Сара Маас – Дім Землі та Крові (страница 18)
Акстар на справжнісінький підсмажений тост, принесуть більше клопоту, ніж користі.
— Так, — відповів Ісая. — Ф’юрі була з нею в клубі.
Гант насупився. Але тут Вікторія знову нахилилася до Брайс:
— Ми намагаємося знайти того, хто це зробив. Ви можете надати нам якусь інформацію?
Перед примарою сиділа порожня оболонка.
Вікторія промуркотіла вкрадливим голосом, почувши який люди зазвичай були готові їсти в неї з рук:
— Я хочу вам допомогти. Хочу знайти вбивцю. І покарати його.
Вона залізла до кишені жакета, дістала телефон і поклала його екраном догори на стіл. Його зображення вмить вивелося на маленький монітор у кімнаті спостереження, і розпочалася відеотрансляція. Ісая і Гант по черзі дивилися то на примару, то на монітор, на якому одне за одним почали вигулькувати повідомлення.
— Ми завантажили дані з вашого телефона. Ви можете просвітити мене щодо цього?
Скляний погляд Брайс упав на маленький екран, який з’явився з прихованого відсіку в лінолеумній підлозі. На ньому відображалися ті самі повідомлення, які зараз читали Ісая і Гант.
Перше було від Брайс:
Наступним було коротке й темне відео. Зображення було рване, а хтось, хто знімав, голосно заливався і тремтів від сміху. Брайс показала в камеру середній палець, схилилася над доріжкою білого порошку — світлошукача — і вдихнула його своїм веснянкуватим носом. Вона сміялася на записі так радісно і живо, що зараз, сидячи на стільці у кімнаті, скидалася на випатраний труп. Брайс на відео заверещала у камеру:
— ЗАПАЛЮЙ, ДАНІКО-О-О-О!
Письмова відповідь Даніки була саме такою, яку й очікував Ісая від Лідерки вовків, яку він бачив лише звіддаля на офіційних заходах і яка, схоже, вміла створювати проблеми всюди, де з’являлася:
Справді, «Принцеса вечірок».
Брайс відповіла через двадцять хвилин:
Гант похитав головою.
Але Брайс мовчки сиділа, поки Вікторія спокійно зачитувала повідомлення.
Даніка відповіла:
— Це не стосується справи, — пробурмотів Гант. — Зупини Вікторію.
— У нас є наказ.
— У пекло накази. Ця бідолашна зараз зірветься, і добром це не скінчиться.
Потім Брайс припинила відповідати Даніці.
Але Даніка й далі строчила повідомлення. Одне за одним. Упродовж наступних двох годин.
Брайс, не кліпаючи, уп’ялася поглядом в екран. Її змучене обличчя у світлі монітора було хворобливо-білим.
— Більшість камер у будинку зламані, але та, що в коридорі, все ж змогла записати звук, хоча відеозйомка і не функціонувала, — спокійно промовила Вікторія. — Увімкнути?
Брайс мовчала. Тож Вікторія увімкнула аудіозапис.
З динаміків почулося приглушені гарчання і крики — досить тихі, щоб стало зрозуміло, що камера у коридорі вловлювала лише найгучніші звуки, які долинали з квартири. А потім хтось заревів — диким вовчим ревом: «Досить, прошу…»
Слова обірвалися. Але аудіозапис продовжувався.
Даніка Фендир кричала. На задньому плані почувся удар і тріск — наче її жбурнули об меблі. А камера все продовжувала записувати.
Крики не вщухали, лунали знову і знову. Паузи були викликані всього лиш збоями у системі камери. Приглушене харчання і ричання було злісне і лихе, а Даніка схлипувала, просячи пощади, плакала і кричала, благаючи нападника зупинитися…
— Вимкнути, — наказав Гант, рушивши кімнатою. — Вимкнути
Але аудіозапис тривав, звук потріскував і переривався. З динаміків у стелі лунав голос Даніки, яка все ще благала про пощаду. Її пожирали живцем і рвали на шматки.
Від мовчання вбивці, як і від ридань та криків Даніки, кров холола у жилах.
Вікторія розвернулася до дверей, коли всередину увірвався Гант із побагровілим від люті обличчям і розправленими крилами. Тінь Смерті зірвалася з прив’язі.
Ісая відчув присмак ефіру. На кінчиках пальців Ганта звивалися блискавки.
Кімнату наповнювали приглушені й, здавалося, безкінечні крики Даніки.
Ісая увійшов саме тоді, коли Брайс вибухнула.
Він прикликав вітер і оточив себе й Вікі повітряною стіною. Гант зробив те саме, коли Брайс схопилася зі стільця і перекинула стіл. Він перелетів через голову Вікторії і вдарився у шпигунське дзеркало.
Дике гарчання наповнило кімнату, коли Брайс схопила свій стілець і жбурнула його у стіну, з такою силою, що металевий каркас зігнувся і сплющився.
А потім її знудило на підлогу. Якби не захисна повітряна стіна Ісаї навколо Вікторії, її до абсурду дорогі туфлі, зроблені на замовлення, заляпало б блювотинням.
Аудіозапис нарешті обірвався, коли коридорну камеру знову почало глючити і вона зависла.
Важко дихаючи, Брайс дивилася на калюжу блювотиння. А тоді впала у неї навколішки.
Її знову знудило. І ще раз. А потім, зігнувшись над блювотними масами і вмочивши у них своє шовковисте волосся, вона почала хитатися з боку в бік у приголомшливій тиші.
Вона була напівфейкою, рівень її сили був геть незначний. Те, що вона щойно зробила зі столом і стільцем… Чиста фізична лють. Навіть найспокійніші фейрі були нездатні стримати напад тваринного гніву, коли той їх охоплював…
Гант із незворушним виразом обличчя рушив до Брайс, високо піднявши свої сірі крила, аби не влізти у блювоту.
— Привіт, — промовив він, опускаючись перед нею навколішки, і потягнувся до її плеча, але опустив руку. Чи багато людей бачило, щоб руки Умбри Мортіса тягнулися до них без натяку на насильство?
Гант кивком вказав на розтрощені стіл і стілець.
— Вражає.
Брайс іще сильніше нахилилася вперед, до синців стискаючи побілілими пальцями себе за плечі, і надірвано проскрипіла:
— Я хочу додому.