Ребекка Яррос – Останній лист (страница 38)
— Елло! — Хейлі помахала рукою, і я зайшов до магазину, коли дві жінки почали балакати біля машини.
Я вийшов із крамниці з трьома піцами через п’ять хвилин і ледь не впустив коробок.
Літня, гарно одягнена пара, яка йшла навпроти Хейлі та Елли, зупинилася. Мене зачепила не пауза, а вираз їхніх облич. Невимовно жалюгідний шок, коли вони дивилися на близнюків.
Хевок устала: вона завжди добре зналася на характерах, і я пішов швидше.
Жінка ступила вперед, наче не контролювала власних дій, а Хевок вишкірила зуби й почала гарчати.
Елла обернулася на гарчання, і, коли вона перевела дух, я все зрозумів.
— Ні! — кинула вона не Хевок, а парі.
Вона підійшла прямо до Хевок, яка вискалила зуби, і сказала це ще раз.
— Ні. Ідіть звідси. Негайно.
Я підійшов позаду пари, потім збоку, поклавши піцу на пасажирське сидіння, далі пройшов повз, щоб стати між ними та Хевок.
— Не підходьте ближче. Вона схопить за яремну вену, якщо ви протягнете хоч одну руку до цих дітей.
Я старався говорити тихо і рівно. Щойно я починав хвилюватися, Хевок ставала небезпечною.
— Ця собака — і загроза? — сказав чоловік, глузуючи з мене.
— Тільки для людей, яких вона вважає загрозою для близнюків або Елли. Мені здалося, що Елла попросила вас піти.
Я рушив уперед, змусивши пару відступити, але знав, що Хевок піде слідом і дозволить Еллі зачинити двері, щоб близнюків не було видно. Коли я почув, як грюкнули двері, розслабився, а Хевок заховала зуби.
— Ви, власне, хто? — запитала жінка.
— Це вас не стосується.
— Це не твої діти, — вибухнув чоловік.
— Вони й не ваші, — сказав я, — але я їхній, і це все, що має значення. Тож я можу сказати вам, що, якщо ви колись наблизитеся до них без дозволу Елли, Хевок буде найменшою вашою проблемою.
Коли чоловік почав дивитися на Еллу згори, я перемістився в його поле зору, закриваючи жінку від огиди, спрямованої на неї.
— Бекетте, — тихо покликала Елла, безсумнівно, помітивши невеликий натовп, який був свідком цієї сцени.
— Гарного вечора, — сказав я парі, потім розвернувся, пішов до Елли, поклавши руку їй на спину, і повів її до машини, а потім зачинив за нею двері.
Пара зникла.
Я пройшов повз Хейлі, Хевок ішла біля мене.
— Батьки Джеффа, — прошепотіла вона.
— Я це зрозумів.
— У морозилці є текіла.
Хейлі показала на салон машини, де Елла мовчки сиділа, приголомшена.
— Я запам’ятаю.
—Хто це був? — запитав Кольт.
— Не переймайся, байдуже, — відповіла Елла.
—Хевок хвилювалася, — заперечила Мейсі.
—Хевок добре знається на характерах, — пробурмотіла Елла. — Це були просто люди, яких я знаю.
— Вони були не дуже добрі, — зауважив Кольт.
— Так, вони ніколи не були добрими.
Елла мовчала, поки ми їхали назад до «Солітьюду», і під час вечері вдавано усміхалася. Потім вона поклала дітей спати, а я сів на диван, мовчки чекаючи, поки Хевок дрімала біля моїх ніг.
Через пів години Елла спустилася сходами, переодягнувшись у фланелеві штани та майку. Вона охнула, побачивши мене.
— Я думала, ти вже пішов.
— Ні. Сідай.
Я поплескав диван поруч і відвів погляд від її грудей, які високо піднялися вздовж вирізу її майки.
Вона опустилася в куток дивана, підтягнувши коліна до грудей.
— Б’юся об заклад, тобі дуже цікаво, іцо сталося біля піцерії.
— Розповідай.
Вона сперлася підборіддям на складені руки й глибоко вдихнула.
— Це були батьки Джеффа.
— Так, я здогадався.
Її очі піднялися до моїх.
— Ти схожий на Раяна, коли підсумовуєш усе навколо. Про людей.
— Допомагає вижити, — відповів я не подумавши. Мої очі на мить заплющилися від грубої помилки та болю, який настав після. — Ти знаєш, що я маю на увазі.
Вона кивнула.
— Вони ніколи раніше не бачили дітей. Ніколи навіть не питали про них.
Я це знав. Забудь. Хаос знав. Але я хотів, щоб Елла розповіла мені — Бекетту. Довіряла мені так, як вона довіряла тому безликому другові по листуванню. Тож замість того щоб брехати чи просити її продовжити, я просто чекав.
— Джефф пішов, коли я була на восьмому тижні вагітності. — Елла відвела погляд, її обличчя опустилося, коли вона занурилась у спогади. — Він не дуже хотів одружуватися. Все було зовсім як у Міта Лоуфа.
— Що? Я сперся рукою на спинку дивана й нахилився. — Як їжа?
— Як співак. Знаєш пісню Paradise by the Dashboard Light?
— Ax, зрозумів. Hi каблучки, ні сексу.
— Бінго. Ми були разом весь випускний клас, і я спіймала його на брехні про куріння — з усього він вибрав брехати про куріння! Зважаючи на це, я мала б піти, але загубилася в тій наївній думці про те, що моя любов може змінити його. Так чи так восени ми мали їхати навчатися в Університет Колорадо, і все це здавалося дуже романтичним. Утекти та одружитися наступного дня після випускного, провести нашу шлюбну ніч у готелі, а після цього повідомити мою бабусю та його батьків.
— Я припускаю, що це пройшло дуже добре. Я не по бачив у цьому хлопцеві ні грама милосердя — він не міг би стати хорошим батьком.
—Як тонна цегли. Бабуся плакала. — Вона проковтнула й витримала хвилинку. — Його батьки відмовилися від нього, і ми переїхали в один із літніх будиночків, які були більш схожі на намети, ніж ті, які ти бачиш зараз. Бабуся була розчарована, але це не змінило її любові чи обіцянки заплатити за мій коледж. Джефф був дуже сумний після того першого тижня. Медовий місяць закінчився; думаю, ти здогадався, що тепер він був напружений щодо того, як збирається платити за навчання, і все погіршилось. За одну ніч він утратив усі гроші. Через чотири тижні після нашої невеликої поїздки до будівлі суду я зрозуміла, що вагітна, а через два тижні лікар сказав, що в мене будуть близнюки.
Я намагався поставити себе на її місце в цьому віці, але не зміг. У вісімнадцять років я пішов на військову службу й був ледве здатний піклуватися про себе, не кажучи вже про двох інших людей.
— Ти неймовірно сильна.
Вона похитала головою.
— Ні, бо тоді, коли лікар зробив ультразвукове дослідження після аналізів крові, у мене був момент, коли я про все пошкодувала. Про все, — миттєво повторила вона.
— Ти була молода. Я не можу уявити, яка жінка на твоєму місці не панікувала б.
— Мені було вісімнадцять, і я була одружена з хлопцем, який більше не хотів дивитися на мене, хіба що я була голою. І навіть тоді... секс... — Вона знизала плечима. — Ну, я думаю, він виконав свою мету. Я сказала йому про вагітність, щойно повернулася додому. Думала, що він знатиме, що робити, заспокоїть. Але в нього завжди були плани, розумієш?