Пол Андерсон – Патруль часу (страница 45)
— О так, — мовив Хаїм. — Свята земля аж кишить відвідувачами. У єрусалимському відділенні не проштовхнутися, вони ледве дають собі раду. До нас заглядають куди рідше, переважно науковці з інших епох, торговці витворами мистецтва тощо. Іноді багаті туристи. І все ж, пане агенте, я стверджую, що саме це місто, Тир, є справжнім вузловим пунктом цієї епохи. Схоже, наші супротивники теж дійшли до такого висновку, так? — додав він жорстким тоном.
Еверардові враз стало все очевидно. Саме через те, що в очах людей майбутнього слава Єрусалима затьмарювала славу Тира, ця станція мала значно менше працівників, а отже, була вкрай вразливою. Якщо коріння прийдешнього дня справді тут, і якщо це коріння обрубають…
Перед його очима промайнули факти, ніби він їх раніше і не знав.
Коли, через багато років після рідного Еверардові століття, люди сконструювали першу машину часу, із ще віддаленішого майбутнього прибули надлюди, данелліанці, щоб організувати поліцейський контроль на часових магістралях. Патруль часу збирав знання, забезпечував управління, допомагав мандрівникам у часі, які потрапляли в скрутне становище, затримував порушників. Однак уся ця корисна діяльність була лише похідною від його справжньої функції — оберігати існування данелліанців. Людина не позбувається свободи волі лише тому, що потрапила в минуле. Вона й далі може впливати на перебіг подій. Правда, щоб змінити історію, має бути дуже сильний поштовх. Незначні коливання незабаром згладжуються. Приміром, за кілька поколінь не матиме жодного відчутного значення, довго житиме чи помре молодим якийсь пересічний чоловік, досягне він успіху чи ні. Але якщо цим чоловіком виявиться, скажімо, Салманасар[101], Чингізхан, Олівер Кромвель, Володимир Ленін, Гаутама Будда, Кон Фуцзи, Павло з Тарса, Мухаммад ібн Абдалла, Арістотель, Галілей, Ньютон чи Айнштайн — змінить їхнє життя, прибульцю з майбутнього, і, хоча з тобою нічого не станеться, люди, які народили тебе на світ, перестануть існувати — ніколи не існуватимуть. Попереду буде цілковито інакша Земля, а ти зі своїми спогадами станеш прикладом порушення причинно-наслідкового зв’язку, свідченням первинного хаосу, що лежить в основі світобудови.
Еверардові на своїй світовій лінії вже доводилося зупиняти шаленців або дурнів, перш ніж вони створять таке безладдя. Це траплялося не надто часто: зрештою, організації, які володіли секретом подорожей у часі, зазвичай ретельно підбирали своїх агентів. Однак за мільйон чи й більше років помилок було не уникнути.
А отже, й злочинів.
Еверард поволі промовив:
— Перш ніж заглибитися у деталі справи…
— Яких у нас із заячий хвіст, — пробурмотів Хаїм Зорах.
— …я б хотів зрозуміти мотивацію цих зловмисників. Чому вони вибрали собі за жертву саме Тир? Я маю на увазі, окрім його зв’язків з Ізраїлем.
— Ну, — мовив Зорах, — розгляньмо для початку майбутні політичні події. Гірам стане наймогутнішим царем у Ханаані, і ця могутність переживе його. Тир вистоїть проти ассирійців з усіма наслідками, що випливають з цього. Його морська торгівля пошириться аж до Британії. Тир заснує колонії, головною з яких стане Карфаген. — (Еверард стиснув губи. Він уже мав нагоду переконатися, занадто добре переконатися, як багато Карфаген важить в історії.) — Місто підкориться Перській імперії, однак зробить це, вважайте, добровільно й, окрім усього іншого, надасть більшу частину свого флоту персам, коли ті підуть війною на Грецію. Спроба виявиться невдалою, але якби грекам не довелося мати справи з перською загрозою, хто зна, що сталося б з нашим світом? Врешті-решт, Тир впаде перед Александром Македонським, але тільки після багатомісячної облоги, і ця затримка великого завойовника теж матиме певні наслідки, які годі прорахувати. Тим часом Тир, по суті, провідне фінікійське місто-держава, стане на передовій лінії поширення фінікійських ідей в усьому світі. Так, навіть і в Греції. Релігійні культи Афродіти, Адоніса, Геракла та інших мають фінікійське походження. А ще ж є алфавіт — винахід фінікійців. Ще є ті знання про Європу, Африку й Азію, які фінікійські мореплавці привезуть із собою додому. Ще є досягнення в кораблебудуванні й навігації. — Зорах говорив, дедалі більше запалюючись. — Але насамперед я хотів би сказати про те, що, як на мене, саме у Фінікії зародилася демократія, повага до гідності й прав людини. Фінікійці не розробили якихось теорій щодо цього: філософія, як і мистецтво, ніколи не буде їхньою сильною стороною. Але їхнім ідеалом став мандрівний торговець, підприємець і першопроходець — людина, що не залежить ні від кого і вирішує за себе сама. Тут, у Тирі, Гірам — не бог-цар, традиційний для Єгипту чи східних монархій. Так, він успадкував свій трон від батька, але по суті він лише головує над суфетами — радою з обраних можновладців, які затверджують усі його важливі рішення. Власне кажучи, Тир доволі схожий на середньовічну Венеційську республіку в період її розквіту. Авжеж, нам бракує наукового персоналу, щоб відслідкувати весь процес крок за кроком. Та я переконаний, що греки розвинули свої демократичні інститути під сильним впливом фінікійців, переважно тирян — а звідки ваша чи моя країна взяли ці ідеї, якщо не від греків?
