Сара Маас – Дім Землі та Крові (страница 100)

— Знаю, — промовила Юніпер. — Тому і попросила її зберегти за тобою місце.

Брайс завмерла.

— У мене зараз багато справ.

— Двогодинні заняття, двічі на тиждень. Після роботи.

— Дякую, але я у формі.

— Була, Брайс. Ти була у формі.

Брайс зціпила зуби.

— Але у недостатній.

— До смерті Даніки тобі це було неважливо. Просто сходи на заняття. Це не прослуховування — а у прямому сенсі клас для тих, хто любить танцювати. Чим ти і займаєшся.

— Чим я займалася.

Юніпер шумно видихнула у слухавку.

— У Даніки серце б краялося, якби вона дізналася, що ти більше не танцюєш. Навіть для себе.

Брайс вдавано мугикнула, ніби замислившись над словами подруги.

— Я подумаю.

— Чудово, — сказала Юніпер. — Я надішлю тобі деталі.

— Не хочеш прийти і подивитися якесь паршивеньке шоу? — змінила тему Брайс. — Сьогодні о дев’ятій «Любощі у пляжному будиночку».

— А янгол удома? — лукаво спитала Юніпер.

— Пішов на пиво зі своєю бандою вбивць.

— Їх називають тріаріями, Брайс.

— Ага, ти в них спитай, — Брайс відвернулася від вікна і рушила на кухню. Сирінкс досі чекав біля миски, виляючи лев’ячим хвостиком. — А що б змінилося, якби Гант був удома?

— Я би помчала на всіх парах.

Брайс засміялася.

— Безсоромниця, — сказала вона і стала насипати корм у миску Сирінкса. Химера гарцювала на місці, клацаючи кігтями по підлозі й рахуючи кожний шматочок. — На жаль для тебе, здається, його серце зайнято.

— На жаль для тебе.

— Ой, я тебе прошу, — вона відчинила холодильник і набрала купу їжі. Здебільшого вегетаріанської. — Нещодавно я познайомилася з русалом, який такий гарячий, що на його кубиках можна яєчню смажити.

— Ти верзеш якусь нісенітницю, але, здається, суть мені зрозуміла.

Брайс знову розсміялася.

— Розігріти тобі вегетаріанській бургер чи як?

— Я би з радістю, але…

— Але тобі потрібно тренуватися.

Юніпер зітхнула.

— Я не стану примою, якщо цілий вечір валятимуся на дивані.

— Ти можеш травмуватися, якщо перенапружуватимешся. Ти вже виступаєш у вісьмох виставах на тиждень.

М’який голос Юніпер став різкішим.

— Я в порядку. Давай у неділю, добре?

Це був єдиний день, коли балетна трупа не виступала.

— Звісно, — відповіла Брайс. У грудях защеміло і вона додала: — Подзвони, коли будеш вільна.

— Авжеж.

Вони швидко попрощалися, і Брайс, поклавши слухавку, миттю набрала інший номер.

На телефоні Ф’юрі одразу ввімкнувся автовідповідач. Брайс не стала залишати повідомлення і, відклавши телефон, відкрила контейнери з хумусом, залишками локшини і, найімовірніше, зіпсованим свинячим рагу. Магія зберігала більшість їжі у холодильнику свіжою, але ж у межах розумного.

Буркочучи, Брайс викинула рагу в смітник. Сирінкс похмуро глянув на неї.

— Навіть ти не став би це їсти, друзяко, — сказала вона.

Сирінкс махнув хвостом і помчав на диван.

Тиша у квартири ставала гнітючою.

Одна-єдина подруга — ось на що перетворилося її коло спілкування. Ф’юрі ясно дала зрозуміти, що вона більше не зацікавлена з нею водитися.

Тож тепер, коли її єдина подруга була надто зайнята своєю кар’єрою і мала надто щільний графік, щоб тусуватися, особливо враховуючи прийдешній літній сезон, коли трупа виступатиме цілими тижнями… Настрій Брайс упав до нуля.

Вона через силу їла хумус, занурюючи у нього вже трохи обслизлі морквини. Їхній хрускіт заповнював тишу, що запала у квартирі.

У душу почало закрадатися надто знайоме відчуття жалю до себе, і Брайс, викинувши моркву із хумусом у смітник, попленталася на диван.

Вона перемикала канали, доки не натрапила на місцеві новини. Сирінкс підняв голову і вичікувально подивився на неї.

— Сьогодні лише ми з тобою, друзяко, — сказала вона, плюхнувшись поруч із ним.

У новинах з’явився Ріґелус, Яскрава Десниця астері. Він виголошував промову про нові закони у сфері торгівлі, стоячи за позолоченою трибуною, а позаду нього, на тронах кришталевої палати з холодними обличчями сиділи п’ятеро інших астері, випромінюючи багатство і владу. Як завжди, сьомий трон стояв порожнім — на честь їхньої давно загиблої сестри. Брайс знову перемкнула канал, цього разу на іншу інформаційну програму. На кадрах цілі ряди людей у екзоскелетах билися з елітними Імперськими Легіонами на брудному полі. На іншому каналі зголоднілі люди вишикувалися у чергу по хліб у Вічному Місті, а їхні діти плакали від голоду.

Брайс перемкнула на передачу про купівлю дачних будинків і дивилася її, до пуття не заглиблюючись у суть.

Коли вона востаннє читала книжку? Не по роботі і не для розслідування, а для задоволення? До смерті Даніки вона багато читала, але після усіх подій ця частина її мозку просто відключилася.

Їй хотілося заглушити будь-який спокій і тишу. У цьому її помічником став телевізор. Що тупіша передача, то краще.

Брайс вмостилася на подушках. Сирінкс скрутився калачиком біля її ноги, і вона чухала його оксамитово-м’якенькі вушка. Химера викручувалася і вимагала ще.

Тиша ставала все густішою і щільнішою. У Брайс пересохло у роті, кінцівки зробилися легкі й порожнисті. У голові ось-ось почнуть прокручуватися сьогоднішні події у Лігві, з холодним обличчям Ітана на передньому плані.

Брайс глянула на годинник. Усього пів на шосту.

Вона шумно видихнула. Лехаба помилялася — зараз було не так, як тієї зими. Їй більше ніколи не буде так погано, як тієї першої зими без Даніки. Вона цього не допустить.

Брайс підвелася. Сирінкс фиркнув, ображений тим, що його потурбували.

— Я скоро повернуся, — пообіцяла вона, вказуючи на його вольєр у коридорі.

Химера похмуро глянула на неї і, зайшовши до клітки, бемкнула дверцятами, підчепивши їх гачкуватим кігтем.

Брайс замкнула вольєр, знову запевнивши Сирінкса, що вона ненадовго, і взула туфлі. Вона обіцяла Ганту, що залишиться вдома, — присяглася усіма богами.

Шкода, що янгол не знав, що вона більше не молилася жодному з них.

Не встиг Гант прикінчити першу кварту пива, коли задзвонив його телефон.

Він одразу зрозумів, що сталося.