Пётр Гулак-Артемовский – Поетичні твори, повісті та оповідання (страница 185)
23 ...в чужбин і, що зовуть Сибір. — Дружина й енни
B. Кочубея також були заарештовані Мазепою, але вислати їх не встигли. Після викриття зради Мазепи їм повернули всі маєтки.
24 ...його обличчя кат шматує... — Як відзначено в щоденнику 'Петра І (цитованому Пушкіним у примітці до цього рядка поеми), 9 листопада 1708 р. «персону (куклу) опого изменника Мазепы вынесли и ... оную персону бросили в палачевские руки, которую палач, взяв и прицепя за веревку, тащил по улице и по площади даже до виселицы, и потом повесили» (див.:
25 Палія п р и т е р е б и л и... — Повернутий Петром І із Сибіру,
C. Палій брав участь у Полтавській битві; козацькі полки під командуванням С. Палія та І. Скоропадського разом із російською кіннотою О. Меншикова захопили в полон під Псреволочпою близько 16 тисяч шведських солдатів.
26Чечель — прибічник Мазепи. Захищав Батурин від російських військ, якими командував О. Мепшиков. За наказом Петра І був страчений у Глухові 10 листопада 1708 р.
27 ...доля не була плоха. — Можливо, в своєму перекладі Є. Гребінка спробував виправити неточність, припущену Пушкіним, який вважав, що запорозький кошовий К. Гордієнко був страчений Петром І 1708 р. після викриття зради Мазепи (див.:
28 ...н е парвських бачить иеоте с... — Йдеться про капітуляцію російських військ під Нарвою 19 листопада 1700 р. в одній
з перших битв російсько-шведської війни 1700—1721 pp.
29 ...Азовяк воювал и... — Мазепа брав участь у походах Петра І 1695 та 1696 pp. на турецьке укріплення Азов під час російсько-турецької війни 1684—1699 pp. за вихід Росії до Чорного та Азовського морів.
30 Р о з е н Густав-Фрідріх (1688—1769)—шведський генерал.
31 Шліппенбах — шведський генерал, у Полтавській битві командував кіннотою; був узятий в полон військами О. Меншикова.
32 LLI е р е м е т є в Борис Петрович (1652—1719)—фельдмаршал, сподвижник Петра І. У Полтавській битві командував центром російської армії.
33 Б р юс Яків Вілімович (1670—1735)—російський державшій діяч, сподвижник Петра І, брав участь у кримських та азовських походах. У Полтавській битві командував артилерією.
34 Бо у р (Баур) Родіон Хрістіанович (1667—1717)—генерал російської армії, колишній шведський ротмістр, що перейшов па бік
Росії під час Нарвської битви 1700 р. У Полтавському бою командував правим флангом російських військ.
35 Рєпнін Аникита Іванович (1667—1726) — генерал, сподвижник Петра І. У Полтавській битві командував центром російської армії. Рядком крапок у перекладі Гребінки позначено пропущену згадку про фаворита Петра І — Меншикова Олексія Даниловича (1673— 1729), який був сином придворного конюха:
И счастья баловень безродный,
Полудержавпый властелии.
36 Войнаровський Андрій (? — 1740) — племінник І. Мазепи, співучасник його зради. Після Полтавської битви втік у Бендери, згодом підтримував П. Орлика, намагаючись організувати інтервенцію Туреччини або західноєвропейських держав проти Росії. Заарештований 1716 р. у Гамбурзі, був виданий російському урядові і засланий Петром І до Якутська, де й помер.
37 «З а спекторів моїх» (© оригіналі: «за учителей своих») ...— Йдеться про саркастичний тост, проголошений Петром І на бенкеті після перемоги під Полтавою за здоров’я шведських генералів, яких в'ін назвав своїми вчителями військового мистецтва, бо вони навчили його перемагати.
38 ..»в останнє з турком жартов а в. — Зазнавши поразки в Полтавській битві, Карл XII утік до Туреччини, де безуспішно намагався організувати спільний турецько-шведський похід проти Росії. Турки вимагали, щоб він виїхав з Туреччини; справа дійшла до збройної сутички.
39 ...в церквах анафему кленуть. — За наказом Петра І
9 листопада 1708 р. Мазепа був підданий церковному прокляттю — анафемі, яка відтоді повторювалася щорічно.