Кулак Зораха вдарив по бильцю крісла. Другою рукою він підніс до рота склянку з віскі, щоб добряче до неї прикластися.
— Ось що прознали ці чорти! — вигукнув він. — Вони взяли Тир у заручники, адже це однаково, що приставити пістолет до скроні всьому людству!
Діставши голокуб, Зорах показав Еверардові, що станеться за рік.
Він зафільмував усе мінікамерою — молекулярним записувальним пристроєм з двадцять другого століття, замаскованим під самоцвіт на каблучці. (Минула форма дієслова погано надавалася до того, щоб описати те, як Хаїм стрибав вперед і назад у часі. Відповідні форми містила тільки граматика темпоральної мови.) Зорах хоч і не був ні жерцем, ні прислужником, але як мирянин, який робив щедрі пожертви богині, щоб та сприяла його торговим справам, дістав доступ до місця події.
Вибух відбувся (відбудеться) на цій самій вулиці, у невеличкому храмі Таніт. Уночі він нікому не завдав шкоди, але зруйнував внутрішнє святилище. Міняючи кут огляду, Еверард роздивлявся потріскані й почорнілі стіни, уламки жертовника й ідола, розкидані реліквії та коштовності, покорчені шматки металу. Знетямлені від жаху, жерці намагалися втихомирити гнів божества молитвами й підношеннями — як у храмі, так і в усіх інших місцях Тира, які вважалися священними.
Патрульний вибрав на голограмі фрагмент зображення і збільшив його. Вибух розніс на шматки той пристрій, який доправив бомбу, але навіть за цими шматками можна було його безпомилково визначити. У храмі матеріалізувався й тої ж миті вибухнув стандартний двомісний часоліт — сила-силенна таких курсує часовими магістралями.
— Коли ніхто не дивився, я зібрав трохи пилу й обвуглених решток, які потім надіслав у майбутнє на аналіз, — сказав Зорах. — З лабораторії надійшла відповідь, що вибухівка хімічна, називається фульгурит-Б.
Еверард кивнув.
— Мені відома ця речовина. Вона з’явилася невдовзі після нашого з вами рідного часового відтинку й широко застосовувалася протягом досить тривалого періоду. Тому неважко роздобути фульгурит-Б у потрібній кількості — набагато легше, ніж радіоактивні ізотопи, — а відстежити його походження майже неможливо. Хоча тут і не треба багато вибухівки… Гадаю, вам не вдалося перехопити машину?
Зорах похитав головою.
— Ні. Точніше сказати, агентам Патруля не вдалося. Вони повернулися до вибуху, встановили усілякі прилади, які тільки можна було приховати, але… Усе відбувається надто швидко.
Еверард потер підборіддя. Щетина добряче відросла й стала на дотик м’якою: не надто зручно було голитися бронзовою бритвою, та ще й без мила. В американця промайнула думка, що навіть колючі щоки були б звичнішими й приємнішими.
Було цілком зрозуміло, що сталося. З якогось невідомого місця у просторі-часі на автопілоті надіслали часоліт із бомбою. Увімкнення двигуна активувало детонатор, тож бомба прибула сюди, уже почавши вибухати. Момент прибуття агентам Патруля вдалося визначити, але вони нічого не могли вдіяти, щоб запобігти вибуху.
Чи могла йому запобігти якась досконаліша за їхню технологія — як-от данелліанська? Еверард подумав, що можна було б завчасно установити прилад, здатний згенерувати потужне силове поле, яке стримало б вибух. Однак цього не сталося, а отже, мабуть, це неможливо. Хоча, найімовірніше, данелліанці не втручалися, бо шкоду
— Як пояснюватимуть це самі тиряни?
— У них не буде однозначного пояснення, — відказала Яель Зорах. — Не забувайте, їхнє світосприйняття відрізняється від нашого. На їхню думку, світ не підкоряється цілковито законам природи, він мінливий і сповнений магії.
«А по суті-то вони мають рацію, хіба ні?»
Еверарда ще дужче пройняв холод.
— Якщо більше нічого такого не станеться, пристрасті вгамуються, — повела жінка далі. — Хроніки, що зафіксували цю подію, загубляться; та й фінікійці не надто полюбляють вести хроніки. Вони думатимуть, що хтось вчинив щось погане і через це з небес вдарила блискавка. А може, це й не провина людей, може, це якась сварка богів. Тож ніхто не стане офірним цапом. За покоління чи два цей випадок забудеться, хіба що, можливо, увійде в якомусь вигляді до народних переказів.