Нил Шустерман – Шторм (страница 70)
— Жнице Анастасія, це слухання є очевидною маніпуляцією нашими правилами, щоб уплинути на результат голосування.
— Ось, ось! — озвався великий згубник Хідейосі, категорично осуджуючи вчинок Анастасії.
— Ми в раді, — провадила верховний клинок, — відчуваємо, що це небезпечно близько до лінії неетичної поведінки.
— А це етично — зібрати когось і забрати його тіло? — випалила Анастасія. Просто не змогла стриматися.
— Ви, — заволав великий згубник Хідейосі, — тут для того, щоб слухати, а не говорити!
Верховний клинок Кало підняла руку, щоб його заспокоїти, а тоді строго звернулася до Анастасії.
— Молодша жнице, було б розсудливо навчитися контролювати свій запал.
— Пробачте, ваше преосвященство.
— Я це приймаю, але ваше наступне вибачення рада не прийме, зрозуміло?
Анастасія кивнула, тоді шанобливо вклонилася і повернулася до жниці Кюрі, яка суворо на неї глянула, хоча й мигцем.
— Женче Ґоддард! — покликала Кало.
Ґоддард вийшов уперед, чекаючи на присуд.
— Хоча ми погоджуємося, що для цього слухання існували приховані мотиви, але питання цілком законні. Коли жнець справді є женцем?
Вона дуже надовго змовкла. Пауза ставала незручною, але всі розуміли, що не варто квапитися її заповнювати.
— Це питання викликало палке обговорення, — нарешті провадила Кало, — і зрештою рада вирішила, що заміна більш ніж п’ятдесятьох відсотків чийогось фізичного тіла іншим серйозно применшує цю людину.
Анастасія затамувала подих.
— Отже, — провадила верховний клинок, — хоча ми дозволяємо вам називатися женцем Робертом Ґоддардом, ви не можете збирати, доки решта вашого тіла не пройде повний термін навчання в обраного вами женця. Я припускаю, що ви будете навчатися у жниці Ренд, але якщо оберете когось іншого і цей жнець погодиться — це буде прийнятно.
— Навчання? — відреагував Ґоддард, навіть не намагаючись приховати огиду. — Тепер я маю стати учнем? Ви хочете мене принизити?
— Роберте, сприймайте це як можливість, — трохи вишкірився Кромвель. — Бо хто його знає, за рік нижня частина вашого тіла може переконати вас стати тусівником. Хіба не цим займався ваш обраний суб’єкт?
Ґоддард не міг приховати шоку.
— Роберте, не дивуйтеся, що нам відома особа вашого суб’єкта, — провадив Кромвель. — Коли ви знову з’явилися, ми провели власне розслідування.
Тепер Ґоддард нагадував готовий до виверження вулкан, але якось зміг утриматися.
— Високоповажна жнице Кюрі, — сказала верховний клинок, — оскільки на цей час жнець Ґоддард визнаний неповноцінним женцем, його кандидатура відхиляється. За таких обставин ви залишаєтеся єдиним прийнятним кандидатом, тож ви автоматично виграєте у боротьбі за посаду верховного клинка Мідмерики.
Жниця Ренд відреагувала стриманою покірністю.
— Дякую, верховний клинок Кало.
— Прошу, ваша світлосте.
«Ваша світлосте», — подумала Анастасія. Цікаво, як почулася Марі, коли верховний клинок назвала її так!
Але Ґоддард був неготовий просто так прийняти поразку.
— Вимагаю поіменного голосування! — наполягав він. — Хочу знати, хто проголосував за цю пародію, а хто залишився на боці здорового глузду!
Великі згубники перезирнулися. Нарешті заговорила велика згубниця Маккіллоп. Вона була наймовчазніша з них — нічого не сказала впродовж слухання.
— Це зайве, — ніжно й заспокійливо заговорила вона — але Ґоддарда було неможливо заспокоїти.
— Зайве? Ви всі збираєтеся ховатися за анонімністю ради?
Тепер заговорила верховний клинок.
— Велика згубниця Маккіллоп має на увазі, що немає потреби для поіменного голосування… бо голосування було одностайне.
45
Збій
Я не маю стосунку до справ Цитаделі женців… однак я звертаю увагу на Ендуру. Навіть якщо це лише далекий погляд за двадцять миль звідти, я знаю, що на великому штучному острові щось небезпечно негаразд. Бо я можу читати між рядками те, чого не бачу.
Я знаю, що події там матимуть глибинний вплив на Цитадель женців, а тому й на решту світу.
Я знаю, що під поверхнею назріває щось неприємне, а ті, хто проживає на Ендурі, ні про що не здогадуються.
Я знаю, що люба мені жниця виступила сьогодні проти іншого женця, якого поглинула його власна амбітність.
Я знаю, що амбітність знову і знову руйнувала цивілізації.
Я не маю стосунку до справ Цитаделі женців. Однак я за це переживаю. Я переживаю за неї. Я переживаю за Сітру.
