Кормак Маккарти – Стелла Маріс (страница 15)
Шукаєте спосіб їх заповнити?
Ні. Я можу зупинитися, коли забажаю.
Так можемо ми всі.
Прозвучало дуже схоже на Чосера. Так можемо ми всі.
А ви не вважаєте, що терапевт має багато можливостей для зцілення пацієнта?
Я думаю так само, як думає більшість людей. Що ліки — це догляд, а не теорія. Завоюймо світ добром. Може навіть виявитися, що зрештою всі наші проблеми духовні. Хай яким замріяним лунатиком був Карл Юнґ, я думаю, що в цьому він мав рацію. І не забуваймо, що в німецькій мові немає різниці між розумом і душею. Що стосується закладу, то виникає відчуття, ніби таке місце, як «Стелла Маріс», спроєктували, ретельно продумавши. Просто не було відомо, хто сюди потрапить. Я думаю, що догляд тут досить добрий, але він, як і скрізь, не встигає за потребами. Стільки часу спливло, і тут навіть цегла отруєна. Ми маємо ліки, але не можемо вилікувати. Місця, які прихистили надзвичайні страждання, або згорять ущент, або будуть перетворені на храми.
Усі ваші переконання такі похмурі?
Я не думаю, що вони похмурі. Я думаю, що вони просто реалістичні. Психічна хвороба — це хвороба. А як ще це назвати? Але це хвороба, пов’язана з органом, який цілком міг би належати марсіанам, враховуючи те, як мало ми його розуміємо. Аномальна поведінка — то, мабуть, мантра. Вона приховує більше, ніж виявляє. Одна з проблем для терапевта полягає в тому, що пацієнт може не хотіти лікуватися. Скажіть мені, лікарю, якою я тоді буду?
А у божевільного є почуття справедливості?
Ви серйозно? Він кипить від гніву. Його найбільше турбує несправедливість. По очах бачу, що ви починаєте нудьгувати.
Ні, все гаразд. Ви ніколи не дивитеся на годинник, так?
Мені це не потрібно.
І як у нас справи? З погляду часу.
Яка чудова думка. Погляд часу. У нас ще чотирнадцять хвилин. Дні довгі, але роки короткі.
А у вашому житті був етап, який можна охарактеризувати як нестабільний, але який не має нічого спільного з… як їх? Кумпанами?
Дайте я подумаю, чи можу я це перефразувати.
Звісно.
Зроблю це безкоштовно. Я весь час божевільна чи тільки тоді, коли поруч мої маленькі друзі?
Гаразд.
Я не знаю, що це означає. Я не думаю, що Малюка не існує, коли я його не бачу. Як приклад. Квантово-механічний Малюк. Можливо, нам варто рухатися далі.
Гаразд. Що ще важливого про вас я не знаю?
Це з підручника?
Я так не думаю.
Я лесбійка.
Я так не думаю.
Звідки вам знати?
Я просто знаю. Ви фліртуєте зі мною. Для початку.
Думаєте, що ви мені подобаєтеся?
Так. Я сказав би, так.
Ну. Перепрошую. Річ зовсім не у флірті.
А в чому?
Можливо, просто в тому, що в моєму житті нікого немає. Це прийняття того, що те, з чим я попрощаюся, ніколи не попрощається зі мною.
Ви говорили з бабусею про брата?
Так. Я мала їй розповісти.
Що вона сказала?
Вона плакала. Вона повторювала його ім’я.
Вона сказала щось ще?
Вона запитала, чи я телефоную з Італії.
Вона збиралася поїхати в Італію?
Ні. Вона б не знала, як це зробити.
Могли б її забрати.
Ні. Не могла.
Гаразд.
Але ж не гаразд, правда?
Якщо ви не хочете говорити про брата, я зрозумію. Я не знаю. Ви йому щось казали? Думаєте, він міг би вас почути?
Я сказала йому, що краще помру з ним, ніж житиму без нього.
Сприйму це за попередження.
Наше життя нацьковане на нас, як пес.
Це цитата?
Якщо й так, то не знаю звідки.
У всякому разі не щось єврейське?
Ні.
Чи є у вас єврейська родина?
Ні. Нас не виховували як євреїв.
Але ви знали про те, що ви євреї?
Ні. Я дещо знала. Хай там як, саме мої предки, які рахували копійки в кухлі жебрака, привели мене до цього суспільного стану. Євреї становлять два відсотки населення і вісімдесят відсотків математиків. Якби ці пропорції були ще трохи більше асиметричними, ми б мали говорити про окремий вид істот.
Хіба це трохи не притягнуто за вуха?
Ні. Це трохи недотягнуто за вуха. Різні історії можуть співіснувати під одним дахом. Питання Дарвіна залишається без відповіді. Звідки у нас з’являються розумові здібності, які не мають історії? Як так, що мозок готується до того, що має статися? Жодного уявлення. Яка частина мозкової схеми не задіяна, просто чекаючи на нові можливості? Хоч якась? Як впровадження змін на ринку готує ваших онуків до квантової механіки? До топології?
Онуків?
Можете вставити скільки завгодно пра-пра.
Не знаю. Не певен, що розумію вас. Чому б нам знову не повернутися до вас?
Це про мене.
Я говорю про вашу особисту історію. Де ви були до того, як потрапили сюди?
У загальній кімнаті.
А ви таки розумниця.