Пётр Гулак-Артемовский – Поетичні твори, повісті та оповідання (страница 183)
«ОПЯТЬ ПЕРЕДО МНОЙ ЗНАКОМЫЕ ПОЛЯ...»
Вперше надруковано в журн. «Модный магазин», 1862, № И с(июнь), с. 237, під заголовком «Посмертные стихотворения Е. Гребенки» та з приміткою «Стихотворение это доставлено нам Н. В. Гербе-лем и появляется здесь в первый раз».
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
«ПИСАТЬ ЖЕНЕ В АЛЬБОМ — НЕМНОГО СТРАННО...»
Вперше надруковано в кн.: Сочинения Е. П. Гребенки, изд. киевского книгопродавца С. И. Литова. Спб, 1862,-т. V, с. 145.
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
З Марією Василівною Ростенберг, дочкою відставного штабс-капітана, який мав невеличкий маєток у с. Рудці Лубенського повіту на Полтавщині, Є. Гребінка одружився ЗО червня 1844 р.
БОГДАН
Уривки з поеми друкувалися в жури. «Современник», 1839, т. XIV, с. 137—141; 1840, т. XVII, с. 126—128; «Пантеон», 1841, ч. I,
Автограф невідомий.
Подається за окремим виданням.
1 Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (бл. 1595— 1657)—видатний український державний діяч і полководець, гетьман України в 1648—1657 pp. Очолив народно-визвольну війну 1648—>
1654 pp. проти польсько-шляхетських загарбників, був ініціатором возз’єднання України з Росією.
2 Ростовцев Яків Іванович (1803—1860) — генерал-ад’ютант, з 1835 р. начальник штабу по управлінню військово-навчальними закладами, викладачем одного з яких був Є. Гребінка.
3 Пав люк (Бут) Павло Михнович (?— 1638)—гетьман нереєстрового козацтва, керівник селянсько-козацького повстання 1637 р. проти польсько-шляхетського панування на Україні. Зазнавши поразки в битві під Кумейками, повстанці відступили до Боровиці (поблизу Черкас), де 10 грудня 1637 р. були оточені поляками. Віроломно захоплений у полон під час переговорів про капітуляцію, був страчений у Варшаві.
4 «История Малой России» — праця російського та українського історика й археографа Баитиша-Каменського Дмитра Миколайовича (1788—1850). Написана з монархічних позицій, вона цінна зібраними там історичними документами. Є. Гребінка користувався другим виданням цієї праці (М., 1830); посилання на неї, зроблені в першодруку непослідовно, тут уніфікуються.
5 Остря ниця — Острямин Яків (? — 1641), гетьман нереєстрового козацтва, керівник селянсько-козацького повстання 1638 р. проти польсько-шляхетського панування на Україні. Після поразки під Жовнином (на Черкащині) 3 червня 1638 р. відступив зі своїм загоном на Слобідську Україну, в межі російської держави, брав участь у боротьбі з татарами. Вбитий 1641 р. під час заворушення проти козацької старшини. В «Рїстории Малой России», використаній Є. Гребінкою, викладається інша версія загибелі Остряниці (якого там названо Степаном).
6 «История русов или Малой России» — написана наприкінці XVIII або на початку XIX ст. історична праця невідомого автора, довгий час приписувана українському письменникові і церковному діячеві XVIII ст. Георгію Кониському. Була надрукована в Москві 1846 p., перед тим поширювалася в численних списках.
7 Суботів — хутір на Черкащині, поблизу Чигирина. На початку XVII ст. був подарований батькові Б. Хмельницького. Під час народно-визвольної війни 1648—1654 pp. в ньому збудовано фортецю, яка стала однією з резиденцій гетьмана. В Іллінській церкві Суботова 1657 р. було поховано Б. Хмельницького.
8 Чаплицький (Чаплинський) — польський підстароста; вчинив розбійницький напад на хутір Б. Хмельницького, викрав його позашлюбну дружину й до смерті забив різками сина.
9 ... прямо к королю... — Йдеться про Владислава IV Вазу (1595—1648), польського короля з 1632 по 1648 р. Б. Хмельницький вимагав втручання короля після того, як його судовий позов проти Чаплинського лишився без наслідків, але король лише порадив йому обстоювати свої права силою власної зброї.
10 Барабаш Іван (? — 1648)—осавул, згодом наказний гетьман реєстрового козацького війська. Належав до тієї частини української козацької старшини, яка допомагала здійснювати загарбницьку політику Польщі на Україні. Був убитий повсталими проти зрадницької старшини козаками.
11 Енгель Иогапп-Хрістіаіі (1770—1814)—австрійський ліберальний історик, автор праці «Geschichte der Ukraine und ukrainischen Kosaken» (Галле, 1796), використаної тут Є. Гребінкою.
