Ребекка Яррос – Останній лист (страница 63)
Я всміхнувся їй і підморгнув.
— Я подбаю про це. — І я так і зробив. Можливо, Елла й діти були єдиними, з ким я дійсно був пов’язаний, але за останні чотири місяці я пройшов довгий шлях із широким колом людей.
Хейлі схопила Еллу за руку й витягла її з дому з розгубленим, приголомшеним обличчям і все таке.
Я подумки записав собі нагадування, що треба частіше підморгувати жінці.
РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ
ЕЛЛА
—Він підморгнув мені, — сказала я Хейлі, приміряючи лавандову сукню. — Підморгнув.
Я кохала цього чоловіка, була за кілька секунд від того, щоб розділити з ним своїх дітей, а він підморгнув мені. Цілком упевнена, що я була на межі оргазму лише від цього. Коли це він увімкнув свою чарівність? І де була та чарівність останні чотири місяці?
Бекетт, який піклується, — я обожнювала такого.
Мені сподобався грайливий Бекетт, який захищав мене й дітей.
Але той Бекетт, який підморгнув мені й поцілував мою долоню? Так, мені пощастило, що я ненароком не підпалила свій готель і він не згорів.
— Отже, ти сказала мені це вже близько десятка разів, відколи ми вийшли з дому. Кілька разів у салоні, принаймні один раз під час педикюру та шість-сім разів під час епіляції. Ти бачила табличку «Ці кімнати призначені для спокійного відпочинку інших»? Упевнена, що нас ніколи знову не пустять у той спа-центр.
Вона поглянула на екран телефона.
— Немає різниці. Просто я ніколи не бачила його з іншого боку. Він був таким...
— Фліртував? — запитала вона, підводячи очі. — Ой, це мені подобається. Твої груди мають чудовий вигляд.
Я провела пальцем по вирізу.
— Це не занадто?
— Ні. Це гаряче ретро. Ти схожа на домогосподарку п’ятдесятих років, яка одягається для ігор у спальні.
Я закотила очі, але порухала стегнами, щоб сукня-дзвіночок завдовжки до колін легенько пограла. Мені сподобався круглий виріз, блискучий пояс, який окреслював мою талію, і навіть легке заглиблення декольте. Здебільшого я насолоджувалася відчуттям, яке давала мені ця сукня, що я жінка з гарною талією, яку щойно потішили.
— Я думаю, що візьму її.
— Бекетт утратить розум.
Вона підскочила й обійшла п’єдестал у приміряльні, оцінюючи лінії сукні.
— Так. Завершиться тим, що ця сукна опиниться на підлозі спальні.
—Звичайно. Моєї.
— Серйозно?
Хейлі підняла стегно й кинула на мене більш ніж роздратований погляд.
— Він боїться, що ми станемо чимось більшим, ніж... хай там хто ми одне одному нині, це потенційно може все зіпсувати для нас у перспективі, а також для дітей, та ще й питання з Раяном.
Я знизала плечима.
— То зайди до його кімнати голою. Це змінить його думку.
— Ти з глузду з’їхала? Навіщо мені це робити? У мене був секс з одним хлопцем, Хейлі. Одним. І це було сім років тому. Щиро кажучи, мені це не дуже сподобалось.
— Через те що він, мабуть, не знав, де знайти твій дзвоник.
Я похитала головою й розгладила м’яку фіолетову тканину під своїми щойно нафарбованими пальцями.
— Це не має значення. Бекетта я так не цікавлю, і, відверто кажучи, мені навіть не варто було б вести цю дискусію. У мене є серйозніші проблеми, про які я маю турбуватися.
Я зійшла з подіуму й пішла до роздягальні, залишивши Хейлі ззовні.
— Він ні з ким не спав, відколи він тут, ти це знала? — спитала вона крізь щілину у дверях.
— Що? Звідки ти можеш знати таке?
Я скинула сукню й обережно повісила її на вішак.
— Бо це маленьке місто, дурненька. Усі говорять, а Бекетт дуже вартий пліток. Припускають, що він або гей, або цікавиться кимось іншим.
— Я можу точно сказати, що він не гей.
Я вже відчула кожен його смаковитий міліметр на собі, бачила, як напружилися його м’язи, коли він відходив від мене.
— П-ф-ф. Він не спить ні з ким, бо хоче тебе. Повір мені, якби я бачила, що в мене є хоч невеликий шанс, я б ним скористалась. Я, щиро кажучи, не знаю, як ти й досі не залізла на нього і...
— Бо він сказав мені «ні»!
Я почервоніла, думаючи про наш невдалий момент на дивані.
— Щиро кажучи. Він сказав мені «ні». Його відданість Раяну переважає над іншим.
— Елло?
— Що? — сказала я, хапаючи себе за сорочку.
— Ти ж не знімала сукні, так? Бо ти маєш зустрітися з ним у будівлі суду приблизно через десять хвилин.
Я схопила свій телефон, щоб перевірити час.
—Чорт, — пробурмотіла я.
— Одягни й це також.
Вона передала через двері пару чорних туфель на підборах і сріблясте болеро.
— Нумо, якщо не хочеш бути голою в будівлі суду. Це, звісно, виконає свою секс-місію, але може завадити місії всиновлення.
Я швидко одягнулася й вийшла з приміряльні.