Пётр Гулак-Артемовский – Поетичні твори, повісті та оповідання (страница 184)
32 Уже давно прошу и умоляю...— Ще на початку народно-визвольної війни, у червні 1648 р. Б. Хмельницький звернувся до російського царя Олексія Михайловича з проханням прийняти Україну під владу Росії і подати їй військову допомогу.
33 Михайлов Василь — піддячий, член російського посольства на Україну.
34 Унковський Григорій — очолював перше посольство царя Олексія Михайловича на Україну. В квітні 1649 р. у Чигирині, ведучи переговори з Б. Хмельницьким і козацькою старшиною, заявив, що Росія, зв’язана угодою з Польщею, не зможе задовольнити прохання Б. Хмельницького про возз’єднання, поки Україна перебуває під польською владою.
35 Вчера Вешняк, полков пик чигири иски й,.. — Вешняк Федір Якубович (? — 1650), чигиринський полковник, один з найближчих соратників Б. Хмельницького. Не раз виконував дипломатичні доручення гетьмана. У квітні — травні 1649 р. очолював українське посольство до царя Олексія Михайловича.
36 Реєстрові козаки — частина українського козацтва, в XVI—XVII ст. прийнята на військову службу (і занесена до списків-реєстрів) урядом Польщі. Цей захід мав на меті розшарувати козацтво, щоб, виділивши його верхівку, покріпачити основну масу.
37 ...универсалом объявил войну. — Після того, як польська шляхта на Краківському сеймі у січні 1649 р, порушивши умови перемир’я, ухвалила збирати «посполите рушення» (ополчення) і навесні того ж року почала стягувати війська на Волинь, Б. Хмельницький розіслав по Україні листи (гетьманські універсали), що закликали всіх ставати на захист батьківщини.
38 О с ь м о е января 1654 года. — В цей день у Переяславі було скликано загальну військову раду, на якій козацька старшина схвалила входження України до складу Російської держави. Того ж дня за участю представників усіх верств українського народу відбулася урочиста церемонія затвердження цього історичного акту.
59 Бутурлін Василь Васильович — російський боярин, намісник Тверський. Очолював посольство царя Олексія Михайловича на Переяславській раді.
40 А л ф е р’є в Іван Васильович — окольничий, намісник Муромський, член російського посольства.
41 Л о п у X і н Ларіон Дмитрович — думний дяк, член російського посольства.
42 Виговський Іван Остапович (? — 1664) —український шляхтич; ш початку народно-визвольної війни 1648—1654 рр, перебуваючи на польській військовій службі, потрапив у полон до татар. Викуплений Б. Хмельницьким, увійшов до нього в довір’я і став генеральним писарем. Після смерті Б. Хмельницького домігся, щоб його було проголошено гетьманом. Дотримувався польської орієнтації, намагався розірвати союз із Росією, віддати Україну під польське або турецьке панування. Зрадницька політика І. Виговського викликала неодноразові народні повстання; після одного з них він утік до Польщі, але згодом був там розстріляний за звинуваченням у зраді.
43 .. .присяг у дать московскому ц а р ю... — Після схвалення союзу з Росією на Переяславській раді всі її учасники па чолі
з гетьманом присягнули на вірність російському цареві, а боярин
В. Бутурлін вручив Б. Хмельницькому царську грамоту і знаки геть-манської влади.
ПЕРЕКЛАДИ
ПОЛТАВА ПОЭМА А. С. ПУШКИНА
Уривки перекладу друкувалися в журн. «Московский телеграф», 1831, ч. 41, № 17, с. 128—129, та в альманаху «Утренняя звезда», Харків, 1834, кн. 2, с. 82—87. Повністю вперше надруковано окремою книжкою: Полтава. Поэма А. С. Пушкина. Вольный перевод па мало-российский язык Е. Гребенки: Спб., 1836 (цензурний дозвіл 25 липня 1835 p.), з присвятою О. С< Пушкіну.
Автограф невідомий.
Подається за окремим виданням.
1 Кочубей Василь Леонтійович (1640—1708)—генеральний писар (з 1687 по 1699 р.) та генеральний суддя (1699—1708) Лівобережної України, власник великих маетностей па Полтавщині й Чернігівщині. Дотримувався орієнтації па Російську державу, разом їз полтавським полковником І. Іскрою зробив спробу викрити зраду гетьмана І. Мазепи, але, обмовлений останнім, був страчений.
2 ...дочкою гарною своєю... — Йдеться про Кочубей Мотро-ну Василівну. Закохавшись у свою 16-річну хрещеницю, Мазепа сватав її, обіцяючи розірвати свій попередній шлюб. Після відмови батьків Мотрона сама втекла до Мазепи і стала його позашлюбною дружиною.
3 ...аж ось свати гетьмана йдуть.— Йдеться про Мазепу.
4 За білого царя Петра... — Петро І Олексійович (1672— 1725)—російський цар (з 1682 p.), імператор (з 1721 p.).