12 Летопись Георгия Конисского — «История русов или Малой России», с. 60.
13 ...казакам с Ордою идти заодно. — У лютому 1648 р. Б. Хмельницький вів переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм про спільні дії проти Польщі, внаслідок яких па допомогу козакам було направлено татарський загін перекопського мурзи Тугай-Бея, що взяв участь у розгромі польських військ під Жовтими Водами 8 травня 1648 р. У наступних боях татарські війська неодноразово зраджували Б. Хмельницького.
14 Никитин Рог (Никополь) — поселення Микитин Ріг біля однойменної переправи через Дніпро; належало Запорізькій Січі.
15 ...наказной их гетман... — тимчасово обраний ватажок козаків. Тут ідеться про І. Барабаша (див.: История русов, с. 61).
16 Владислава не стал о... — Польський король Владислав
IV помер 20 травня 1648 р.
17 Под Корсунем много уснуло панов. — Йдеться про переможну битву загонів Б. Хмельницького 15—16 травня 1648 р. під Корсунем, внаслідок якої польські війська па чолі з гетьманами М. Потоцьким та М. Калиновськнм було розгромлено, а їхнє командування захоплено в полон і відправлено в подарунок кримському ханові.
18 Н е с е ц ь к и й Каспер (1682—1744) — польський історик, дослідник генеалогії та геральдики. У складеному ним гербарі «Коґопа polska» (Львів, т. 1—4, 1728—1843) наведено відомості про польські шляхетські родини.
^Конецпольський Олександр (1620—1659)—польський магнат, коронний хорунжий. Разом із коронним підчашим Миколою Остророгом (?—1651) та коронним конюшим Владиславом-Домініком Заславським (1617—1656) командував польськими військами, які' зазнали поразки в битві під Пилявцями у вересні 1648 р. Б. Хмельницький глузливо назвав молодого Конецпольського «дитиною», начотника Остророга — «латиною», розбещеного Заславського — «периною».
20 Под Львовом, Збараже м... — Після тритижневої облоги Львова у вересні — жовтні 1648 р. війська Б. Хмельницького почали наступати в глиб Польщі. -
21 ...и выбран был ими король Казимир... — Ян II Казі-мір Ваза (1609—1672)—польський король в 1648—1668 pp. Будучи претендентом на польський престол після смерті свого брата Владислава IV, став королем восени 1648 р. завдяки тому, що схилявся до перемир’я з Б. Хмельницьким (на противагу східноукраїнському шляхетському угрупованню, яке домагалося продовження війни). Б. Хмельницький вступив у переговори з Яиом Казіміром ще до обрання його королем.
22 И дал о її казакам блистательный м и р. — Ян Казімір був змушений укласти з Богданом Хмельницьким перемир’я, за яким Польща зобов’язувалася поновити козацькі привілеї, оголосити амністію всім учасникам повстання, визнати Богдана Хмельницького гетьманом і віддати під його юрисдикцію українські землі на сході від р. Случ.
23 ...т оржественно в Киев спеши т... — Урочистий в’їзд Б. Хмельницького в Київ на чолі переможних козацьких військ відбувся 23 грудня 1648 р.
24 И е р и X о и — за біблійною легендою, неприступні мури палестинської фортеці Ієрихона впали від звуків священних труб і молитв єврейського війська, якому не вдалося домогтися своєї мети силою зброї.
25 ...под покровительство неверной П о р т ы.Туреччина настирливо домагалася підкорення Б. Хмельницького своєму політичному вшшвові.
26 Довольно нам примера Годунов а... — Г одунов Борис Федорович (бл. 1552—1605)—представник знатного боярського роду, став фактичним правителем Росії після смерті царя Івана Грозного (1584). Ставши з 1598 р. російським царем, різко посилив кріпосницький гніт, що призвело иа початку XVII ст. до вибуху селянської війни, якою скористалася Польща для своєї інтервенції в Росію.
27 Молдавия почти раба султан а... — Молдавське князівство та Волощина з XVI ст. перебували у цілковитій політичній та військовій залежності від Туреччини, яка стягувала з них велику данину й призначала правителями своїх ставлеників. У своїй кілька-віковій боротьбі проти турецького гніту молдавське населення шукало підтримки иа Україні та в Росії.
28 Столицей был славян многоземельны X... — Київська Русь була могутньою й авторитетною державою, що об’єднала численні давньоруські князівства («землі»).
29...гром посылал на дряхлый Ца,реград. — Йдеться про численні перемоги, здобуті Київською Руссю у боротьбі проти Візантійської імперії.
30 .,.д авно ль стенал под игом иноверцев! — Мається на увазі поневолення Києва польсько-литовськими загарбниками, що намагалися силою нав’язати українському населенню католицьку релігію.
31