Пётр Гулак-Артемовский – Поетичні твори, повісті та оповідання (страница 174)
Подається за першодруком.
Вперше надруковано скорочено в кн.:
Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Стаиіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 3).
Подається за автографом.
Професор A.. Станіславський поклав цей вірш на музику.
IV. В Полтаву
\
А та bien-aimee Apollinaire, sur l’oubli de son beau manchon
Вперше надруковано в жури. «Киевская старина», 1901, kii. 5, с. 78—79.
Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Стаиіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 4), в якому є авторська примітка: «Мать, осмотревшись в Полтаве, что дочь не взяла с собой своей нарядной муфты, была в отчаяньи и — давай писать и умолять, чтобы я поскорее выслал заветную муфту. Муфта не послана, и дело обошлось как нельзя лучше».
Подається за автографом.
Український переклад зроблено Максимом Рильським.
V. «Сидить батько на лаві...»
Вперше надруковано в жури. «Киевская старина», 1901, кн. 5, с. 79—80.
Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Стаиіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X,
Подається за автографом.
Надсилаючи ці вірші А. Стаиіславському, П. П. Гулак-Артемовський написав наприкінці всього циклу жартівливий чотиривірш польською мовою:
Ja uwielbiam dziewczęta własne, a Pan cudze,
Ma więc każden z nas wygrać coś
Gdy ma być zysk tak wielki z tak słodkiej posługi,
Rad bym na tej posłudze wiek przepędzić długi.
(Мені подобаються власні дівчата, а Вам чужі; отже, кожен з нас щось має на цьому виграти. Якщо з цього приємного служіння має бути великий зиск, я во^іів би так служити довгі роки.)
‘В шість уз ликів стягнулась...— До цьогр рядка в автографі є примітка: «Un corsage a six noeuds» (корсаж па шести зав’язках).
«ВОЛОДЬКУ, НЕ КАЗИСЬ!.., ПОБ’Ю!..»'
Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1903, кн/ 9, с. 98—99, під заголовком: «Пригласительный билет па именинный танцевальный вечер 16 января 1856 года (Владимиру Ал-чу Пр-му, с семейством)».
Автограф невідомий.
Подається' за першодруком.
Адресат вірша пе встановлений.
Вперше надруковано Д. І. Багалієм у жури. «Киевская старина», 1903, № 9, с. 99—100, під заголовком «Жене моей. На танцевальный у нас вечер 21 января 1856 года».
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
ДО ЛЮБКИ
Вперше надруковано в кн.:
Автограф невідомий.
Подається за першодруком 'із врахуванням різночитань, наведених у рецензії українського літературознавця й критика Доманицького Василя Миколайовича (1877—1910), вміщеній у журналі «Киевская старина», 1904, кн. 12, с. 175. Доманицький мав у своєму розпорядженні! автограф пізнішої редакції цього вірша, свого часу надісланий автором А. Станіславському і згодом переданий до редакції «Киевской старины». Вірш є вільним переспівом оди Горація «До Хлої» («Vilas inuleo me similis, Chloe»'; кн. І, ода 23).
упадок века
Вперше надруковано уривки в кн.:
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
Твір написано за мотивами вірша М. Ю, Лєрмонтова «Дума» («Печально я гляжу на наше поколспьс»).
*06 Семені дрижать...— Мається на увазі початок осені (З вересня за ст. ст.).
2 ...о Пётрі — зранку мліют ь... — тобто ^ петрівку, в літню спеку (29 червня за ст. ст.).
;«КОЛИСЬ БУЛО...»
Вперше надруковано Ю. Романчуком у ЗНТШ, 1904, т. 60, кн. 4, с. 30, під заголовком: «Сыну ^моему, при посылке ему в Санкт-Петер* бург делового портфеля».
Дата в першодруку: «1857 г, 2 марта. Харьков»,
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
Сыну моем у...— Г улаку-Артемовському Йосипові Петровичу (1828—1880).
ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 125
Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у журн. «Зоря», 1896, Ns 22* с. 427.
Дата в першодруку: «Харків, 18 падолиста 1857 р.»
Подається за публікацією в кн.:
ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 138
Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у жури. «Зоря», 1896, № 23, с. 452—453.
Дата в першодруку: «Харків, 28 падолиста 1857 р.».
Автограф невідомий.
Подається за публікацією в кн.:
ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 132
Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у жури. «Зоря», 1896, № 23, с. 452. Дата в першодруку: «Харків, 7 грудня 1857 р.»
У двох копіях цього вірша були позначки П. П. Гулака-Артемовського: «Посвящается Метлиискому в день именин» та «Это переложение псалма было послано А. Л. Метлиискому в день его ,именин при следующей записке:
От пельку хіба сим тобі чи не запхаю:
Здоров був, з празником тебе поздоровляю».
Автограф невідомий.
Подається за публікацією в кн.:
до варки