Стефани Шталь – Твоїй внутрішній дитині потрібен дім (страница 9)
Однак почуття, які виникають у Міхаеля та Сабіне крізь призму тіньової дитини кожного з них, почуття, яких вони не аналізують, а просто вихлюпують одне на одного, — це саме ті, що створюють нам проблеми із собою та в стосунках. І якщо ми хочемо дати цьому раду, то саме із цих почуттів і маємо починати.
ТІНЬОВА ДИТИНА,
«ДОРОСЛИЙ» І САМООЦІНКА
Внутрішня дитина та її постулати — це, так би мовити, емо-ційний центр нашої самооцінки. Постулати «Я цінний/-а» і «Я нічого не вартий/-а» дають нам змогу на глибинному рівні відчути, чи ми в цьому світі бажані, чи ні. Зрештою, завжди йдеться про емоційні стани, які підносять нас угору чи тягнуть донизу. Базова довіра або навіть базова недовіра — це глибокі почуття, які зберігаються в пам’яті нашого тіла. Зде-більшого ми не відчуваємо їх усвідомлено, проте легко мо-жемо викликати. Адже люди, які не набули базової довіри, швидко піддаються невпевненості та почуттю меншоварто-сті, тобто переважно перебувають у режимі тіньової дитини. Натомість люди з переважно позитивними постулатами, які мають базову довіру та досить-таки неушкоджену самооцінку, навіть на глибокому рівні відчувають, що з ними — такими, як вони є, — все гаразд.
Отже, ці люди здебільшого перебувають у режимі світлої дитини, що не означає, що в них немає моментів чи навіть періодів, коли вони сильно сумніваються в собі та невпевнені (читай: коли активна їхня тіньова дитина). Але вони долають ці фази швидше, бо їхня світла дитина, з її добрими почуття-ми та постулатами, сильніша за тіньову дитину.
Інакше кажучи, через деякий час їхні рани зазвичай заго-юються, тоді як дуже невпевнені люди немовби постійно но-сять у собі свіжу рану, і та ятриться, щойно в неї потрапить дрібка солі.
57
«Мисляча» частина нашої самооцінки — це наш розум, наш внутрішній дорослий. Наприклад, розумом ми знаємо, що вже багато чого досягли в житті, можемо пишатися своїми здо-бутками і що з нами насправді все добре, навіть якщо тіньо-ва дитина почувається маленькою. Коли я працюю з клієн-тами над їхньою самооцінкою, вони часто цілком розважно пояснюють: «Я знаю, що насправді міг/могла би бути задо-волений/-а собою, проте в глибині душі просто цього не від-чуваю!» Натомість інші повністю ототожнюють себе зі своєю тіньовою дитиною — відчувають
Усім відомо, що мислення та почуття бувають суперечли-вими й що таке трапляється постійно. Як часто ми кажемо собі: «Я знаю, що... проте мені все одно цього не вдасться змінити»? Наприклад, розумний внутрішній дорослий чудо-во знає, що було б непогано харчуватися здоровіше, але коли внутрішню дитину охоплює нестримне бажання поласувати солодощами, він часто втрачає свої позиції. Здебільшого дуже важко регулювати почуття жадоби та дати зелене світ-ло розуму й силі волі, тобто стану «Дорослого», а надто коли йдеться про харчову або хімічну залежність.
Отже, тіньова дитина та внутрішній дорослий не завжди дотримуються однієї думки — ні щодо власної самооцінки, 58
ні в інших аспектах. Багато людей переживають ситуації, коли їхня тіньова дитина самостверджується через сильні почуття й бере гору над їхніми думками, почуттями та діями. Але що краще ми усвідомлюємо тіньову дитину та її óбрази, то більше шансів у внутрішнього дорослого взяти цю дити-ну в шори й керувати нею, тобто цілком свідомо перейти в режим світлої дитини.
ПІЗНАЙ СВОЮ ТІНЬОВУ ДИТИНУ
У наступних розділах я хочу разом із тобою попрацювати над твоєю тіньовою дитиною. Напевно, уже зрозуміло, що важливо змінити поведінку та ставлення, які раз у раз створюють тобі проблеми. Тобто йдеться про те, щоб ти розпізнав/-ла свої нега-тивні образи. Тоді ми перейдемо до твоїх позитивних образів та твоєї світлої дитини. Я добре усвідомлюю, що вимагаю від тебе певних зусиль, коли вже в першій чверті цієї книжки закликаю подбати про твою тіньову дитину та її обтяжливі почуття. Звісно, ми могли б спершу виконати вправи для світлої дитини, щоб, перш ніж ти постанеш перед власними проблемами, ознайомити тебе з твоїми ресурсами та сильними сторонами. Але вся логіка цієї загальної психологічної концепції полягає в тому, щоб ми рухалися від тіні до світла, а не навпаки. Пізнавши та зрозумівши спершу тіньову дитину, ми, опираючись на це, розвинемо світлу, щоб вона могла з любов’ю регулювати й скеровувати тіньову.
