Стефани Шталь – Твоїй внутрішній дитині потрібен дім (страница 11)
Декому нічого в житті не перепадає!
Усе одно все піде не так!
Розмови нічого не дають!
Довіра — це добре, контроль — ще краще!
Запиши ці постулати на животі своєї намальованої дитини (див. також ілюстрацію на передньому форзаці книжки).
Твої негативні постулати — причина твоїх проблем у житті (поки йдеться про ті, до яких ти безпосередньо причетний/-а, тобто це всі негаразди, окрім випадкових ударів долі). Тож чи є в тебе проблеми на роботі, у стосунках чи в способі життя або чи страждаєш ти від триво-ги, депресій, нав’язливих станів — байдуже, яка твоя біда, вона завж-ди причиново-наслідково пов’язана з твоїми негативними постулатами. Вони — твоя руйнівна програма. Хай якими б різними та складними здавалися твої проблеми на перший погляд, детально вивчивши їх, ти
65
побачиш, що їх можна звести до простої базової структури. Зрозуміти та змінити її — тема й завдання цієї книжки.
Тепер, коли ти записав/-ла свої важливі постулати, незалежно від їхньої кількості, перейдімо до наступного кроку.
Вправа: відчуй свою тіньову дитину
У наступній вправі спробуймо цілком свідомо відчути ті почуття, що їх породжують твої негативні постулати. Власне, це саме ті почуття, які миттєво та наполегливо ведуть нас в емоційний глухий кут. Тож якщо ти перебуваєш у режимі своєї тіньової дитини і в тобі активується пев-ний постулат, наприклад: «Я цього ніколи не подужаю!», то разом з ним виникає і відповідне почуття, яке тягне тебе донизу. Що швидше й точ-ніше ми розпізнаємо ці почуття, то краще зможемо їх регулювати або зробити так, щоб вони пробуджувалися набагато рідше.
Усі наші почуття, як-от радість, любов, сором, страх чи смуток, мають фізичні вияви. Наприклад, коли говоримо про почуття страху, усе одразу стає зрозуміло: імовірно, ти вже хоч раз відчував/-ла, що, коли боїшся, твоє серце скажено стукає, коліна слабнуть, а руки тремтять. Але навіть не такі інтенсивні почуття, як страх, очевидні на фізичному рівні, інакше їх узагалі не можна було б зафіксувати. Ска-жімо, у багатьох людей через горе стискається горло та/або з’явля-ється важкість у грудях. Радість багато хто сприймає як «поколю-вання». І в такий спосіб кожне почуття виражається фізично, навіть якщо ми часто цього не усвідомлюємо, тому що не звикли звертати на таке увагу. Ти можеш усвідомити фізичний рівень почуттів, зга-давши щось приємне. Ситуацію, у якій був/-ла дуже щасливий/-а. А тоді думками повністю пірни в цей спогад, заплющивши очі й уявив-ши його всіма своїми органами чуття (зором, слухом, нюхом, сма-ком, дотиком). А потім відчуй, які фізичні вияви цей спогад викли-кає в зоні твоїх грудей і живота. Такі ознаки, як тепло в грудях, спазм у животі, посилений стукіт серця...
66
ЗНАЙДИ СВІЙ ГОЛОВНИЙ ПОСТУЛАТ
Тепер попрошу тебе ще раз переглянути перелік своїх посту-латів. Перечитай речення за реченням, бажано вголос. Визнач від однієї до трьох негативних фраз, за які найсильніше чіпля-ється твій погляд і які тебе найбільше пригнічують. Це твої так звані
Головні постулати — це твої найважливіші постулати (чи по-стулат, якщо ти знайшов/-ла тільки один). Часто інші посту-лати є лише варіаціями головного.
Якщо ти знайшов/-ла ці постулати або тільки цей головний постулат, то заплющ, будь ласка, очі й спрямуй свою увагу всередину, в зону грудей і живота. Відчуй, яке чи які почуття в тобі викликають ці речення. Зараз ми шукаємо за фізични-ми виявами, які можна дуже добре відчути: тиском, потягу-ванням, поколюванням, серцебиттям тощо.
Напевно, зараз у тебе виникають вже давно відомі відчуття. І, можливо, ти відчуваєш, що подібно до Міхаеля та Сабіне знову й знову впадаєш у той емоційний стан, який змушує тебе закам’яніти, вибухнути, захлинутися відчаєм, втекти або зро-бити будь-що інше. Цілком можливо, що під час цієї вправи ти почуваєшся досить погано, тобі сумно, адже ти по-справж-ньому починаєш усвідомлювати свої негативні óбрази. Доз-воль цим відчуттям на мить полонити тебе: вони важливі для процесу одужання. Достатньо відчути їх лиш на короткий час — тоді можеш відразу ж вийти із цього стану. Теорія про
67
те, що почуття необхідно повністю прожити, щоб пережити їх, усе-таки хибна. Навпаки, не варто на тривалий час пори-нати в негативні емоційні стани.
Чому я взагалі прошу тебе зануритися в це почуття: так ти усвідомиш його і зможеш швидше зауважувати, коли сповзаєш у цей внутрішній стан. Що швидше ми впіймаємо себе на нега-тивних почуттях, то краще зможемо їх регулювати. Адже якщо гнів уже кипить або відчай усеохопний, то почуття такої сили вже не піддаються контролю. «Раннє виявлення» — це матір усіх профілактичних заходів у медицині, і в психології також.
