Пётр Гулак-Артемовский – Поетичні твори, повісті та оповідання (страница 179)
Хто мирське,
Там Опанас Грицьковій жінці На ухо каже щось таке.
А та червоніє, мов повная рожа,
І каже тихенько: «На що се похоже?»
На неї дивиться Андрій Та позирає все в віконце,
І думає він: коли б мерщій За гору заховалось сонце!
В віконце погляне,
На неї моргне,
А та усміхнеться,
Плечима здвигне...
Я маю думку вже таку,
Що лучче б жить було на світі,
Якби обідать нашвидку А потім до півночі пити.
Давайте ж варену!
Хай весело буде,
Нехай погуляють Хрещенії люде!
(Записано М. Ф. Комаровим в усній передачі від одного з сучас* ників Є. Гребінки, який, у свою чергу, чув цей вірш від А. Кузьмича, що спілкувався з автором у 40-х роках XIX ст. у Петербурзі.)
1 Раде Жан-Батіст (1751—1830) — французький драматург, автор численних комедій і водевілів.
УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ Вперше надруковано в альманаху «Ластівка», Спб., 1841, с. 353—
354.
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
ліс
Вперше надруковано в альманаху «Молодик на 1843 год. Украинский литературный сборник, издаваемый И. Бецким», Харків, 1843*
ч. ls Ć. 341—342.
Оскільки після першої публікації вірш був забутий, П. К. Волинський вдруге опублікував його в журналі «Радянське літературознавство», 1959, № 1, с. 111.
Автограф невідомий. У списку О. М. Бодянського (ІЛ, ф. 99, № 189, арк. 74) є такі різночитання: третя строфа відсутня, вірш завершується інакше:
Ну що вже робили воші там удвох,
Не знаю, бо в лісі було вже темненько,
А чув, що Маруся сказала: «ох! ох!»
І сперву так дуже, а потім тихенько, тихенько.
Подається за першодруком.
!Жільбер ЬІікола Жозеф Лоран (1750—1780)—французький поет, автор од, що прославляли королівський двір, та сатиричних віршів, спрямованих проти французького просвітництва.
/
НАДПИСЬ к РИСУНКУ кн. с А. Г[ОЛИЦЬІ]НОЙ
Вперше надруковано в альманаху «Молодик па 1844 год. Украинский литературный сборник, издаваемый И. Бецким», Спб., 1844, с. 58.
Автограф (без різночитань) зберігається в ДПБ (ф. 1000, Собрание автографов, Стихотворения Е. Гребенки; фотокопія — в ІЛ, ф. 65, №-18).
Подається за першодруком.
1 К н. С. А. Г[о л и ц ы]н а — княгиня Голіцина Софія Олексіївна (?— 1858), російська письменниця і художниця, дві ілюстрації якої, що зображують дівчат в українському народному одязі, вміщено в альманаху «Молодик на 1844 год».
МАРУСЯ
Вперше надруковано в альманаху «Молодик на 1844 год», Спб.* І 844, с. 73.
Автограф зберігається в ДПБ (ф. 1000., Собрание автографов, Стихотворения Е. Гребенки; фотокопія — в ІЛ, ф. 65, № 18). Початок останньої строфи в автографі дещо різниться від першодруку:
І все, було, доню, я так сумовала, *
І знати не знала, чого я бажала!
Поки з твоїм батьком нас піп не звінчав..«
Подається за першодруком.
РОСІЙСЬКІ ПОЕЗІЇ
РОГДАЕВ ПИР
Вперше надруковано в «Украинском альманахе», Харків, 1831, с. 7—10.
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
Початок ранішої редакції (під заголовком «Славянский вечер») записано в листі Є. Гребінки до батька від 5 листопада І828 р. У листі від 11 грудня 1828 р. Є. Гребінка сповіщав батькові; «Я се-годня подавал свои стихи «Славянский вечер», и профессор расхвалил меня ,и читал во весь голос в классе» (див.:
1 Рогдай — легендарний давньоруський богатир, про якого в Никонівському літописі сказано, що він один виходив проти трьохсот супротивників.
2 Баян (Бояп)—легендарний давньоруський співець, який згадується у «Слові о полку Ігоревім».
3 Олег (? — 912)—давньоруський князь варязького походження, княжив спочатку в Новгороді, з 882 р.—у Києві. У 911 р. на чолі великого війська з різних давньоруських племен пішов походом па Візантію й, обложивши Царград, уклав вигідний для Русі мир. За легендою, на знак перемоги Олег прибив свій щит до воріт Царграда.
4 Сам Лад освящает славянскую брань!.. — Згідно уявлень, поширених у науці до середини XIX ст., Лад (Ладо) був одним із , богів слов’янського язичницького паптеопу — покровителем радощів і добробуту. За іншими джерелами (польська хроніка Яиа Длугоша), древні слов’яни ототожнювали його з римським богом війни Марсом.
5 Олег собирает богатую дан ь... — За договором, укладеним 2 вересня 911 р., Олег узяв з візантійського імператора викуп 48 тисяч золотих гривн.
КУРГАН
Вперше надруковано в журн. «Сын отечества», 1834, т. 44, № 27, с. 4—7.
Зберігся раиіший автограф, датований 1830 p., з деякими стилістичними відмінностями (Центральний державний історичний архів СРСР у Ленінграді, ф. 733, оп. 69, од. зб. 60 та 98).
Подається за першодруком.
1 Самойлович Іван Сайійлович (? — 1690)—гетьман Лівобережної України з 1672 по 1687 р. Прагнув об’єднати Лівобережну й Правобережну Україну під владою Росії, вів боротьбу проти турецької орієнтації гетьмана П. Дорошенка, брав участь у багатьох походах проти турків і татар. Звинувачений за доносом І. Мазепи у зраді й зносинах з кримським ханом, був засланий до Сибіру, де й помер.
РОМАНС
Вперше надруковано в альманаху «Осенний вечер», Спб., 1835, с. 20—21.