Кормак Маккарти – Стелла Маріс (страница 43)

Ні.

Хочете щось до цього додати?

Лише те, що я хотіла вийти за нього заміж. Як ви вже, мабуть, правильно здогадалися. Я завжди цього хотіла. Це зовсім не складно.

Ви хотіли вийти заміж за брата?

Я хотіла стати його дружиною. Так.

Розумію.

Сумніваюся. Хай там як, таємниця розкрилася.

Ви йому сказали?

Так.

Ви сказали йому, що хочете вийти за нього заміж?

Так. Я спитала, чи він одружиться зі мною.

Ви спитали, чи брат одружиться з вами?

Так.

Серйозно спитали?

Дуже.

Що він відповів?

Сказав мені протверезіти.

Ви пили?

Ні. Я не п’ю. Це такий вислів.

І ви не бачили в цьому нічого поганого?

Я думала, те, що це, зрештою, неприйнятно, — насправді не наша проблема. Я знала, що він любить мене. Він просто злякався. Я вже давно знала, що це станеться. Мені більше не було куди йти. Я знала, що нам доведеться тікати, але мене було байдуже. Я поцілувала його в машині. Власне, ми двічі поцілувалися. Перший раз дуже легко. Він поплескав мене по руці, нібито цілком невинно, і повернувся, щоб завести двигун, але я поклала руку йому на щоку і повернула його голову до себе, і ми знову поцілувалися, і цього разу в цілунку не було ніякої невинності, і йому перехопило подих. І мені. Я поклала голову йому на плече, а він сказав, що так не можна. Розумієш, так не можна. Я хотіла відповісти, що нічого такого не знаю. Мала б сказати. Я поцілувала його в щоку. Я не вірила в його рішучість, але я помилялася. Ми більше ніколи не цілувалися.

Ви серйозно про все це говорите?

Так.

Ви вирішили це все до того самого вечора?

До того самого вечора. Так. Я знала про це багато років. Я сказала йому, що гаразд, можна почекати. А потім заплакала. І не могла перестати плакати.

Ви справді думали, що брат одружиться з вами?

Так. Я так думала. Він повинен був це зробити.

А потім що? Жити в іншій країні?

Так.

Ви не думали, що зможете знайти когось іншого?

Більше нікого не було. І ніколи не буде. І в нього теж. Тільки він тоді ще цього не знав.

Скільки вам було років, коли ви зрозуміли, що любите брата?

Напевно, дванадцять. Може, менше. Менше. Тоді в коридорі.

І ви ніколи не пробували переглянути своє рішення? Як то кажуть.

Це нелегко пояснити, але для мене було цілком зрозуміло, що іншої перспективи не було. Він їхав у свій виш, і я оживала лише тоді, коли він повертався. На Різдво чи за іншої нагоди.

А того самого вечора ви йому все розповіли?

Так.

Ви справді не знали, як він відреагує?

Мені було байдуже. Треба було якось починати.

І той факт, що він вас більш-менш відштовхнув, нічого не змінив?

Ні. Я запитала його, за кого, на його думку, я повинна вийти заміж, але він, звісно, не зміг відповісти. Він знай казав, що мені чотирнадцять, але я вказала йому на те, що це він говорить дурниці, а не я. А якщо один з нас помре? Хто житиме вічно?

Скільки тоді років було Боббі?

Двадцять один.

У нього не було дівчини?

Він намагався зустрічатися. Але з цього нічого не вийшло. Я не ревнувала. Я хотіла, щоб він зустрічався з іншими дівчатами. Я хотіла, щоб він усвідомив правду про нашу ситуацію.

Що він любить вас?

Так. Кість від моїх костей[61]. Дуже кепсько. Ми були як останні люди на Землі. Ми могли вибрати: дотримуватися вірувань і звичаїв мільйонів мерців під нашими ногами або почати все спочатку. Йому справді треба було все це обдумувати? Чому я маю бути самотньою? А чому він? Я сказала йому, що не можу знати, чи правильні мої почуття, коли я не маю нікого, кого б я любила і хто б любив мене. Не можна претендувати на правду, яка не резонує. Де віддзеркалення нашої цінності? І хто заступиться за нас, коли ми помремо?

Вибачте. Я не хотів, щоб ви плакали.

Не хотіли.

Ви хочете зупинитися?

Ні.

Що ще?

Я сказала, що хочу народити йому дитину.

Ви сказали братові, що хочете народити йому дитину?

Слухайте. Немає сенсу повторювати мені все це, ніби ілюструючи жахливість і божевілля моїх слів. Ви бачите світ інакше, ніж я. Ви не бачите його цими очима. І ніколи не побачите.

Це, безумовно, правда.

Я сказала братові, що люблю його, що завжди любила і любитиму, поки не помру, і що це не моя вина, що він мій брат. Ви можете дивитися на це як на нещасливий поворот долі. Я сказала йому, що він має зректися.

Зректися?

Так. Зректися статусу брата.

Як би він це зробив?

Не знаю. Тричі обернутися і сказати, що він відмовляється від цих кровних уз.

А потім одружитися з вами?

А потім одружитися зі мною. Так. Хоча можна сказати, що факти були дещо суворіші.

Тобто те, що ви хотіли зайнятися сексом з братом?

Тобто.