Стефани Шталь – Твоїй внутрішній дитині потрібен дім (страница 46)
Як я ще спочатку писала в розділі «Чотири базові психоло-гічні потреби», у нашому житті насправді є лише кілька
247
основних проблем: прив’язаність проти самоствердження; контроль проти довіри; бажання проти незадоволення; само-оцінка. І на мою думку, самооцінка — основа всього. Опираючись саме на неї, я ухвалюю рішення про збалансування своїх потреб у прив’язаності з одного боку і в самоствердженні — з іншого. Із рівня самооцінки також випливає і кількість контролю, яка мені потрібна, щоб почуватися в безпеці чи могти довіряти. Самооцінка також впливає на потребу в задоволенні бажання чи уникненні його незадоволення: людина з неушкодженою самооцінкою здатна краще регулювати свої бажання й незадо-волення, ніж людина з нестійкою. Їй не потрібно примусово дисциплінувати себе, вона не вдається в крайнощі.
Тіньова та світла дитина — це метафори нашої самооцінки з її слабкими і проблемними частинами, а також зі здоровими й сильними частинами. Як ти вже давно зрозумів/-ла, йдеть-ся про те, щоб прийняти свою тіньову дитину, не дозволяючи їй брати гору. А ще про те, щоб зміцнити світлу дитину й дати їй набагато більше місця у власному житті. Звісно, у кожної людини власні, індивідуальні проблеми, які її найбільше хви-люють. Тому я створювала путівник для тіньової та світлої дитини так, щоб читачі й читачки могли наповнювати його індивідуальним змістом. У наступному підрозділі ти можеш занотувати ті золоті стратегії, які для тебе особливо важливі, яким би ти хотів/-ла приділяти особливу увагу і які бажав/-ла б розвивати у своєму повсякденному житті.
Вправа: знайди власні золоті стратегії
Будь ласка, вибери з представлених золотих стратегій ті, які будуть тобі особливо корисні. Так само як і з захисними стратегіями, можеш дода-вати ті, про які я конкретно не згадувала, або ж сформулювати індивіду-альні. Скажімо, ти занотуєш: «Я вчуся грати на саксофоні», «Я залишаюся
248
на рівних із чоловіком», «Я щоранку занурююся у відчуття світлої дити-ни», «Я шукаю нову роботу», «Я щодня по пів години граюся зі своїми дітьми». Запиши свої золоті стратегії біля ніг твого шаблону.
Перед тобою тепер твоя світла дитина з усім її потенціалом. Однак ти зумієш розвинути його на повну силу тільки тоді, коли регулярно
Щоб у повсякденному житті завжди пам’ятати про свої нові знання, рекомендую не просто покласти шаблон своєї світлої дитини в шухля-ду, а повісити його десь у квартирі. А ще сфотографуй його на телефон, щоб завжди мати із собою в дорозі.
Вправа: інтеграція тіньової та світлої дитини
Ця вправа допоможе тобі з’єднати тіньову та світлу дитину й інтегрувати їх у свою особистість. Американська психологиня й дослідниця Дебора Санбек створила так зване «Ходіння по 8», що сприяє співпраці між двома половинами мозку та є методом для розроблення дедалі склад-ніших нейронних мереж. На основі оригіналу моя співтренерка і подруга Юлія Томушат розробила наведену нижче вправу, що забезпечує кіне-стетичну інтеграцію обох станів свідомості світлої та тіньової дитини. Я регулярно проводжу цю вправу на своїх семінарах, і мене щоразу вражає її приголомшливий ефект. Мета вправи полягає в тому, щоб ти
249
прийняв/-ла в собі свою світлу та тіньову дитину, інтегрував/-ла їх і ще раз дуже чітко відчув/-ла, що ти сам/-а маєш право
Було б ідеально, якби для цієї вправи у тебе було двоє помічників, але ти зможеш виконати її і самостійно.
1. Будь ласка, запиши головні негативні постулати та почуття своєї
тіньової дитини на картці або аркуші паперу. За бажанням додай колір, який відповідає цьому стану, наприклад сірий. Або ж обери щось «темне» чи інші тони та відтінки. Кольори та світло віддзер-калюють наші глибинні асоціації, тож додавання цих модальнос-тей корисне для виконання вправи.
На іншу картку занотуй свої головні позитивні постулати, по-
чуття, кольори, стрижневе слово для твого внутрішнього образу (наприклад, море) та цінності твоєї світлої дитини.
2. Поклади на підлогу свої шаблони тіньової та світлої дитини так,
щоб ти міг/могла обходити їх у формі лежачої «8». Тож тіньова дитина перебуває в одному (уявному) колі вісімки, а світла дити-на — в іншому.
