Лекси Райан – Ці порожні обітниці (страница 9)

— Якого ще короля?

— Посланець відвів Джас до Його високості короля Мордея, — відповідає гоблін. — Король Тіней виклав чималеньку суму за життя твоєї сестрички.

Ні. Бути цього не може. Викупити чи викрасти сестру у якогось пересічного фейрі — одна справа, але повернути її від короля фейрі Мордея — Немилостивого правителя, самого повелителя Тіней? Якщо смертні вважають, що Милостиві фейрі — «хороші», то фейрі з Немилостивого королівства — найнебезпечніші для людей. їхній король славиться тим, що розважається, мордуючи різних істот. Люди, які потрапляють до того королівства, вже не повертаються. А якщо й повертаються, то лише бляклими постатями, примарними оболонками себе колишніх.

З іншого боку, в цього короля має бути незліченна кількість людей у рабстві. Можливо, він не помітить, якщо Джас зникне.

— Одна людська дівчина нічим не краща за іншу. То чому король не купив котрусь із тих дівчат, які мріють потрапити до Фейрії?

— Бо він хотів саме Джасалін Кінкейд — сестру вогняної дівчини, доньку прекрасної смертної, яка…

— Я знаю, хто моя сестра, — різко уриваю я. Це якийсь жах. У цьому зовсім немає сенсу. — Навіщо вона йому? Чому саме Джасалін?

— Не маю звички запитувати у королів. Можливо, він хоче зробити її своєю королевою, — гоблін зітхнув, вираз його обличчя можна було б назвати замріяним, якби не такий хижий блиск очей. — Можливо, він просто любить прекрасне каштанове волосся.

— Якщо йому не потрібні гроші, тоді що? Яку плату я можу запропонувати?

Бейккен постукує довгим брудним нігтем по передніх зубах.

— Короля Мордея цікавить лише, як зберегти своє місце на троні.

Я хитаю головою.

— Він же і так король. Навіщо йому зберігати місце на троні?

— Король, але подейкують, що не справжній. Багато років тому Мордей вкрав трон у свого брата. Відтоді з острахом чекає дня, коли його племінник — принц Фінніан, син короля Оберона і повноправний спадкоємець трону Тіней, повернеться з вигнання й оголосить своє право на корону. Його піддані теж цього чекають. Дехто з них заприсягнув на вірність королеві Мордею і битиметься, щоб захистити його владу. Інші ж вірять, що Немилостивий Двір занепадає через обман Мордея і що він не відновиться, доки законний спадкоємець не зійде на трон у короні Оберона.

Мене зазвичай не цікавлять політичні конфлікти фейрі, але я ловлю кожне слово — раптом ця інформація стане в пригоді.

— Але до чого тут Джас?

Губи гобліна розтягуються в посмішці й відкривають гострі жовті зуби.

— Не треба недооцінювати короля Мордея. Його дії не випадкові. Кожен крок він робить задля збереження влади — своєї влади.

Я досі не можу осягнути. Джасалін ніколи не мала справ із фейрі — принаймні я про це нічого не знала. Яку ж владу може отримати король, ув’язнивши її? Чи, може, це якось пов’язано з нашою мамою? Цілковита маячня. Якщо вже король із невідомих причин купив Джас для нашої матері, хіба вона не хотіла би побачити обох своїх доньок, а не лише наймолодшу? І чому б то мама раптом згадала про нас через дев’ять років?

— Відведи мене до сестри. Благаю.

Бейккен не зводить очей із відрізаного локона. Тримає його між пальцями й погладжує.

— Немилостиве королівство — небезпечне місце для людини, навіть для вогняної дівчини. Краще забудь про свою сестру і насолоджуйся щойно здобутою свободою.

— Це не обговорюється.

Гоблін ховає моє волосся в кишеню.

— Я не можу відвести тебе, але за ще одне пасмо можу розказати, як дістатися туди самій.

Без роздумів пропоную гоблінові таке саме пасмо з іншого боку.

В очах Бейккена танцюють бісики, коли він відрізає його.

— Опівночі відкриється річковий портал із нагоди святкування дня народження Милостивого принца. Через нього ти зможеш увійти до Милостивого Двору і знайти секретний портал королеви до Двору Місяця. Він відчиняється один раз щодня, коли стрілки годинника показують північ.

