Стивен Фрай – Герої (страница 9)

— Звісно, ти ж не сподіваєшся, що я... — і тут Полідект замовк.

— Тепер можете повернутися й подивитися на мене, — сказав Персей, поклавши голову Медузи назад у торбину. — Тепер ви в безпеці.

Статуя Полідекта на його троні в оточенні його кам’яних солдатів стала популярною пам’яткою на Серіфосі. Відвіду­вачі платили за те, щоб побачити і торкнутись їх, а потім гроші витратили на будівництво храму Афіни та встановлення сотень герм навколо острова15.

15 Герми були квадратними колонами, які встановлювались як прикордонні знаки та дороговкази і мали приносити удачу. Вони мали різьблену голову, здебільшого, бога Гермеса (хоча зазвичай його зображували з нехарактерною для нього бородою), зверху та чоловічі статеві органи знизу, що, як вважалося, приносили удачу, якщо їх потерти... певним чином.

Андромеда і Персей залишили царя Діктіса та царицю Данаю на Серіфосі й рушили далі. Персей і Андромеда могли залишитися й успадкувати трон. Вони могли повернутися на батьківщину Андромеди та правити об’єднаними королівствами Ефіопії й Єгипту. Але вони були молоді та енергійні й прагнули подорожувати, і Персей дуже хотів відвідати країну свого народження. У дитинстві він пробув там менше тижня. Його дід, цар Акрісій, зробив усе, щоб завадити йому з’явитися на світ і вкоротити йому життя, але йому було цікаво побачити, яким був Аргос, знамените царство його народження.

Коли Персей і Андромеда прибули туди, вони виявили, що Акрісій, після того як він викинув свою доньку та онука в море у тій скрині багато років тому, став темним, жорстоким і деспотичним царем. Він ніколи не був популярним правителем, тож незабаром його скинули з трону. Ніхто не знав, де він зараз. Жителі Аргоса, почувши про дивовижні подвиги Персея, запросили його зайняти вакантний трон. Не знаючи, що їм робити і де оселитися, молода пара подякувала аргосцям і попросила час на роздуми.

Вони мандрували землями материкової Греції, Персей фінансував їхні подорожі призовими грошима від спортивних змагань, в яких він брав участь і незмінно перемагав. Вони почули новину про те, що цар Лариси влаштовує найбагатші ігри року, тож вирушили на північ до Фессалії, щоб змагатися в них. У них брали участь найкращі спортсмени Греції, і той учасник, який виграє найбільшу кількість змагань, мав отримати щедру винагороду. Раз за разом Персей перемагав у всіх перегонах і змаганнях. Нарешті дійшла черга до метання диска. Персей кинув свій диск так далеко, що він перелетів найдальшу позначку на протилежному кінці стадіону та приземлився на трибуні серед глядачів. Голосний рев захоплення, який зустрів цей приголомшливий подвиг, швидко змінився криком жаху. Диск вдарив когось по голові.

Персей побіг на місце події. На землі лежав старий, із його розбитої голови текла кров. Персей сів і взяв його на руки.

— Мені дуже шкода, — сказав він. — Дуже шкода. Я не знаю меж власної сили. Хай пробачать мене боги.

На превеликий подив Персея, старий усміхнувсь і навіть зумів розсміятися.

— Не хвилюйтеся, — сказав він. — Це справді смішно. Я переміг оракула. Скільки людей можуть це сказати? Він сказав, що мене вб’є мій онук, а ось натомість мене повалив якийсь недолугий атлет.

Слуга старого відштовхнув Персея.

— Дайте повітря його величності.

— Його величності?

— Хіба ви не знаєте, що перед вами цар Аргоса Акрісій?

Випадковий чи ні, визначений наперед чи ні, але це був кровний злочин.

Персей і Андромеда здійснили сумне паломництво до гори Кіллени в Аркадії та до храму Гермеса, який стояв біля печери, де народився бог. Вони поклали на вівтарний камінь шапку-невидимку та таларії, крилаті сандалі. Залишаючи територію храму, після короткої молитви до бога, вони озирнулися, щоб поглянути на вівтар. Шапка та сандалі зникли.

— Ми вчинили правильно, — сказала Андромеда.

Тепер вони попрямували до Афін, і там у найглибших схованках храму Афіни вони заховали косу, щит і торбину, в якій була голова Медузи.

Тоді перед ними постала сама Афіна, яка благословила їх.

— Ти добре вчинив, Персею. Наш батько задоволений тобою.

Вона підняла щит, і вони побачили, що звідти на них витріщилось обличчя Медузи, здивоване, збентежене, сумне і при цьому навіть прекрасне, воно назавжди відбилося в сяючій поверхні бронзи. З того часу цей щит прикрашала егіда Афіни — її символ, її штандарт і її попередження світові.

Про Персея та Андромеду — на відміну від інших великих героїв, про яких я можу зараз згадати, — можна сказати, що вони жили довго та щасливо. Після своїх мандрів вони повернулися на Пелопоннес — великий півострів на південному заході, з’єднаний із материковою частиною Греції сухопутним мостом через Коринфський перешийок16 — і заснували там Мікени, велике царство, яке з часом під назвою Арголіс або Арголіда поглинуло своїх сусідів Аркадію та Коринф, а також рідне царство Персея Аргос на півдні.

