Стивен Фрай – Міфи (страница 39)
Багато років вони марно мандрували різними землями. З якоїсь причини, можливо, через невидимий божественний вплив, острів Крит залишався, здається, єдиним місцем, яке їм не вдалося обстежити. Найдовше вони зупинилися на острові Самотракі, що розташований далеко на півночі Егейського моря.
На острові Самотракі жила плеяда з іменем Електра16. Плеяди, також відомі як Сім сестер, були (якщо ви пам’ятаєте) дочками Атласа та океаніди Плейони. Електра народила від Зевса синів Дардана17 та Ясіона, а також доньку Гармонію18. Кадма відразу захопила краса та ніжні й спокійні манери Гармонії, тож він узяв її з собою на пошуки. Чи вирушила вона з ним із власної волі, нам невідомо, але пара покинула острів Самотракі та попрямувала до материкової Греції — нібито в пошуках Європи, але насправді, що стосується безпосередньо Кадма, у пошуках вищої мети.
16 Не та трагічна Електра, донька Агамемнона і Клітемнестри, а інша, набагато більш рання. Це досить цікаве ім’я, воно є жіночою формою грецького слова «ήλεκτρο» («ілектро»), що означає «бурштин». Греки помітили: якщо енергійно потерти бурштин шматком тканини, він чарівним чином буде притягувати пил і пух. Вони назвали цю дивну властивість «бурштинністю», від якої, зрештою, походять усі наші слова «електричний», «електрика», «електрон», «електронний» тощо.
17 Він дав своє ім’я протоці Дарданелли, місцю злощасної висадки військових у рамках Дарданелльської операції під час Першої світової війни.
18 Деякі джерела стверджують, що батьками Гармонії були Арес та Афродіта. Її пізніший підйом до статусу богині Гармонії (Конкордія у римлян), безумовно, натякає на її божественний родовід. Враховуючи те, що Арес збирається зробити з нею, ви можете подумати, що він жахливий батько — такий відданий своєму водяному дракону, такий жорстокий до своєї людської доньки. Інші міфографи, зокрема Роберто Калассо, італійський письменник, чиї творчі інтерпретації міфів точно варті вашої уваги, пішов на елегантний компроміс і припустив, що Гармонія справді була дочкою Афродіти та Ареса, але її віддали для вигодовування та усиновлення Електрі Самотракійській.
Оракул говорить
Кадма часто називають «найпершим героєм». Якщо ви зацікавитеся арифметикою, то побачите, що він був істотою п’ятого покоління, яка була однаковою мірою людського та божественного походження. Він міг простежити свій родовід до самого початку життя на світі через свого діда Посейдона по батьківській лінії, батьком якого був Кронос, син Урана. А через свою бабусю Лівію він походив від Інаха, що додало до цього певну кількість королівської людської крові, яка текла в його жилах. Він був непосидючим і мав пристрасть до подорожей, що є характерним для героя, а також у необхідній мірі мав мужність, упевненість і віру в себе. Посейдон любив свого онука, що було природно, але саме Афіна спостерігала за ним із найбільшою прихильністю, особливо тепер, коли він вступив у союз із Гармонією, яка була однією з найвідданіших послідовниць Афіни.
Подібно до того, як брат Кадма Тасос заселив невеликий сусідній острів, який він назвав Тасосом, а Фенікс дав своє ім’я фінікійському королівству, так і третій із братів Кадма Кілік покинув пошуки Європи і повернувся на схід до Малої Азії, щоб заснувати своє власне королівство, яке він назвав Кілікією19.
19 Він утворює клин землі, який відокремлює Туреччину від Сирії і тепер називається Чукурова.
Разом із Гармонією та великим почтом вірних послідовників із Тіра, які супроводжували їх обох, Кадм попрямував до Дельфів, аби проконсультуватися з оракулом. У глибині душі він, як і всі герої, розумів, що йому судилося досягти величі, але не знав, куди веде його шлях; і він усе ще потребував допомоги у пошуках загубленої Європи.
Ви вже достатньо знаєте про оракулів, аби не дивуватися ексцентричній відповіді Піфії.
— Кадме, сину Агенора, сина Посейдона, — мовила вона. — Відмовся від пошуків своєї сестри й вирушай за телицею, позначеною півмісяцем. Рухайся за коровою, поки вона не впаде від виснаження. Де вона впаде, там ти маєш будувати.
— Що я маю будувати?
— Прощавай, Кадме, сину Агенора, сина Посейдона.
— Що за корова? Я не бачу ніякої корови.
— Де впаде корова, там має будувати Кадм, син Агенора, сина Посейдона.
— Так, але ця корова...
— Телиця з півмісяцем допоможе Гармонії та її герою, сину Агенора, сина Посейдона.
— Послухайте...
— Проща-ва-а-а-й...
Кадм і Гармонія перезирнулися, знизали плечима й залишили Дельфи разом зі своїм почтом вірних тірійців. Цілком можливо, що ця корова матеріалізується перед ними магічним чином або, можливо, з’явиться якийсь небесний посланець, який проведе їх до такої тварини. Тим часом вони можуть прогулятися.
