітера (всі планети нашої Сонячної системи носять римські імена богів).

Згодом брат Ганімеда, принц Іл, заснував нове місто, що буде названо Троєю на честь Троса. Він переміг у поєдинку на Фрігійських іграх, де нагорода складалася з п’ятдесяти юнаків і п’ятдесяти дівчат, але — що найважливіше — з однієї корови. Це була дуже особлива корова, яку оракул нака­зав Ілу використати для заснування міста.

— Де корова ляже, там і будуй місто.

Якщо Іл чув історію про Кадма — а хто її не чув? — він тоді знав, що Кадм і Гармонія, діючи згідно з вказівками оракула, ішли за коровою й чекали, поки тварина ляже, щоб показати їм, де вони мали будувати те, що згодом стане Фіва­ми, першим із великих міст-держав Греції. Нам може здатися, що практика, яка дозволяє коровам обирати, де буду­ватимуть місто, є довільною та дивною, але, можливо, невели­кі роздуми можуть підказати нам, що це зрештою не так уже й дивно. Там, де має з’явитися місто, також мають бути багаті джерела м’яса, молока, шкіри та сиру для його громадян. Що й казати про сильну тяглову худобу — волів для орання поля та тягання возів. Якщо корова настільки захоплена зручностями місцевості, що може легко там лягти й перепочити, то на цю місцевість варто звернути увагу. В усякому разі Іл цілеспрямовано йшов за своєю призовою телицею на північ від Фрігії до Троади5, повз схили гори Іди і на велику рівнину Дарданії; і саме тут, неподалік від того місця, де прадід Іла збудував перше місто Дардан, телиця нарешті лягла.

5 Також на честь Троса весь півострів почали називати Троадою (вимовляється як «Тро-ада», а не як англійське слово «toad», тобто «жаба»).

Іл озирнувся навколо себе. Це було чудове місце для ­нового міста. На півдні здіймався масив гори Іди, а на деякій відстані на півночі проходила протока Геллеспонт. На сході виднілася блакить Егейського моря, а саму зелену й родючу рівнину пронизували річки Сімоїс і Скамандр.