Мара Вульф – Сестра зірок. Руни й тіні (страница 53)

Як і припускала Маель. Усі чутки підтвердилися.

— Якщо вважаєте, що це правильний шлях, — спокійно відреагував Езра. — Вам відома моя думка щодо цього. Регулюс не підпише Пакт. Усі ті роки, що ми вели з ним перемовини, він просто тягнув час. Він ніколи не збирався підписувати нову угоду. Ми змарнували важливий час, упродовж якого могли укласти союзи. Спільні союзи.

— Ми не вступаємо в альянси з демонами, — різко кинула Софія. — І дали зрозуміти це від початку. Дай їм долоню, вони відірвуть усю руку.

Калеб тихо засміявся, і вона кинула на нього нищівний погляд.

— Ваші руки нам не потрібні, — незворушно промовив він. — Як і ви, ми не прагнемо війни, а хочемо позбутися Регулюса. Він становить небезпеку не тільки для вас.

Знати б, як відреагувала Вега, проте вона сиділа, опустивши погляд, у своєму кріслі в оточенні лицарів Ложі.

— І саме тому Ложа дотримуватиметься плану, згідно з яким уклала союз з Альтаїром де Маскуном і Аарвандом Кораліським, — Езра закрокував кімнатою. Усі погляди були прикуті до нього, коли він підійшов до Веги й поклав руку на її тендітне плече. Вона підвела голову й усміхнулася йому. Я ковтнула, але біль у грудях став нестерпним. — Братству вартувало б долучитися до цього альянсу, а не сподіватися на угоду з Регулюсом. Її не буде.

— А ми вважаємо, що цілком можемо дещо запропонувати йому, — заперечив Міхаель, зневажливо всміхнувшись.

Тон Софії став суттєво жорсткішим:

— Наш терпець майже урвався, Токвілю. Або ви домовляєтеся про зустріч, або ми вже завтра відкликаємо всіх відьом і чаклунів. До них належать, зокрема, вартові Ложі та сестри Грандьє. Вони віддані Братству, навіть якщо в їхній сім’ї явно зловживають магією.

Я випросталася.

— Це ми можемо обговорити пізніше, — роздратовано перебив її Лоренс, намагаючись згладити кути, хоча це міг бути й заздалегідь підготовлений маневр. На жаль, у Братства справді були повноваження, щоб наказати нам виїхати, якщо ми не хочемо остаточно розірвати з ними стосунки. А ось чи погодиться на такі вимоги вся варта — це питання. Утім, якщо Братство гарантуватиме безпеку їхнім сім’ям, багато хто погодиться.

— Нам не потрібна війна, тому ми вирішили прийняти умови Регулюса, — голосно й чітко оголосила Ясмін, що мало ефект підірваної бомби, оскільки лицарі обурено загомоніли. Лоран практично ричав. Інший волав на Міхаеля Галкіна. Двоє старших чоловіків, хитаючи головами, кинулися до Лоренса, і хоч я не вірила, що вони збиралися на нього напасти, однак він зупинив їх, начарувавши невидиму стіну, у яку ті врізалися.

— Тихо! — проревів Езра, закликаючи всіх присутніх заспокоїтися. — Я цього не допущу. Ми все ще можемо його зупинити. Якщо бажаєте запобігти війні, то повертайтеся з армією. Армією ваших найкращих і найсильніших чоловіків і жінок. Регулюса зупинить лише власна смерть. Ви розумієте, яку могутність йому піднесете, погодившись на його ультиматум? Хочете нас шантажувати? Але ваш план провалиться. Регулюс із нас глузує. Якщо піддастеся, то в його руках опиниться наймогутніша зброя, якою демони коли-небудь володіли. Наша магія — єдине, що ми можемо їм протиставити.

— Схоже, варто висловитися точніше, — знову перехопила ініціативу Софія. — Братство вже не просить доступу до Регулюса, ми його вимагаємо. Те, що Ложа є посередником, більше неприйнятне. Ви провалилися.

— Умова Регулюса не обговорюється, — відрізав Езра. — Саме вона неприйнятна.

— Ні, обговорюється. У нас немає іншого вибору, — сказав Лоренс дещо м’якше, але з не меншим тиском.

На обличчі Езри читався жах, і навіть Калеб здавався приголомшеним. Вега підвела очі, проте її обличчя залишалося непроникною маскою.

— Це одноголосне рішення Братства, — заявила Ясмін. — Ми тут, щоби зробити офіційну пропозицію Регулюсу.

— Я цього не допущу.

— Чому ні? Те, що він задумав, так чи інак неможливе. Та якщо він підпише Пакт, то жертву буде виправдано.

— Та про що взагалі мова? — втрутилася Еме. — Що це за така таємнича вимога Регулюса?

Ніколи б не припустила, що Еме наважиться відкрито порушити вказівку Братства — а вона була однозначною: тримати рота на замку.

— Ти не повинна встрявати в нашу розмову, — зневажливо відповіла Софія.

Навіщо вона тоді взагалі наполягала, щоб ми пішли з ними? Софія щось пробурмотіла, й Еме дивно змінилася. Погляд став порожнім, а губи вигнулися в посмішці. Я ахнула. Софія використала свій дар аніми, щоб відключити Еме. Мій погляд метнувся до Калеба. Його вираз обличчя змінився — у рисах виразно проступило щось демонічне. Здавалося, наче він ось-ось кинеться на Софію і переріже їй горлянку. Маніпулювати свідомістю іншої відьми підло, і це заборонено. Але, попри все, мені треба його зупинити.