40 ...с вятая та могил а... — Могила страчених Мазепою В. Кочубея та І. Іскри в Києво-Печерській лаврі. Як свідчить надгробний напис (відтворений Пушкіним у примітках до поеми «Полтава»), «року 1708, месяца июля 15 дня, посечены средь Обозу Войскового, за Белой Церковью на Борщаговце и Ковшевом, благородный Василий Кочубей, судия генеральный; Иоанн Искра, полковник полтавский. Привезены же тела их июля 17 в Киев и того ж дня в обители святой Печерской в сем месте погребены» (див.:
41 Ніхто не зна її конця.— Мотрона Кочубей померла в монастирі.
ДВОЙНИК
Вперше опубліковано у зб.:
У виправленому вигляді передруковано у вид.: Романы, повести и рассказы Евгения Гребенки. Спб, 1848, т. VI, с. 43—84.
Автограф невідомий.
Подається за виданням 1848 p.
1 «Ні холодно було, ні души о...» — уривок з поеми І. Котляревського «Енеїда» (ч. III, опис райського життя праведників).
2 Шесть дней кипели силы природ ы... — За біблійною легендою, бог створив світ за шість днів, а протягом сьомого відпочивав.
3 ...X рий, и
4 ...з аписы вает в передних свое им я... — Йдеться про поширений серед російського чиновництва звичай поздоровляти начальство із святами, вносячи своє прізвище до списку в передпокої або залишаючи там свою візитну карточку.
5 ...с крестом на шее... — з орденом Володимира 3-го- ступеня.
6 ...в Семи летнюю войну... — Йдеться про війну 1756— 1763 pp. між Пруссією й Англією, з одного боку, ! коаліцією кількох європейських держав (Росія, Франція, Австрія, Швеція та ін.) —•
з другого, викликану агресивною політикою Пруссії та англо-французь-ким колоніальним суперництвом.
7 Апраксій Степан Федорович (1702—1758) — генерал-фельд* маршал, головнокомандуючий російською армією на початку Семилітньої війни. Не скориставшись перемогою над прусською армією під містечком Гросс-Єгерсдорф у Східній Пруссії 19 серпня 1757 p., він наказав своїм військам відступити, за що був відданий під суд.
?Геснер Саломон (1730—1788) — швейцарський поет і художник, автор сентиментальних «сільських» ідилій.
9 Очаковский крестик — нагорода за участь у здобуттї в 1788 р. турецької фортеці Очаків під час російсько-турецької війни 1787—1791 pp.
10 ...с ущество в фризовой шииел и.... — бідний канцелярист.
11 ... боюсь девятой заповеди... — Йдеться про заповіді біблійного пророка Мойсея, одна з яких застерігала проти лжесвідчення.
12 ...и г р а л prim о... — вів партію першої скрипки.
13 ...с екундовал буфетчик у... — вторував, вів партію .другої скрипки.
14 Суздальская живопись — грубо намальовані ікони суздальських богомазів, що самі продавали їх.
15 «Ach du, mein lieber Augustin» — популярна німецька міщанська пісенька, поширена в Росії.
КУЛИК
Вперше надруковано в альманаху «Утренняя заря», Спб., 1841, с. 241—306.
Автограф невідомий.
Подається за останнім прижиттєвим виданням: Романы, повести и рассказы Евгения. Гребенки. Спб., 1847, т. IV, с. 51—122.
Про цю повість схвально відгукнувся В. Г. Бєлінський у рецензії на альманах «Утренняя заря» (див.:
1 ...Мне завещал отец... — епіграфом до другого розділу повісті взято рядки з комедії О. С. Грибоедова «Горе от ума» (дія IV, ява II). Рядком крапок Гребінка позначив репліку Чацького: «Подлец!»
2 И з П-в ы ... в П-в... — очевидно, з Полтави в Переяслав.
8 ...в Олонецкой губернии свои виноградники...— Йдеться про одну з північних губерній Росії, розташовану на Карельському півострові, де виноград, звичайно, рости не міг.'
4 То р ж о к — повітове місто Тверської губернії.
5 ...увертюры из «Калифа багдадского»... — Йдеться про оперу (згодом перероблену і в балет) французького композитора Андрієна Буальдьє (1775—1834).
6 ...и з ... «Двух с л е п ц о в...» — Йдеться про оперу-водевіль французького композитора Етьєпа Нікола Мегюля (1763—1817).
7 ...и з металла, называемого
8 П е т р о в' д е и ь. — Це релігійне свято відзначалося 29 червня за ст. ст.
■ 9 ...блаженной памяти испанской армады. — Йдеться про так звану «непереможну армаду», велику флотилію, послану іспанським королем Філіппом II для завоювання Англії і розгромлену біля її берегів у 1588 р.
10 ...училась около моря в Ад де стах у мамзели убирать головы... — тобто була в Одесі ученицею французької перукарки.
11