Ендуру спроєктували, додавши ряд захисних механізмів на той раз, якщо станеться збій будь-якої системи. Впродовж років резервні системи виявилися надзвичайно ефективними. Не було причини вважати, що не вдасться впоратися зі шквалом поточних проблем, якщо буде достатньо часу й зусиль. Останнім часом більшість проблем вирішувалися самі, зникаючи так само таємниче, як і виникали, тож коли в апаратній системи плавучості загорівся невеликий червоний вогник, вказуючи на невідповідність в одній з баластових цистерн острова, черговий технік вирішив спочатку доїсти обід, а тоді це дослідити. Він подумав, що за хвилину чи дві невеличкий червоний вогник зникне сам по собі. Коли цього не трапилося, він роздратовано зітхнув, узяв телефон і подзвонив своєму начальнику.
Поки Анастасія йшла одним з пішохідних мостів, які вели з комплексу ради, її не полишало почуття занепокоєння. Вони виграли у слуханні. Ґоддарда відіслали на річне навчання, а жниця Кюрі зійде на посаду верховного клинка. То чому Анастасія турбується?
— Стільки слід зробити, навіть не знаю, з чого почати, — сказала Марі. — Ми маємо негайно повернутися до Фулкрума. Гадаю, мені доведеться знайти там постійне житло.
Анастасія не відповіла, бо знала, що Марі здебільшого говорить до себе. Їй було цікаво, як це — стати третьою заступницею верховного клинка. Ксенократ наказував своїм заступникам поринати у вир подій і вирішувати проблеми в більш віддалених областях Мідмерики. На конклаві їх фактично не помічали, бо Ксенократ не ховався за почтом. Жниця Кюрі теж, але Анастасія підозрювала, що та триматиме своїх заступників ближче і братиме активнішу участь у щоденних справах Цитаделі женців.
Коли вони підходили до свого готелю, жниця Кюрі трохи випередила Анастасію, яка загубилася у планах і перспективах свого нового життя. Тоді вона помітила, як до неї наближається жнець у поношеній шкіряній мантії.
— Не видавай свого подиву, просто продовжуй іти, — заговорив Рован, низько натягнувши каптур на обличчя.
В палаті ради великі згубники покликали пажів, щоб ті до кінця сьогоднішньої сесії тримали в них над головами парасолі. Це було незручно, але необхідно, бо полуденне сонце палило більше і більше. Замість скасувати проведення засідання (що лише збільшило б перелік нерозглянутих справ), великі згубники вирішили продовжити трудитися.
Під палатою ради було три рівні приймалень, де чекали на аудієнцію ті, кому її призначили. Виявилося, що клапан у баластовому резервуарі під палатою ради був відкритий, і резервуар наповнювався водою. Саме по собі це було не дивно — все дно острова спроєктували з сотень великих резервуарів, здатних набирати воду чи випускати цю воду, щоб острів продовжував триматися на ідеальній глибині. Занадто низько — і його сади заллє морська вода. Занадто високо — і його береги цілком піднімуться з води. Баластові резервуари працювали на таймері, двічі на день піднімаючи й опускаючи острів на кілька футів, щоб симулювати припливи і відпливи. Але вони мали працювати ідеально скоординовано — й особливо баластовий резервуар під комплексом палати ради, бо це був острів у острові. Якщо палата ради підніметься чи занадто низько опуститься, це навантажить три мости, які з’єднують її з островом. А тепер клапан заїло.
— То що нам робити? — запитав начальника черговий технік.
Начальник не відповів — натомість поклався на
— Як швидко заповняється резервуар? — запитав він.
— Достатньо швидко, щоб палата ради вже на метр опустилася.
Начальник начальника скривився. Великі згубники просто лютуватимуть, якщо їх доведеться зупиняти посеред засідання через щось таке безглузде, як несправний баластовий клапан. З іншого боку, вони ще більше засмутяться, якщо будуть змушені пробиратися крізь воду, що заповнить низ палати. З якого боку на це не глянеш, департамент баластування був у біді.
— Увімкни сигнал тривоги для палати ради, — сказав він. — Забери їх звідти.
В палаті ради голосно й чітко прозвучав би сигнал тривоги, якби кілька тижнів тому систему не відімкнули через хибні спрацювання. Так вирішила верховний клинок. Сигнал вмикався посеред засідань, і великі згубники мали евакуюватися, лише щоб дізнатися про те, що все нормально. Великі згубники просто були занадто зайняті, щоб відволікатися на збої апаратури.
— Якщо буде справжня катастрофа, — зухвало кинула верховний клинок, — випустіть сигнальну ракету.
Однак про той факт, що вимкнули загальний сигнал тривоги, не повідомили в департамент контролю плавучості. На їхніх екранах сигнал працював, і вони гадали, що великі згубники вже йдуть до внутрішнього кордону острова по одному з мостів. І лише після дзвінка головного інженера острова вони з жахом дізналися, що великі згубники й досі продовжують засідання.
— Рован?
Його присутність водночас хвилювала і лякала Анастасію. У світі не було небезпечнішого для нього місця.