Стивен Фрай – Герої (страница 23)

— Ти нечистий, — сказала жриця, яку звали Ксеноклея79. — Ти вбив свого гостя. Ми нічого не можемо тобі сказати, доки ти не очистишся.

79 Особливо влучне ім’я, враховуючи злочин Геракла проти ксенії, або гостьової дружби. Адже Ксеноклея — ім’я, що прославляє незнайомця або гостя.

— Саме тому я й прийшов до вас. Щоб ви сказали мені, як я можу очиститися.

Ксеноклея не сказала на це ані слова.

У цю мить Геракл утратив своє самовладання і вирвав із її рук священний триніжок.

— Хай тебе чорти вхоплять, — крикнув він. — Я піду і створю свого власного оракула.

Аполлон одразу спустився з Олімпу, щоб навести лад у своєму храмі. Але невдовзі Геракл почав кричати на бога й викликати його на двобій. Тільки Геракл міг наважитися на таке.

Зевс розняв пару своєю громовицею. Зведені брати неохоче потиснули один одному руки. Геракл повернув триніжок, і Ксеноклея, за наказом Аполлона, дала Гераклові ту пораду, яку він шукав.

— Єдиний спосіб очиститися від убивства Іфіта — це знову піти в рабство, — сказала вона. — Протягом трьох років ти маєш беззаперечно служити іншому. Платня, яку ти заробиш за цей час, піде Евріту як компенсація за втрату його сина.

Невже це ніколи не закінчиться? Дванадцять років він був у рабстві в Еврістея, а тепер його засудили ще на три роки? Можна сказати, що Геракл накликав усе це на себе сам, убивши Мегару та своїх дітей і перекинувши беззахисного Іфіта через мур. Так само можна відповісти на його захист, що він діяв під впливом марення, яке наслала на нього мстива Гера. Або хтось може припустити, що він був людиною, яка народилася з певною хворобою, що робила його сприйнятливим до нападів люті та галюцинацій. Можна ще додати, що його докори сумління завжди спонукали його шукати чесної спокути. Але хоч як би сильно хтось бажав пробачити Геракла, потрібно також визнати, що, незважаючи на напади люті чи їхню відсутність, марення чи їхню відсутність, каяття чи його відсутність, він усе ще був здатний плекати найбільш непримиренну образу. Це нове покарання лише посилило його мстиві наміри. Евріт, Нелей, Авгій і Лаомедонт мусять заплатити.

Але спершу Геракл мав підкоритися цьому новому періоду покори. Домовленість із Ксеноклеєю полягала в тому, що він стане власністю цариці Лідії Омфали80, яка одноосібно правила своїм королівством після смерті свого чоловіка, гірського царя Тмола81. Здавалося, що вона отримувала збочену насолоду від приниження свого нового раба. Понад усе їй подобалося носити його велику палицю, а також шкуру й голову Немейського лева, які тривалий час були фірмовим костюмом Геракла. Більше того, вона наказала, щоб Геракл одягався лише в жіноче вбрання, поки перебував у неї на службі. Незважаючи на це приниження чи — хто знає, можливо, саме через нього — Геракл закохався в Омфалу, слухняно носив жіночий одяг, захищав королівство Лідія від розбійників і чудовиськ, які загрожували його миру, і навіть зачав від неї сина82.

80 Ім’я Омфала може бути пов’язаним із грецьким словом ομφαλός («омфалос»), що означає «пуп», воно також може означати «ґудзик», що вписується у розповідь про переодягання. Воно також означає «бос», що цілком доречно, але для греків це ім’я, певна річ, не мало такого подвійного значення.

81 Один із суддів музичного змагання між Паном і Аполлоном, під час якого Мідас виставив себе віслюком.

82 Згідно з Геродотом, «батьком історії», який жив у V ст. до Р. Х., нащадки цього сина (різні джерела називають його Агелаєм або Ламасом) правили Лідією протягом двадцяти двох поколінь. Найвідомішим монархом цієї династії був король Крез, який правив у VI ст. до Р. Х. і був таким же заможним, як... і він сам.

Коли минуло три роки, Омфала взяла платню, яку за цей час мав би заробити Геракл за свої послуги, і запропонувала її Евріту, як наказала Ксеноклея. Він із презирством відмовився від цих грошей:

— Я втратив сина та дванадцять голів худоби, а ви пропонуєте мені трирічну платню?

Нарешті звільнившись і діставши можливість стати на стежку помсти, Геракл зібрав військо й відплив, аби помститися ворогові, який перебував найближче: царю Трої Лаомедонту. Його супроводжували давні друзі, брати Теламон і Пелей, які були присутні, коли Лаомедонт відмовився віддати свій борг Гераклові. Вони розграбували місто та вбили царя й увесь царський рід, за винятком Гесіони, яку віддали Теламонові за наречену83. Геракл також пощадив наймолодшого з синів Лаомедонта, принца Пріама, якого залишили керувати тліючими руїнами колись прекрасного міста84.