Це змушує мене замислитись.

— Навіщо Милостивій королеві портал до Немилостивого Двору? Я думала, вони закляті вороги.

Бейккен захоплений новим пасмом волосся й майже не звертає на мене уваги. Він бездумно відповідає, ніби наспівує мелодію, яку тисячі разів чув.

— Колись Золота королева була лише принцесою. Вона закохалася в Оберона, короля Тіней, і дорого заплатила за те, що таємно бачилася з ним. Її королівство воювало з Двором Місяця сторіччями, а батьки ніколи не дозволили б їм бути разом.

Я насуплююсь. Це ж та сама казочка, яку мама розповідала нам перед сном — про Золоту принцесу та короля Тіней.

— Я думала, це лише легенда. То це правда?

— А ти думаєш, звідки народжуються легенди, якщо не з правди?

Раптом мені хочеться пригадати більше маминих казок, але це було так давно. До того ж кожна згадка про них роками викликала в мене огиду. Я хитаю головою, намагаючись зосередитися на поточній проблемі.

— Де цей портал?

— Ти знайдеш його у її дитячій гардеробній — масивна шафа, позначена крильцями на кожній стулці дверей. Королева таки не змогла примусити себе зруйнувати його.

Я важко ковтаю. Піти до Милостивого Двору, знайти секретний портал королеви, щоб увійти в найнебезпечніше місце у Фейрії, відшукати сестру і врятувати її від спраглого до влади короля. Раз плюнути.

Бейккен зазирає мені в очі й супиться. Він дістає з кишені браслет, сплетений зі срібних ниток, і простягає його мені.

— Візьми це. Ніхто, крім тебе, не зможе побачити або відчути його на твоєму зап’ястку.

Я багато чула про гоблінські браслети, та ніколи ще не бачила їх. Срібні нитки міняться у світлі свічок. Вони такі тоненькі, що майже невидимі.

— Кожна нитка символізує історію Фейрії. В історіях сила, Вогнянко. Якщо тобі знадобиться моя допомога, розірви одну нитку — і я з’явлюсь.

— Якщо я розірву одну з них, — обережно проводжу пальцем по нитках, перш ніж поглянути на Бейккена, — ти допоможеш мені?

Він киває.

— Так. Але я не зможу врятувати тебе від смертельної небезпеки, тож не турбуй мене, якщо станеш обідом якоїсь почвари. Зате я зможу допомогти з інформацією про мандри світом.

— Яка ціна?

Бейккен посміхається, і його обличчя радше підступне, ніж доброзичливе.

— Нічого, окрім пасма волосся. Або зуб, якщо тобі так більше подобається.

Мої руки тремтять, коли я беру в гобліна браслет.

— А якщо я випадково розірву нитку?

— Гоблінські нитки випадково не рвуться. Має бути намір.

Я надягаю браслет на руку, і він магічно змикається навколо мого зап’ястка.

— Дякую, Бейккене.

Я відчиняю двері й виходжу в коридор.

— Вогнянко! — гукає мені услід Бейккен. — Пам’ятай, що король Тіней розумний. Він використає проти тебе твою ж власну долю.

Використає проти мене мою ж долю? Що це все означає? Фейрівські загадки.

— Я не вірю в долю, Бейккене. Мене хвилює тільки моя сестра.

— О так, і король про це знає.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

Нік сперлася на стіну будинку чарівника Тріфена.

— Ти маєш розповісти Себастіанові про свій план, — каже вона.

— Це тому ти привела мене сюди?

Я з’їхала від мадам Ві цього ж ранку й одразу вирушила до Нік. Вона терпляче вислухала мою плутану розповідь і на-півготовий план, а потім наполягла, щоб ми пішли до чарівника Тріфена по сонне зілля. Портал однаково не відкриється до півночі, тож нічого не станеться, якщо я трохи відпочину доти.

Сонце тільки котиться до горизонту, і здається, час то біжить надто швидко, то тягнеться заповільно. Якби це залежало від мене, я б уже була у Фейрії і шукала сестру. Та я боюся, що коли опинюся там, мені забракне сил і розуму. Я страшенно боюсь невдачі.