— Очевидно, ми тут ні про що не домовимося. Тоді нам можна йти, — втрутилася я.

Кривава бійня ні до чого не приведе, але на вулиці я зверну цій гадюці шию. Ким вона себе уявила? Я різко встала. Чому інші члени Братства не втрутилися? Чому Еш нічого не сказав? Зрештою, існували правила, чорт забирай, і Софія була останньою, хто міг звалити все на те, що не контролює свої сили. Вона добре знала, що робить.

— Скажіть їм, чого вимагає Регулюс! — вигукнув Езра й, коли ніхто не відреагував, додав: — Не думав, що Братство може впасти ще нижче.

Калеб скористався короткочасним сум’яттям і схопив Еме за руку. Я помітила, як вона кліпнула і в очі сестри повернулося життя. Я полегшено зітхнула.

— Заради Керідвен! — накинулася я на Езру й уперше за весь вечір подивилася прямо на нього. Під очима в нього лягли темні тіні. — Та просто дозволь їм уже поговорити з Регулюсом. Що тут такого? Що вони можуть запропонувати йому такого, чого ти не маєш?

Езра стиснув губи, й риси обличчя Веги нарешті зарухалися. Вона всміхнулася і похитала головою.

— Ви, люди, справді дивовижні, — тихо сказала вона. — Така простодушність до останньої миті.

— Про що це вона? — я знову сіла, адресуючи своє запитання не Езрі. Я більше ні секунди не могла його бачити. — Може, хтось таки проллє світло на правду? Просто смішно, що ви не кажете нам, про що йдеться.

— У Регулюса, скажімо так, дуже специфічні вимоги, — пояснив Калеб, не дозволивши роздратованому шипінню Софії себе зупинити.

Раптом через кімнату метнулася блискуча стрічка і приклеїлася до рота Софії, не даючи їй прошепотіти закляття.

Я втупилася в Лорана, від чиєї руки до аніми тягнулася стрічка.

— Зачаровувати гостей у цьому замку категорично заборонено, — спокійно пояснив він. — Тож краще обійдемося без цього, — стрічка скрутилася назад. Софія кинула на нього лютий погляд, але кивнула.

Я ще жодного разу не бачила мага в дії. Навіть Езру. На відміну від відьом і чаклунів вони не використовували свої сили в повсякденному житті. Те, що Лоран зараз це зробив, на мить вибило мене з колії. Потім я йому вдячно всміхнулася.

— Отже? — знову звернулася я до Калеба, і цього разу мене ніхто не зупиняв. — То які в нього вимоги?

— Він вимагає десять відьом, — відповів мені, не зводячи очей із п’яти членів Братства.

— Що ти маєш на увазі? — запитала Еме. — Для чого йому саме десять відьом?

Калеб давно відпустив її руку, але повернувся до неї так, наче вони були наодинці.

— З допомогою цих відьом Регулюс збирається вивести нову расу. Гвіон був першим поліморфом і завдяки чарівному зіллю Керідвен мав магічні здібності. Проте вони були не сильно виражені, а із часом і взагалі зникли. Регулюс прагне це змінити. Він хоче схрестити відьом і демонів і, у такий спосіб, створити магічно обдарованих демонів. Трішки фантазії — і ви точно зможете уявити, що це будуть за істоти. Ми не можемо це допустити. Ніколи. Він використає цих створінь не лише проти людей, а й проти жителів Керісу. Вони забезпечать йому безмежну могутність.

— І ви це ще обмірковуєте? — я сердито озирнулася на Софію і Ясмін. — У вас зовсім клепки немає?

Софія стиснула губи в тонку лінію.

— Нинішні часи вимагають жертв від усіх нас, — промовила вона єлейним голосом. — До того ж неможливо, щоб відьма виносила дитину від демона.

— А тобі звідки знати? — запитала Маель. — Навряд чи ти намагалася.

— Свідчень того, що з подібних союзів коли-небудь з’являлося життєздатне потомство, дуже мало, а в усіх джерелах, які ми знайшли із цього питання, відьми помирали, намагаючись народити дитину демона. Тож у Регулюса таких спроб буде рівно десять. А світові не загрожуватиме жодна небезпека, якщо він підпише Пакт. А що там відбуватиметься на Керісі, нас уже не стосується.

Що ця жінка меле? Мені стало зле.

— Тут не йдеться про розплід коней! — накинулася на неї я. — Ідеться про жінок, яких ви повинні боронити. Чи, може, є добровольці? — Еш поклав мені долоню на руку, але я її розгнівано відштовхнула. — То ти теж за це голосував?

Він не відповів.

— Як ти міг так учинити?

— Це наш останній шанс, — спокійно відповів він. — Ми можемо пожертвувати десятьма відьмами зараз або цілою армією потім. А що ти зробила б?

Якщо дивитися з цієї позиції, то рішення непросте.

— Ми вже вибрали десять відьом, — повідомила Ясмін.

— Дай вгадаю, — тон Маелі був сповнений сарказму. — Тебе серед них нема.

— У мене інші завдання. Завдання, важливі для суспільства.

— Звісно, — погляд Калеба особливо нахабно пройшовся по її фігурі. — Ти й так навряд чи згодишся на роль племінної кобили. Стегна надто вузькі. Демони надають перевагу жінкам із формами. Врахуйте це, коли проводитимете добір, — він провів рукою по волоссю. Його лють була очевидною. Ні від кого не сховалося полум’я в його очах, які набули сапфірно-синього відтінку. До того ж змінювалися і його райдужки. Тепер вони вже були не круглими, а овальними. Драконячі очі!