Лекси Райан – Ці плутані зв'язки (страница 14)

Джалек переводить погляд від Себастіана до Фінна.

— Хтось мені це пояснить?

Фінн здіймає підборіддя:

— Хоч Себастіан і забрав корону в Абріелли, та Абріелла досі володіє її силою.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

Немов прокинувшись від сну, я знову опиняюсь у своєму тілі, за столом на терасі в Міші. До горла підступає нудота. Я відсуваю стілець і встаю, підходжу до поруччя, наче від споглядання краплин води зможу вкоренитися у власному тілі, зможу перевести подих.

— Не розумію. Чому Себастіан не може зайняти трон? У ньому тече королівська кров Немилостивих, він має корону, але чому не має сили?

— Тому що вона в тебе, — лагідно відповідає Міша. — Зв’язок із Золотим принцом убив тебе, а оскільки ти нікому не передала свій магічний спадок, корона за вашими путами, як за мапою, перейшла до Себастіана.

— То в чому ж тоді проблема?

— Себастіан заволодів короною Зоряного Сяйва і, зв’язавшись із тобою, отримав би її силу. От тільки він не обмежився церемонією зв’язування. Він дав тобі зілля життя й перетворив на фейрі. Це прив’язало магію Оберона до твого життя, перш ніж сила встигла перейти за короною.

Прив’язав магію до мого безсмертного життя.

— Магія — це життя, — шепочу, згадуючи слова, яких навчив мене Фінн. Здається, це було так давно, хоч насправді я тільки декілька тижнів тому дізналася про таку особливість фейрі.

— Без корони та її магічної сили Себастіан не може зайняти трон.

Отже, це ще не кінець. Я струшую головою, щоби прогнати цю думку.

— Я не можу володіти магічною силою Оберона. Я лише людська дівчина. — Хитаю головою, перш ніж Міша встигає вказати на мою помилку. — Ти розумієш, що я маю на увазі.

— Ще і як розумію, але ти більше, ніж просто людина, яка перетворилася на фейрі. Може, ти не помітила, що занурила палац у темряву, коли тікала? Що замкнула вартових із табору в клітках небуття?

— Так, але я думала… — важко ковтаю. Магія — це життя. Я знала, що зберегла свої сили, перетворившись на фейрі, але ніколи не думала, як це вплине на корону.

— Ніхто не знав, що це станеться, — каже Міша.

— Ти, здається, знав.

— Ми всі здогадувались, як корона може перейти від смертної до королівського нащадка Двору Місяця, але ніхто не знав, як саме це відбуватиметься й що станеться, якщо, скажімо, ти помреш, так і не уклавши зв’язку з тим, хто міг би посісти трон. Наприклад, якби ти зв’язалася із Золотим фейрі, в якому не тече Немилостива кров, чи перейшла б корона до нього після твоєї смерті? Це здавалося малоймовірним, адже, щоб успадкувати корону й посісти трон, треба бути Немилостивим. Але те, що Оберон зміг урятувати тебе — віддати життя за людську дівчинку й передати корону смертній, — порушило всі правила, які ми, як нам здавалося, розуміли. Ще були всі ці розмови про те, що станеться з короною, якщо ти помреш, не встигнувши взагалі ні з ким укласти зв’язок. Були всілякі здогади, але ніхто ніколи не ставив під сумнів, що станеться, якщо дати тобі зілля життя після того, як ти зв’яжешся з Немилостивим.

Я на мить уявляю, як вони всі сидять і так невимушено споглядають мою смерть. Похмуро зиркаю через плече на Мішу.

Король Диких фейрі сміється.

— А що не так?

— Ти знав. Тому й привіз мене сюди. Ти зрозумів раніше за них усіх.

— Мої шпигуни доповіли, яку могутність ти проявила в Золотому палаці, й потім я на власні очі побачив твої сили в таборі королеви. Тоді я ще не був упевнений, але тієї самої ночі моя племінниця зазирнула до мене в сон, а вона, як ти знаєш, провидиця.

— Ларк, — шепочу я. Дивно, що цей величезний новий світ виявляється таким тісним. Я вже й забула, що Міша — дядько Ларк.

Він киває.

— Саме так. Вона сказала, що Себастіанові бракує дечого важливого, щоби посісти трон, і що ти тікаєш. Вона попросила заховати тебе, доки ти зміцнієш. Тож я побачив очевидний зв’язок між потужною силою, яку ти продемонструвала, і її пророцтвом. Коли Шторм показав мені трон, що відкидає Себастіана, мої підозри підтвердилися.

— То коли ти кажеш, що Фінн і Себастіан б’ються за мене, ти маєш на увазі саме це. Їм потрібна моя сила.

Точнісінько так вони боролися за мою прихильність, коли я носила корону. Це ніколи не закінчиться.

— Думаю, все значно складніше, але на базовому рівні — так. Трон не прийме Себастіана, бо той не має магічної сили корони, як не прийме і Фінна, бо той не має ані корони, ані сили. Також, очевидно, він не прийме тебе, тому що…

— Тому що я навіть не зовсім фейрі, а тим паче не спадкоємиця королівського роду Немилостивих.

