Стивен Фрай – Герої (страница 46)

Вони без ніяких інцидентів дісталися порту Фазіс, завантажили на «Арго» стільки їжі, води та інших необхідних припасів, скільки змогли виміняти чи купити, і приблизно через чотири дні після того, як Ясон та Медея пройшли три випробування Еета і виграли Руно, вони вже пливли через Евксинське море, прямуючи на північний захід до дельти Істр.

У другій половині першого дня виходу з Фазіса стало очевидно, що їх переслідує якийсь корабель. Бажаючи приховати свої наміри, вони змінили курс, удавши, що прямують до Босфору. Медея озирнулася й упізнала призову галеру колхідського флоту.

— Це мій батько, — сказала вона. — У нього найшвидший корабель у світі. Він має три ряди весел.

— Він нас наздоганяє, — сказав Ясон. — Хай йому грець. Нам доведеться розвернутися боком і прийняти бій.

— У нього на облавку є катапульта. Він із задоволенням кине на наші поклади кулі палаючої смоли. Він не зупиняється ні перед чим, коли хоче щось отримати.

— Але тоді він спалить Руно разом із нами.

— Це його не засмутить. Він бореться за свою гордість, а не за Руно. Але не бійся, мій любий Ясоне, я теж ні перед чим не зупиняюся. — Вона взяла обличчя Ясона у свої долоні й палко поцілувала його. — Я повернуся за мить.

Ясон обернувся й дививсь, як колхідський корабель невблаганно несеться на них. Тепер він був досить близько, щоб герой зміг розгледіти яскраво розфарбований дзьоб корабля, що занурювався та піднімався на хвилях. Він був розмальований так, щоб мати вигляд як морда дракона-охоронця Золотого руна.

Медея повернулася до ахтерштевня, обійнявши свого молодшого брата Абсірта.

— Подивись, ось татків корабель, — сказала вона, показуючи рукою вперед.

Очі Абсірта розширилися.

— Він дуже розсердиться, коли побачить мене.

— Гадаю, він радше засмутиться, ніж розсердиться, — сказала Медея, розрізаючи хлопцеві горло одним швидким помахом кривого ножа.

Ясон із жахом дививсь, як із дитини витікає кров.

— Медеє!

— Це єдиний вихід, — мовила Медея. — Принеси мені сокиру, швидше — вони нас наздоганяють.

Першою за облавок полетіла голова хлопчика. Вона попливла слідом за «Арго». Ясон і Медея спостерігали, як корабель Еета сповільнив свій хід, підняв весла й зупинився.

— Він любив цього хлопчика, — сказала Медея, дивлячись у бік галери батька із задоволенням. — Його душа ніколи не зможе спуститися в Підземний світ, якщо його тіло не буде очищено і не будуть дотримані всі належні похоронні обряди.

Ясон нічого не сказав. Медея була красивою. Вона була відданою йому. Але існують межі. Звісно, існують межі.

Подорож додому

До того часу, коли останні шматки Абсірта були скинуті у воду через певні проміжки часу, корабель Еета вже опинився далеко позаду і сховався за горизонтом. Уже настала ніч, коли Ясон та Анкей відчули достатню впевненість, аби змінити курс назад до початкового пункту призначення.

За тиждень «Арго» безпечно й непомітно прослизнув крізь болота, що оточували гирло річки Істр, і увійшов до Фракії.

Як пояснив Нестор, коли розповідав свій план іншим аргонавтам, їхній шлях пролягав широкою дугою на захід і північ через незвідане царство гіпербореїв — через ті землі, які ми сьогодні називаємо Болгарією, Румунією, Угорщиною та Словенією174, — а тоді вони повернуть на південь, щоб обігнути Італію та Пелопоннес.

174 Дорогою Ясон заснував Любляну, столицю сучасної Словенії. Жителі міста шанують його як героя-засновника. Кажуть, він убив дракона в озері та врятував місцевих мешканців. Цей дракон і сьогодні є емблемою міста (хоча ця історія була пізніше християнізована, а Ясона в ній замінив Святий Георгій).

Однак носова фігура почала говорити Ясону, що їм не вдасться дістатись Іолка.

— Що ти таке кажеш? — запитав Ясон. — Колхідці втратили наш слід кілька тижнів тому, попереду нас чекає гарна погода, і наш маршрут вільний. Що може нас зупинити?

— Боги можуть вас зупинити, — відповіла фігура. — Хоч погода й гарна, але твоя поведінка була поганою.

Ясон озирнувся через плече, щоб переконатися, що їх не почує Медея.

— Що ти маєш на увазі?

— Ти чудово знаєш, — буркнула фігура. — Було скоєно кровний злочин найогиднішого роду. Невже ви думали, що такий вчинок зможе залишитися безкарним? Якщо вам не вдасться очиститися, Зевс і Посейдон посилатимуть бурі та морських зміїв, доки від цього корабля та його екіпажу нічого не залишиться. Не залишиться нічого, окрім мене, певна річ...

— І як ми можемо очиститися?

— Зайдіть до Ееї та попросіть допомоги у чарівниці Кірки.