16 Варто зазначити, що Пелопоннес іще не дістав свою назву, яка пішла від імені царя Пелопа, що його ми зустрінемо пізніше.

Через їхнього сина Перса їхня кровна лінія заснувала перську націю та перський народ.

Після свого довгого життя Персей і Андромеда були удостоєні найбільшої нагороди, яку тільки Зевс міг дати смертним. Разом із Кассіопеєю та Кефеєм вони були піднесені на небо і стали сузір’ями. Персей і Андромеда тепер разом дивляться на непокірний дощ зі своїх дітей-метеоритів, персеїд, який ми все ще можемо спостерігати на нічному небі раз на рік.

Геракл

Рід Персея

Зевс сидів сам-один за столом після сніданку, розмірковуючи про сон Гери до пізнього ранку. Хтось прийде, щоб врятувати безсмертних. Хтось із роду Персея. Він казав собі, що цілком ймовірно: це не що інше, як зухвала фантазія, надіслана для того, аби ввести їх в оману та збентежити. Але також був шанс, можливо, мізерний, але все ж шанс, що цей сон був справжнім попередженням — пророцтвом. Не буде ніякої шкоди в тому, щоб підготуватися до такого розвитку подій. Крім того, в ході цього можна буде трохи повеселитися.

Отже. Рід Персея. На чому ми зупинилися?

Зевс поглянув із гори на Тиринф, столицю Мікен. Знамените царське подружжя Персей і Андромеда вже було катастеризоване, тобто підняте на небосхил як сузір’я; але чи були в них, запитував себе Зевс, якісь прямі нащадки, що могли б народити героя, чий родовід відповідав би умовам сну Гери?

Явних кандидатів, здавалося, було три. Одним із них був син Персея та Андромеди Стенел, нинішній цар Мікен. Він був одружений із молодою жінкою на ім’я Нікіппа17. Подружжя ще було бездітним.

17 Донька Пелопа та Гіпподамії. Це був Пелоп, який виграв змагання на колісницях і руку Гіпподамії, поки Полідект удавав, що він збирається змагатися за неї. Цю історію потрібно розповісти в деталях, але не зараз.

Другим був їхній онук Амфітріон, який закохався та одружився зі своєю двоюрідною сестрою, ще однією онукою Персея та Андромеди, красунею Алкменою. Вони теж іще не мали дітей.

Тож цілком можливо, що одна з цих пар дасть життя великому герою. Але Алкмена, як не міг не помітити Зевс, була дуже, дуже, дуже красивою. «Припустімо, що вона народить сина від мене, а не від Амфітріона», — запитав він сам себе. Оскільки Алкмена сама була онукою Персея, така дитина буде його нащадком, від маківки до п’ят, і таким чином задовольнить умови пророчого видіння Гери. А також вона буде сином Зевса, тож природно буде створена з сильної та героїч­ної плоті.

Чим більше Зевс думав про це, тим більше йому подобалася ця ідея. Це дасть їм героя, який відповідатиме умовам сну Гери, і в процесі втішить його. Але як запліднити Алкмену? Вони з Амфітріоном живуть не в Тиринфі, а аж у Фівах. Причина цього була складна, але цікава.

Під час полювання Амфітріон випадково вбив батька Алкмени Електріона (який, певна річ, також був його дядьком і тестем). Мені не потрібно нагадувати вам, що вбивство кровного родича, випадкове чи ні, греки вважали найтемнішим і найжахливішим із усіх злочинів. Тож Амфітріон і Алкмена втекли до Фів, де місцевий правитель спокутував убивці цей кровний злочин. Очищений і спокутуваний, Амфітріон залишив свою дружину у Фівах, аби повернутися до Мікен і розв’язати там низку династичних проблем, як вимагала від нього сама Алкмена.

Таким чином у цей час Алкмена перебувала сама на великій віллі у Фівах, яку цар Креонт позичив подружжю. Вона була вірною та люблячою дружиною, тому замість того, щоб постати перед нею у вигляді орла, козла, золотого дощу, ведмедя, бика чи будь-якої іншої тварини або явища, які він вже втілював у ході своїх хтивих пригод, Зевс вирішив з’явитися перед нею у вигляді її коханого чоловіка Амфітріона18.

18 Подібно до відомого епізоду з легенди про короля Артура. В ньому Мерлін перетворює Утера Пендрагона на герцога Ґорлойса, чоловіка Ігрейни, і в такому вигляді той спить із нею та стає батьком Артура.

Якось увечері Зевс-Амфітріон, відповідним чином одягнений і припорошений з дороги, прибув на віллу та сказав щасливій Алкмені, що він із усім розібравсь у Мікенах. Захоплена подробицями того, як спритно він розв’язав усі проб­леми, які вона доручила йому розв’язати, і радіючи, що він безпечно повернувся додому, вона запросила його до свого ліжка. Зевс розтягнув одну ніч на три, щоб отримати більше насолоди. Коли нарешті настав ранок, він пішов.