Вправа: знайди свої постулати
Для цієї вправи тобі потрібен аркуш паперу щонайменше формату А4. Щоб тобі було простіше, на передньому форзаці книжки розміщено приклад. Можеш на нього орієнтуватися під час наступних кроків.
Намалюй, будь ласка, силует дівчинки чи хлопчика — залежно від твоєї статі. Цей силует уособлює твою тіньову дитину. Праворуч і ліворуч від голови силуету напиши «мама» і «тато», або «мамуся» і «татусь», або будь-що інше, що ти використовував/-ла, звертаючись у дитинстві до батьків. Якщо ти зростав/-ла не з батьками, то пиши імена своїх опікунів.
60
Просто зазнач там людей, які протягом перших шести років твого життя були твоїми найближчими людьми. Проте раджу тобі не усклад-нювати завдання й вписати справді лише найближчих тобі людей, а не занотовувати всю велику родину.
1. Пригадай щонайменше одну ситуацію, яку ти в дитинстві пережив/-ла
зі своєю матір’ю і яку вважав/-ла по-справжньому неприємною. Мож-ливо, тоді тебе проігнорували, образили або принизили. Мама не була готова тебе вислухати або ти в якийсь інший спосіб відчув/-ла, що твої потреби чи біди не зауважують чи не сприймають серйозно.
2. На основі цієї конкретної ситуації занотуй собі стрижневі слова.
Якою була твоя мама? Те ж саме можеш тепер проробити зі сво-їм батьком або іншою близькою людиною (позитивні риси харак-теру ми ще обговоримо, пізнаючи світлу дитину).
Приклади негативних характеристик: роздратований/-а, холодний/-а, надмірно вимогливий/-а, надокучливий/-а, з надмірною опікою, незацікав-лений/-а, слабкий/-а, надто балує, дуже поступливий/-а, непослідовний/-а, несамостійний/-а, егоцентричний/-а, неврівноважений/-а, примхливий/-а, непередбачуваний/-а, владний/-а, тривожний/-а, хвалькуватий/-а, зарозу-мілий/-а, дуже суворий/-а, не здатний/-а до розуміння, без емпатії, відсут-ній/-я, галасливий/-а, агресивний/-а, садистський/-а, неосвічений/-а.
3. Тепер подумай, чи в сім’ї тобі було відведено якусь конкретну
роль. Це може бути навіть якесь завдання за замовчуванням. Скажімо, деякі діти відчувають батьківське доручення завжди поводитися так, щоб їхні батьки могли ними пишатися. Або ж відчувають потребу бути посередниками між мамою і татом. Або бути другом чи подругою своїй матері. Або робити маму й тата щасливими. Ще раз згадай ситуації зі свого дитинства, у яких ти не почувався/-лася добре, і обдумай, яку роль ти мав/-ла, яке завдання отримав/-ла від батьків.
61
4. Крім того, тут ти можеш також написати типові ремарки своїх
батьків, наприклад: «Ти такий/-а ж, як тітка Еллі...», «Ти пустоме-ля», «Ти винний/-а, що я такий/-а нещасний/-а», «Почекай-но, поки прийде додому тато...», «Глянь, який/-а старанний/-а XY порівняно до тебе...», «З тебе нічого не вийде…» Усе це як стриж-неві слова напиши біля своїх найближчих людей. А тепер над головою дитячого силуету з’єднай цих людей ліні-ями й напиши, якими були найважчі аспекти їхніх стосунків. На-приклад: «Багато сварилися», «Просто жили під одним дахом», «Мама все вирішувала, а тато був слабаком», «Мама з татом розійшлися».
5. Коли ти все це занотуєш, то виявиш усередині себе власну тіньову
дитину й вступиш із нею в контакт, до глибини душі відчуваючи, що породжувала в тобі поведінка твоїх батьків. Тепер потрібно розшукати твої глибинні, несвідомі переконання у формі негатив-них постулатів. Тож які саме внутрішні негативні переконання сформувала в тобі поведінка твоїх батьків, коли ти ще був/-ла ди-тиною? Тут ідеться не про те, чи батьки
Щоб допомогти тобі знайти власні постулати, я назву тобі деякі. Звичайно, цей перелік неповний і призначений лише для того, щоб надихнути тебе укласти свій. Як я вже казала, на першому етапі ми зосереджуємося на негативі, позитив буде наступний.