83 Пелей і Теламон, які самі по собі були чудовими героями, також приєдналися до Геракла в пошуках Золотого руна, як ми побачимо далі. Але зараз їх найбільше пам’ятають як батьків двох наймогутніших грецьких героїв Троянської війни: Аякса, сина Теламона, та Ахілла, сина Пелея. Син Теламона та Гесіони Тевкр став легендарним лучником, який воював під Троєю разом зі своїм зведеним братом Аяксом.

84 Дехто каже, що через багато років, бажаючи помститися за викрадення своєї сестри Гесіони, Пріам відправив свого сина Паріса, щоб той викрав зі Спарти царицю Єлену, тим самим спровокувавши катастрофічний конфлікт, який занапастив як греків, так і троянців. Але цю жахливу історію збережемо на інший день.

Тоді Геракл відплив назад до Греції та зібрав більше союзників для вторгнення в Еліду, царство Авгія. Авгій дізнався про це й зібрав власні сили під командуванням сіамських близнюків Евріта85 і Ктеата86. Можливо, вони й були з’єднані разом в ділянці своїх стегон, але їхня спільна сила та божественне походження робили їх грізним ворогом. Вони вбили брата Геракла Іфікла, його улюбленого близнюка, з яким він ділив свою колиску, куди Гера відправила змій, коли вони були ще немовлятами. Це повністю розлютило Геракла, який знову втратив над собою контроль і перетворився на циклон невблаганної жорстокості. Він розрубав своїм мечем Евріта і Ктеата надвоє і заходився стрибати по їхніх помираючих тілах. Далі він убив Авгія та всіх його дітей, крім одного, сина Філея, що виступив на боці Геракла, коли той вимагав свою оплату за очищення стаєнь, і який поплатився за свій синівський непослух вигнанням на острів Дуліхій. Геракл повернув його з вигнання, щоб він правив замість свого померлого батька.

85 Збиває з пантелику, але це не той Евріт, чийого сина Іфіта Геракл скинув із муру Тиринфа.

86 Не так багато слів та імен починаються з «Кт-», правда? Ці близнюки були синами Посейдона та Моліони (звідси їхня спільна назва Моліоніди). Моліона була одружена з братом Авгія Актором, звідси їхня вірність йому.

Саме тут, в Еліді, Геракл заснував спортивні змагання, які мали проводити кожні чотири роки на честь його батька Зевса. Він назвав їх Олімпійськими іграми на честь назви гірської оселі свого батька.

Далі Геракл звернув свою увагу на Нелея з Пілоса, який відмовився провести обряд його очищення після вбивства Іфіта. Він напав на його королівство87, а тоді знову знайшов і вбив усіх членів цілого королівського дому. Крім одного. Як і у випадку Авгія, живим залишився один син, який посів трон батька. Юному принцу Нестору пощастило бути далеко від дому під час нападу Геракла. Він повернувся до спустошеного Пілоса, який з часом перетворив на мирне та процвітаюче королівство88, а також здобув собі репутацію одного з наймудріших царів у історії грецького світу. Нестор був відомий не лише своїм розважливим судженням, але також, у свої пізніші роки, своєю видатною службою під час пошуків Золотого руна та як цінний порадник і хоробрий союзник Агамемнона у Троянській війні.

87 Імовірно, на чолі якоїсь сили чи армії: міфографи не дуже чітко висловлюються з цього приводу. Хоча він мав таку силу та норов, що, безсумнівно, міг самотужки виконати роботу, для якої в іншому разі знадобилася б сотня озброєних людей.

88 Зараз це грецька община, відома під назвою Пілос-Нестор (або Наварино для італійців, які живуть через Адріатичне море).

Батькові Нестора Нелею під час захисту Пілоса допомагав його союзник Гіппокоон, цар Спарти. Невблаганний Геракл напав тепер і на цього правителя. Хоча такий набіг може видатися вам лише підлим і мстивим спалахом його гніву, цей напад на Спарту матиме серйозні наслідки, які увій­дуть в історію.

Геракл убив царя та його синів, посадивши на трон його старшого брата Тіндарея, законного царя Спарти, якого кілька років тому скинув Гіппокоон. Цю деталь варто згадати, оскільки Тіндарей і його дружина Леда мають відіграти важливу роль в історії Троянської війни. Якби Геракл не посадив Тіндарея на трон Спарти, сумнівно, що Троянська війна взагалі коли-небудь відбулася б.

Може здатися: все, що тепер робив Геракл, — це ходив містами, вбиваючи й скидаючи царів, але насправді, як я вже зазначав раніше, він відіграв важливу роль не лише в очищенні навколишнього світу від давніх і жахливих загроз, але й у встановленні нових режимів і династій у політичній сфері, які мали відіграти ключові ролі в еллінській історії. Якщо Кадм був героєм-засновником Фів, а Тесей — героєм-засновником Афін, то Геракл має право вважатися героєм-засновником Греції.

Гіганти: Здійснення пророцтва

Почалося це, як і багато інших грецьких історій, з викрадення худоби89. Бог сонця Геліос дуже ревно оберігав своє чудове стадо худоби90. Тож крадіжка її, що здійснив гігант Алкіоней, стала останньою провокацією, іскрою, що підпалила запáл у тому, що греки назвуть гігантомахією — Війною гігантів.