Мартин Макдонах – Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані (страница 3)

РЕЙ: Рей Дулі, так, так. Ви мене знаєте.

МЕҐ: Це ти, виходить, з сім’ї Дулі?

РЕЙ: Так. Я Рей.

МЕҐ: О-о.

Пауза.

РЕЙ (роздратовано): То ви мені відчините, чи я балакатиму з дверима?

МЕҐ: Вона дає їсти курям. (Пауза.) Ти вже пішов?

РЕЙ: Пані, та відчиніть же двері! Я що, дарма теліпався сюди цілу милю?

МЕҐ: А що, не дарма?

РЕЙ: Ви ще й дражнитесь?

Меґ насилу відсовує засув, одчиняє двері. Заходить Рей Дулі, парубок років двадцяти.

РЕЙ: Дякую! Я вже думав, що ви мене продержите під дверима годину.

МЕҐ: О, то це ти.

РЕЙ: Та ясно, що я. Хто ж іще?

МЕҐ: Ти той Дулі, що в нього дядько.

РЕЙ: За двадцять років ви мене бачили мільйон разів. Так, я той Дулі, в якого дядько, і це саме дядько попросив мене до вас зайти.

Рей зупиняється і якусь мить дивиться телевізор.

МЕҐ: Морін біля курей.

РЕЙ: Ви казали, що Морін біля курей. Що по телевізору?

МЕҐ: Я жду, коли будуть новини.

РЕЙ: Довго вам ще ждати.

МЕҐ: Я розчісувалася.

РЕЙ: Це якийсь серіал.

МЕҐ: Я не знаю, який.

РЕЙ: У вас телевізор так добре показує.

МЕҐ: Середньо показує.

РЕЙ: Це австралійський серіал. Тепер усе тільки австралійське показують.

МЕҐ: Я не знаю, австралійське чи ні.

Меґ сідає в крісло-гойдалку.

МЕҐ: Морін біля курей.

РЕЙ: Ви вже тричі казали, що Морін біля курей. Хочете поставити рекорд світу в казанні «Морін біля курей»?

Пауза.

МЕҐ (збентежено): Дає їм їсти.

Рей якусь мить дивиться на неї, потім зітхає й визирає в кухонне вікно.

РЕЙ: Я не для того прителіпався по болоті аж сюди, щоб їй сказати, та й годі. Я наскрізь промок, поки виліз на цю вашу гору.

МЕҐ: Гора висока.

РЕЙ: Дуже висока.

МЕҐ: Крута.

РЕЙ: Точно, що крута. А де не крута, там болото.

МЕҐ: Болото й каміння.

РЕЙ: Болото й каміння, це точно. Ага. Як ви на неї щодня вилазите?

МЕҐ: Ми виїжджаємо.

РЕЙ: Ясно. (Пауза.) От через те і я хочу їздити. Запишусь на курси водіння. Куплю машину. (Пауза.) Не якусь там хорошу. Ненову, вживану.

МЕҐ: На якій уже хтось їздив.

РЕЙ: Хтось їздив, ага.

МЕҐ: Після когось.

РЕЙ: Отець Велш — чи Волш? — продає свою машину, тільки ж я буду як педик, якщо куплю машину у священика.

МЕҐ: Я отця Велша — чи Волша — не люблю.

РЕЙ: Він якось був тріснув Мартіна Генлона по голові — ні за що ні про що.

МЕҐ: Хай Бог милує!

РЕЙ: Ага. Хоч це нетипово для отця Велша. Отець Велш рідко вдається до насильства — як і більшість молодих священиків. То в основному старші священики люблять бити по голові. Я не знаю, чого. Мабуть, їх так виховали.

МЕҐ: У середу по телевізору показували одного священика, то від нього одна американка народила дитину!

РЕЙ: І що тут нового? Тепер таке щодня. Важко знайти священика, від якого не народила дитину американка. От якби він ударив ту дитину по голові, ото була б новина. От. По-любому. Ага. Що я говорив? А, так. Тітко, якщо я вам скажу, то ви перекажете Морін, чи краще буде записати?

МЕҐ: Я перекажу.

РЕЙ: Добре. Мій брат Пато запрошує вас на проводи нашого дядька. У «Ріордан-холі», в Караро.

МЕҐ: Твій брат уже вернувся?

РЕЙ: Вернувся.

МЕҐ: Вернувся з Англії?

РЕЙ: Вернувся з Англії, ага. Жив у Англії, то звідти й вернувся. А наш американський дядько після відпустки вертається додому в Бостон. І забирає з собою обох своїх гиденьких дочок. І оту Долорес, як-там-її, Гілі, чи Гулі. Через те в «Ріордан-холі» будуть прощальні гульки. Проведемо цих задавак. Хавчик буде на шару. І ото брат каже, щоб ви приїжджали. Чи тільки сама Морін, бо він знає, що ви не любите виходити з дому. У вас болить нога?

МЕҐ: Ні.

РЕЙ: О. А в кого болить нога?

МЕҐ: Не знаю. У мене інфекція сечового міхура.

РЕЙ: Мабуть, це я про міхур і думав. Добре, що ви сказали.

МЕҐ: У мене міхур.

РЕЙ: Я знаю, у вас міхур.