5 Карл XII (1682—1718)—шведський король з 1697 по 1718 р. Прагнучи розширити володіння Швеції на Балтійському узбережжї, провадив загарбницьку політику. В ході Північної війни 1700—1721 pp. вторгся в Росію і намагався прорватися до Москви через Україну, спираючись на підтримку гетьмана І. Мазепи. Зазнавши поразки, втік до Туреччини, звідки продовжував боротьбу проти Росії.
6 Вона до себе Карла ждал а... — неточний переклад рядків поеми:
И Карла ждал нетерпеливо Их легкомысленный восторг,
де йдеться не про Україну в цілому, а про ту частину старшинської верхівки, яка намагалася розірвати союз із Росією, керуючись власними егоїстичними інтересами.
7 Дорошенко Петро Дорофійович (1627—1698) — гетьман Пра* вобережної України в 1665—1676 pp. Провадив лінію на відрив України від Росії, укладав союзи з Туреччиною та Кримським ханством, брав участь 'у загарбницьких походах польських військ на Лівобережну Україну. 1669 р. підписав зрадницьку угоду про перехід України під владу Туреччини.
8 Самойлович молодий — Григорій Самойлович, син Івана Самойловича, гетьмана Лівобережної України з 1672 по 1687 p., засланого Петром І до Сибіру за обмовою І. Мазепи.
9 Палій (Гурко) Семен Пилипович (40-і pp. XVII ст. — 1710) — білоцерківський і фастівський полковник, керівник народно-визвольного руху на Правобережній Україні проти польсько-шляхетських загарбників. Очолив селянсько-козацьке повстання 1702—1704 pp. Був підступно заарештований І. Мазепою і за його доносом засланий до Сибіру. Повернувся на Україну після викрйття Мазепи.
10 Гордієнко Кость (? — 1733)—кошовий атаман Запорізької
Січі.
11 ...в снігу, в лихій годині... — Йдеться про невдоволення на Україні тим, що царський уряд залучав козацькі полки до воєнних дій проти Швеції, а також використовував їх на тяжких будівельних роботах. До відповідних рядків своєї поеми О. С. Пушкін зробив таку примітку: «20 000 казаков было послано в Лифляндию» (див.:
12 Д а в н о... Мазепа гадину зогрі в... — Перші спроби встановити зв’язки з польським та шведським королями з метою відриву України від Росії Мазепа зробив наприкінці 1705 р.
13 ...я к в’юн в’ючись в кліщах м о с к о в с ь к и X... — Запідозрених у зраді Російській державі, за наказом Петра І, піддавали катуванню, щоб вивідати подробиці та співучасників. Зокрема жорстоких тортур зазнали у Вітебську В. Кочубей та І. Іскра, коли Мазепі вдалося виправдатися перед Петром І.
14 ...с компоновали лист Петр у... — В. Кочубей спершу зробив па Мазепу' кілька усних доносів (через мандрівного монаха Никанора та Петра Яцепка); коли вони не подіяли, в серпні 1707 р. за допомогою І. Іскри було направлено листа Петрові І через ох-тпрського полковника Осипова та київського губернатора Д. Голі-цина.
15 ...якесь ім’я Гамана...— Гаман (Аман), біблійний персонаж; який палав заздрістю до свого суперника Мордухея.
16 ...гудуть станиці на Дону. — За таємною угодою з Карлом XII. Мазепа зобов’язувався схилити на свій бік не лише запорізьких, а й донських козаків.
17 Очаків — турецька фортеця на Чорноморському узбережжі в гирлі Дніпровсько-Бузького лиману. Вторгнення Карла XII на Україну передбачалося використати для посилення тиску Туреччини та Кримського ханства на Росію.
18 Лещинський Станіслав (1677—1766) — польський король у 1704—1711 pp. Був обраний королем на вимогу Карла XII, війська якого окупували тоді Польщу. Відвівши від себе перед Петром І звинувачення у зносинах Із С. Лещииським, Мазепа насправді уклав з ним таємну угоду, за якою Україна мала стати польською провінцією. Після поразки Карла XII в Полтавській битві С. Лещинський утік до Франції.
19 Іскра Іван Іванович (? — 1708) полтавський полковник з- 1696 р. Брав участь у походах проти турецьких, польських, шведських загарбників. Прихильник Росії, протидіяв зрадницьким планам
І. Мазепи, який 1703 р. позбавив його полковництва.
20 Дульська (Дольська) — княгиня (за першим чоловіком Вишневецька), через яку Мазепа підтримував зв’язок із польським королем С. Лєщинським.
21 ...Украйні царством буть пор а... —Маскуючи свої цілі й приховуючи навіть від найближчого оточення справжній зміст укладених ним таємних угод, Мазепа намагався здобути підтримку козацької старшини обіцянками зробити Україну самостійною державою.
22 Орлик Пилип (1672—1742)—генеральний писар у 1702— 1708 pp., співучасник зради Мазепи. Після Полтавської битви втік до Туреччини, згодом брав участь у татарських набігах на Україну. «1611 р. за кордоном був проголошений «гетьманом» України. З 1614 р. перебував у Швеції, Польщі, Туреччині та інших країнах, прагнучи ѳрганізувати збройну інтервенцію проти Росії.