Зараз Дельфи та їхній оракул, стадіон і храми розташовані в грецькій області під назвою Фокіда. Цар Фокіди Пелагон, почувши, що Гармонія та Кадм, який тепер був відомий на всю країну завдяки винайденню алфавіту, перебувають неподалік, відіслав гінців, які мали запросити їх стати його почесними гостями в королівському палаці. Це було запрошення, яке втомлена подорожами пара та їхній голодний почет були дуже раді прийняти.
Фокідські ігри
Три дні бенкетів і гулянь на їхню честь минули приємно й без надзвичайних подій, як раптом Кадма та Гармонію, поки вони прогулювалися палацовим садом увечері між бенкетами, зупинив батько Пелагона Амфідамант.
— Мені приснився сон, — сказав Амфідамант, наближаючись до подружжя й дихаючи на них випарами медового вина, — у якому ти, Кадме, брав участь у перегонах, метав списи, кидав диски й виграв найбільший приз, який коли-небудь бачив світ. Завтра мій син Пелагон відкриває Фокідські ігри. Це буде невелике місцеве змагання, але сни є снами і мають певне значення. Хіба Морфей колись брехав? Тож моя тобі порада — візьми у них участь, — доброзичливо гикнувши, він пішов геть.
— Що ж, — сказав Кадм, обхопивши Гармонію за талію й кинувши задумливий погляд на місяць. — Чому б ні? Ще не народився такий чоловік, який може метати диск чи спис так далеко, як я. І я вважаю, що я також досить швидкий на біговому треку.
— Мій герой! — зітхнула Гармонія й уткнулася головою в його груди. Вона зробила це не через благоговійне захоплення, а щоб приглушити свій сміх — вона вважала чоловіче марнославство, яке виявлялося, коли мова заходила про фізичні здібності, неймовірно кумедним.
Конкуренція, з якою наступного дня зіштовхнувся Кадм, складалася переважно з худих місцевих юнаків та пузатої палацової варти. Коли він своїм першим кидком відправив диск за територію палацу, і довелося послати слугу, щоб принести його, натовп аплодував. До кінця дня Кадм виграв усі змагання. Гармонія сердито дивилася на жінок і дівчат, які посилали йому поцілунки рукою та кидали квіти йому під ноги.
Пелагон не був багатим монархом, проте відправив свого камергера, щоб той знайшов гідний приз для свого шляхетного victor ludorum [
— Народе Фокіди, — вигукнув цар, покладаючи на лоб Кадма нашвидкуруч сплетений вінок із оливкового листя, — ось ваш чемпіон, наш шановний гість, принц Кадм Тірський. А ось і приз, гідний його великої швидкості, сили та грації.
Пролунали гучні вигуки, які потонули в спантеличеній тиші, коли палацовий камергер пройшов крізь натовп, поганяючи перед собою велику корову. Тиша змінилася хихотінням, а хихотіння — голосним сміхом. Корова пожувала свою жуйку, підняла хвіст і випустила зі свого заду рідкі бризки лайна. Натовп глузливо закричав.
Пелагон почервонів. Його батько Амфідамант сказав Кадму, підморгнувши принцу:
— Що ж, гаразд. Морфей не може бути завжди правим, га?
Але Гармонія від великого хвилювання штовхнула Кадма ліктем.
— Дивись, — видихнула вона, — дивись, Кадме, дивись!
Кадм одразу побачив те, що привернуло її увагу. На спині корови була мітка у формі півмісяця. Не було іншого способу описати це. Це був чіткий півмісяць!
Пелагон бурмотів йому на вухо щось непереконливе про родовід тварини та її високі надої, але Кадм його перебив.
— Ваша величність не змогли б подарувати мені більш чудовий і бажаний приз! Мене переповнюють захоплення та вдячність.
— Справді? — спитав злегка приголомшений Пелагон.
Камергер настільки здивувався, почувши це, що впустив вербову гілку, якою він ляскав звіра, на трибуну переможця. Телиці знадобилося приблизно тридцять секунд, щоб усвідомити, що жалюче ляскання, яке змушувало її стояти на місці, припинилося, тож вона розвернулася й рушила геть.
— Справді, — сказав Кадм, зістрибуючи з трибуни й допомагаючи Гармонії спуститися за ним. — Це дійсно ідеальний подарунок. Це саме те, що ми хотіли...
Корова пробиралася крізь натовп. Кадм і Гармонія, повернувшись спиною до царського почту, почали рухатися за нею. Через плече Кадм продовжував звертатися до царя, бурмочучи слова вдячності та незв’язні люб’язності.
— Ваша величносте, вибачте нас... такий чудовий прийом... дуже вдячні за вашу гостинність... чудова їжа, дивовижні розваги... найдобрішого вам... е-е... прощавайте...
— Дуже вдячні, — повторила Гармонія. — Ми ніколи цього не забудемо. Ніколи. Наймиліша теличка! До побачення.
— А-але ж! Що? Я маю на увазі... — мовив Пелагон, спантеличений цим швидким і раптовим прощанням. — Я гадав, що ви залишитесь у нас іще на одну ніч?