3. Якщо в тебе є два помічники, попроси їх стати біля протилежних
кіл вісімки. A бере твою картку для тіньової дитини, Б — для світлої.
4. Ти стаєш посередині своєї уявної вісімки й починаєш нею ходи-
ти. Щоразу, коли обходиш одне коло, помічник А, який стоїть біля нього, читає вголос написане на його картці. Щойно ти доходиш до перетину двох кругових кривих і ступаєш на інше коло вісімки, ініціативу перехоплює помічник Б, читаючи з іншої картки. На черговому перетині кіл читати продовжує поміч-ник А — і так далі. Якщо не маєш помічників, то сам/-а почергово читай собі картки. Або ж зроби аудіозапис обох карток, на якому промовляєш написане приблизно десять разів поспіль і, що дуже важливо, у темпі, який відповідає темпу твоєї ходи, з переходами від однієї кругової кривої до іншої.
250
5. Загалом ти обходиш свою вісімку приблизно десять разів, поки
ти або твої помічники по черзі читають картки. Наприкінці ти зупиняєшся прямо посеред вісімки й намагаєшся відчути, що змінилося всередині тебе: до якого стану тебе більше тягне. Якщо опісля тебе більше приваблює стан тіньової, а не світлої дитини, то повторюй вправу доти, доки не почуватимешся добре та в гармонії із собою.
До речі, цю вправу можна підлаштовувати до всіх можливих життє-вих питань. Вона завжди добре допомагає, коли в тобі сперечаються різні потреби та мотивації, а тому корисна під час ухвалення конфлікт-них рішень. Тоді ти пишеш плюси на одній картці й мінуси на іншій. Якщо ти хочеш дізнатися ще більше корисного від «Ходіння по 8», то рекомендую прочитати однойменну книжку.
Тепер я підходжу до останнього підрозділу своєї книжки. У ньому теж ідеться про золоту стратегію, але вона така фундаментальна й усе-охопна, що її можна окреслити як мету всього цього тексту — саме тому я пишу про неї насамкінець.
ДОЗВОЛЬ СОБІ БУТИ СОБОЮ!
Як я постійно наголошую, усі захисні стратегії зводяться до того, щоб захистити нас від атак і отримати якомога більше визнання. Хочу ще раз нагадати, що тут ідеться не лише про несприятливі óбрази дитинства, а й про генетичну програ-му: ми залежні від наших суспільних зв’язків. Ось чому, використовуючи сором як засіб тиску, наші гени змушують нас поводитися так, щоб ми вижили в суспільстві. Відчут-тя сорому важливе й доцільне з історичної перспективи, адже спонукає нас пристосовуватися до спільноти, у якій ми живемо. Сильна ганьба — це дуже травматичний досвід.
251
Сором — це дуже потужне й надзвичайно неприємне почут-тя. Щоправда, діапазон сорому в кожного індивідуальний. Люди, чиї тіньові діти переповнені негативними та самопри-низливими постулатами, відчувають сором набагато швид-ше, ніж ті, в кого переважають позитивні. Багато хто соро-миться власної невпевненості, хоча в цьому немає нічого поганого. Ми всі буваємо невпевнені, деколи менше, деколи більше, залежно від ситуації чи життєвого етапу. Це нор-мально, це по-людському.
Однак якщо я компенсую своє почуття меншовартості, при-ховуючи свої думки та бажання, виявляючи агресивність або дозволяючи іншій людині зриватися на собі, втікаючи від стосунків чи принижуючи інших, то це ненормально.
Якщо ми хочемо навчитися відстоювати себе (адже це пере-думова і для нашої особистої свободи, і для успішних стосунків), то мусимо визнати свою вразливість. Мусимо прийняти свої помилки, слабкості, а також імовірність зазнати зовнішньої атаки. Якщо ми думаємо, що, тільки випромінюючи доскона-лість та «залізність», дістаємо право крокувати по життю, то втрачаємо багато можливостей та потенційних взаємин.
Неважливо, чи ти красивий/-а, ідеальний/-а чи могут-ній/-я. Важливо знайти себе. Що швидше твої внутрішні діти, тіньова та світла, знайдуть у тобі люблячу й безпечну домівку, то більше відпочине твоя душа, то краще, з більшим розумін-ням та доброзичливістю, ти зможеш відкриватися іншим лю-дям. Адже рідна домівка — це місце, де
«Великий філософ» Моряк Папай казав: «Я такий, який є, і це все, ким я є!» Ця фраза може стати твоєю щоденною