— Ну, так, — стинає плечима Міша. — Але навіть якби ти була Немилостивою фейрі, все одно Себастіан носить корону. Неважливо, як усе закінчиться. Ти потрібна братам, щоб утримати Двір Тіней.

— Вони знову хочуть мене вбити? — Рвучко розвертаюся й поволі йду до столу. З моїх вуст зривається істеричний сміх. — Одного разу було замало?

Міша наповнює свій келих.

— Це зовсім не те, що я пропоную.

— Я ніколи не хотіла всього цього.

Він примружує очі.

— Ми це вже проходили. Жоден із нас не хотів тягарів, які ми несемо. Проте це не применшує важливості того, як ми даємо собі з ними раду.

— Чому не можна зробити новий трон?

Міша пирхає.

— Трон — це не просто вишуканий стілець, принцесо. Це метафора. І його магія сильніша, ніж ти можеш собі уявити.

— Ось чому ти допомагаєш мені, — кажу я тихо й покірно тягнуся до пляшки вина, а тоді наповнюю свій келих. Можливо, воно отруєне. Можливо, це все якийсь підступний план, щоб убити мене, й тоді Міша зміг би забрати мою силу й віддати її Фіннові. Сестра Міші була заміжня за братом Фінна, тож вони практично сім’я. А може, Міша хоче сам заволодіти силою. Я дивлюся йому просто в очі, підношу келих до губ і якусь мить вагаюсь.

— Вино не отруєне. У мене немає причин вбивати тебе. Як я вже казав, ми на незвіданій території. Важко уявити, що станеться, якщо ти помреш.

Я закочую очі й роблю ковток.

— Ти вмієш заспокоювати.

— Ти мені потрібна. Навіть якби Себастіан отримав корону та її силу й сидів би зараз на троні, ти однаково була б мені потрібна. Королівство Немилостивих глибоко розколоте. Послідовники Мордея були віддані не так йому, як його правлінню. Несправедливі закони й покарання надавали привілеї еліті, а вона тільки цього й хотіла.

— Привілеї еліті? — не розумію. — Я думала, що Мордея підтримав народ, і саме тому Оберон не зміг зайняти своє законне місце правителя, коли повернувся зі світу смертних.

— Народ не підтримував Мордея, — каже Міша, і його голос звучить втомлено. — Народ гинув у тій клятій війні. Але голосна меншість стояла за фальшивим королем. Саме вона мала владу і вплив. Вони підтримали Мордея, коли той украв трон в Оберона, бо знали, що Фінн відданий простолюду — його правління перерозподілило б владу і привілеї у Дворі. Прибічники Мордея були готові розпочати громадянську війну, щоб уникнути цього, і, закладаюся, готові й зараз, хай де вони є. Себастіан цього навіть не усвідомлює.

Я насуплююсь. Хочу прикусити язика й не запитати зайвого, але якщо я чогось і навчилася від друга-гобліна Бейккена, так це того, що інформація — сила.

— Вони готові розпочати війну? Що ти таке кажеш?

Міша стинає плечима.

— Кажу тільки, що вони переховуються. Після того як ти вбила фальшивого короля, його послідовники втекли, боячись, що Фінн поведе свої таємні легіони на палац. Проте, хай де вони є, вони повернуться.

— У Фінна є таємні легіони? Типу армія?

Це та Орда Проклятих, яку вони згадували у видінні?

Міша відкидається на спинку стільця й вивчає мене.

— А як, по-твоєму, Фінн провів останні двадцять років? Він збирав свої війська в горах, тренував їх, готувався до того, що корона може бути назавжди втрачена і йому доведеться скидати Мордея з трону без неї.

Я задивляюсь у своє вино. Під час нашої першої зустрічі з Фінном я дорікала йому, що він живе в розкоші, поки його народ страждає. Однак, пізнавши його краще, зрозуміла: він зробить будь-що для свого Двору. Навіть зараз, попри все, я відчуваю провину за свою необдуману жорстокість.

— Отже, є ті, хто підтримував Мордея, — продовжує пояснювати Міша, — а є ті, хто йде за Фінном. Але є і такі, хто хоче бачити на троні принца Ронана, який воював у Великій війні фейрі. Вони вважають, що тільки правитель, у крові якого є і сонце, і тінь, зможе об’єднати королівства й урятувати їхніх дітей від нескінченної війни.

Я хитаю головою, згадуючи сварку, яку бачила очима яструба.

— Фінн сказав, що це неможливо, що Себастіан не зможе правити обома Дворами.

— Фінн має рацію, але перевага правління Себастіана не в тому, що він правитиме обома Дворами. Надія на те, що королева Арія не піде війною на королівство свого сина.

— Ага. Невже не піде?

Міша пирскає від сміху.

— Я ще не бачив того, чого вона не зробила б заради більшої влади. Тож думаю, ті, хто сподівається на це, роблять занадто оптимістичні припущення. Хай там як, факт залишається фактом: Двір Тіней ніколи не був більш розколотим, ніж зараз, і доки королівство таке розбите, воно слабке.