Будь ласка, занотуй, що саме ти відчув/-ла під час цієї вправи, на животі своєї намальованої дитини (див. ілюстра-цію на форзаці).
ЯК ПОЗБУТИСЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ
Якщо тобі важко позбутися певного почуття, сфокусуй свою увагу на іншому. Відволікання, як би банально це не звучало, належить до найефективніших способів виходу з негативного емоційного стану. Мозку бракує потужності, щоб робити кіль-ка речей одночасно. Коли твою увагу прикуто до якоїсь спра-ви, ти не відчуватимеш водночас ще й біль. Ти міг/могла б відволіктися, змусивши себе повністю зосередити свою увагу на зовнішньому середовищі. Перелічи десять речей навколо себе червоного або синього кольору. Або для кожної літери в алфавіті знайди країну, яка на цю літеру починається.
Ти також можеш позбутися своїх почуттів за допомогою фізичної вправи — поплескавши себе долонями та/або постри-бавши. Наше тіло та емоції тісно пов’язані між собою. Через поставу та фізичну активність ми в змозі впливати на наші по-чуття. Про цей взаємозв’язок я нагадуватиму ще неодноразово.
68
Однак є ще одна добра вправа для регулювання своїх по-чуттів: повністю зосередься на їхньому фізичному аспекті, наприклад, якщо тобі страшно: «Моє серце стукає» — або, якщо тобі сумно: «Тисне в грудях». А тоді викинь зі своєї го-лови всі картинки й спогади, пов’язані із цим почуттям. Ви-дали їх. Замалюй чорними фарбами. Зосередься суто на тілес-них відчуттях і залишайся з ними. Ти побачиш або відчуєш, що вони досить швидко зникають. За допомогою цієї малень-кої вправи з уявою ти можеш регулювати всі почуття. Це на-віть допомагає від любовної туги.
Проте також можливо, що, заглиблюючись у свої негатив-ні постулати, ти взагалі нічого не відчуватимеш. Імовірно, річ у тім, що ти зараз трохи не зосереджений/-а або щось блокує хід твоїх думок. Повтори вправу пізніше. Можливо, щоб щось відчути, її доведеться повторювати частіше. Або ж у тебе про-сто поганий зв’язок зі своїми почуттями. Детальніше про цю проблему я розповім в наступних розділах.
Вправа: міст емоцій
Міст емоцій, або міст афекту (за Джоном Воткінсом), — це ще одна вправа, що допомагає зрозуміти, як почуття, що насправді належать нашому минулому, знову й знову проскакують у наше сьогодення і створюють там проблеми.
1. Для цієї вправи обери, будь ласка, типову ситуацію зі свого
дорослого життя, у якій діє один із твоїх головних постулатів (чи просто один із важливих). Ситуацію, у яку ти постійно по-трапляєш з невеликими варіаціями локації та сюжету і в якій твій негативний постулат видається істинним і виправданим. Напри-клад, ситуацію, у якій ти почуваєшся відкинутим і яка підтверджує твій постулат «Я роблю недостатньо». Або в якій не відчуваєш
69
до себе достатнього поваги, тож активізується твій постулат «Я маленький/-а».
2. Знайшовши ситуацію, уявно пірни в неї всіма чуттями. Якщо вона
надто неприємна, щоб повністю занурюватися, то просто уяви з невеликої внутрішньої дистанції її всю або тільки якусь її частину. Важливо, щоб ти дозволив/-ла виникнути почуттю, яке пасує до цієї ситуації, щоб дати йому зелене світло — навіть у слабшій формі.
3. Коли виникне почуття, яке відповідає цій ситуації, наприклад страх
чи смуток, то помандруй із ним у своє минуле, аж до найперших спогадів. На основі цієї вправи спробуй відчути, як довго тобі вже відоме це почуття і яка ситуація (чи ситуації) у твоєму дитинстві сформувала його. Проаналізуй, яка поведінка твоїх батьків чи інших людей викликала в тебе такі почуття.
Мета цієї та раніше наведеної вправи полягає в тому, щоб отримати глибоке й відчутне розуміння власних образів і шаблонів. Щоб вони не ак-тивувалися автоматично, як у Сабіне та Міхаеля, а щоб ти, усвідомивши, здобув/-ла шанс їх регулювати. Що краще ти усвідомлюватимеш свої почуття, то швидше зможеш їх розпізнати й ужити відповідних заходів.
ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП:
ПРИДУШУВАЧІ ПРОБЛЕМ ТА БЕЗЕМОЦІЙНІ ЛЮДИ
Людям із відкритим доступом до своїх почуттів набагато легше аналізувати себе та давати своїм проблемам раду, ніж людям, які витісняють свої емоції. До всього «придушувачі» почуттів здебільшого мало замислюються над своїми психічними про-цесами. Вони неохоче аналізують себе та своє життя — здебіль-шого через підсвідомий страх, що назовні вийде занадто бага-то негативних почуттів. Такі люди наче затято відвертаються від самих себе. Інші ж, навпаки, багато роздумують про себе, 70