— Яка гарна ідея, — сказала Медея, що все чула. Дівчина мала дуже гострий слух. — Вона моя тітка і знає навіть більше за мене про зілля, заклинання та обряди очищення.

Кірка зустріла їх на своєму рідному острові Еея з теплотою та щирою радістю. Разом із нею їм назустріч вийшли вовки та леви, але вони виявилися такими ж ручними, як домашні собаки й коти, вони облизували гостей і терлися об їхні щиколотки. Кірка жила самотнім життям і її втішало, коли перетворювала моряків, яким не пощастило висадитися на Ееї, на своїх домашніх тварин175.

175 Як дізнається через багато років Одіссей під час своєї десятирічної боротьби за повернення додому на Ітаку після Троянської війни.

Кірка з великою радістю виконала ритуали, співаючи відповідні заклинання й спокутні молитви для очищення своєї племінниці та належного умилостивлення богів.

Проте вночі Кірці уві сні відкрилася правда про те, що зробила Медея, й наступного ранку вона з криками огиди проганяла їх зі свого острова.

— Заради всього святого, він же був твоїм молодшим братом, моїм племінником! Я дозволяю вам піти звідси цілими та неушкодженими лише тому, що я боюся вчинити такий кровний злочин, який скоїли ви! — кричала вона їм услід. — Ідіть і ніколи не повертайтеся!

— Гадаю, що все пройшло досить добре, — солодко сказала Медея, поки вони пливли на південь, огинаючи західне узбережжя Італії.

Вони опинилися біля островів Sirenum Scopuli, або Скелі сирен, перш ніж усвідомили це. Коли вони наблизилися, звуки солодкої музики долетіли до вух усіх, хто був на облавку. Члени екіпажу почали хапати руками повітря, намагаючись зловити ці звуки, мов ті цуценята, що стрибають за метеликами. Вони підійшли до бортів «Арго» й залізли на них, намагаючись опинитися ближче до мелодії.

Ясон був готовий до цього:

— Зараз! — крикнув він Орфею, який стояв високо на передньому покладі. Той узяв свою ліру й почав співати свою власну пісню.

Два найспокусливіші звуки у світі змішались. І музика Орфея, перебуваючи ближче до аргонавтів, перемогла. Саме для цієї нагоди він приберіг особливу пісню, найдосконалішу пісню зі свого репертуару. Ясон та інші члени команди відвернулися від сирен, що сиділи на своїй скелі, й дозволили акордам ліри Орфея та піднесеним тонам його голосу увійти в їхні голови та серця.

Лише один член екіпажу виявився несприйнятливим до конкуруючих звуків ліри Орфея. Сицилійський цар на ім’я Бут був завербований виключно за його надзвичайну майстерність у поводженні з бджолами. Щоразу, коли «Арго» мав нагоду причалити до берега, він вирушав углиб країни, аби добути мед, що давало екіпажу можливість підсолодити свої часто неапетитні пайки. Пісня сирен, пізніше ніхто так і не зміг пояснити чому, подіяла на нього сильніше й нестримніше, ніж на будь-кого іншого на кораблі, і, вирвавшись із рук товаришів, він кинувся за облавок і поплив до їхнього острова.

Ніжна краса музики сирен була обернено пропорційна злій жорстокості їхньої мети. Вони співали, щоб зачарувати моряків — птахів і представників дикої природи також — і заманити їх на скелясті схили свого дому. А тоді вони стрибали зі своїх скель на розбиті кораблі та ласували заціпенілими членами їхніх екіпажів. Конкуруюча пісня Орфея розчарувала їх, але коли вони побачили Бута, який борсався на хвилях, вони знали, що того дня вони не залишаться без їжі.

Однак навіть у цій невеликій закусці їм було відмовлено. Афродіта спустилася вниз, витягла Бута з хвиль і віднесла його до міста Лілібе на його рідному острові Сицилія176.

176 Лілібе (або Лілібеум) — це сучасне італійське місто Марсала, відоме своїм медово-солодким вином. Бут і Афродіта стали коханцями. Деякі кажуть, що це було приблизно в той самий час, коли вона крутила роман із Адонісом, і що вона зробила це лише для того, щоб викликати в Адоніса ревнощі. Вона народила Буту сина Ерікса, який виріс і став одним із найкращих боксерів свого покоління. Однак він був недостатньо майстерним, щоб пережити поєдинок із Гераклом. Навіть у свої пізніші роки життя великий герой був занадто сильним для Ерікса. Він убив його одним ударом. Безсумнівно, будучи Гераклом, він був сповнений докорів сумління і намагався знову зібрати його докупи.

Щойно «Арго» відплив від Скелі сирен, Ясон опинився перед важким вибором. На заході лежав канал, який проходив між домівками двох грізних чудовиськ Скілли та Харібди.

Скілла була жахливим шестиголовим монстром, який нахилявся зі скелі, щоб схопити та з’їсти шістьох членів екіпажу будь-якого корабля, який проходив надто близько до неї. Але спробуйте відійти надто далеко від її скелі, і ваше судно затягне на територію Харібди, швидкого й бурхливого виру, який може засмоктати цілий корабель.