Кормак Маккарти – Стелла Маріс (страница 14)
Гадаю, річ якраз у тому, як його бачити. Так?
Саме так.
Насправді ви питаєте мене не про Малюка. Ви питаєте мене про мене. І я не можу сказати те, що ви хочете почути. І не сказала би, навіть якби могла.
Добре. Перепрошую.
Не треба перепрошувати. Ви читали «
Я погортав. Мало що зрозумів.
Я думаю, що вся річ з Малюком полягає в тому, що він просто робив усе, що міг. Як і всі інші.
Ви вважаєте його добродушним?
Якщо я вважаю його добродушним, то це тому, що я знаю ще дещо про нього.
А я, наприклад, про це, напевно, не знаю?
Скажімо так, я б здивувалася, якби ви знали.
Що ви думаєте про людей? Загалом.
Це таке, власне, питання?
Чому ні?
Гадаю, я намагаюся не робити цього. Не думаю про них.
Правда?
Ні, я думаю, що в моєму серці є любов. Просто вона проявляється як жалість. Я уявляю, що побачила жахіття цього світу, але знаю, що це неправда. І все ж неможливо його розбачити. Ніколи ще не було такого похмурого століття, як це. Невже хтось серйозно думає, що ми бачили останнє таке століття? І все ж, що можуть означати світові негаразди для тої, яка не може впоратися зі своїми негараздами?
Іноді вони можуть означати що завгодно, так?
Так. Гадаю, ви маєте рацію.
Перепрошую. Я не хотів вас засмутити.
Я не засмучена. Це ще далеко не все.
Може, нам варто зробити перерву.
Гаразд.
З вами все гаразд?
Усе добре.
У нас ще є двадцять хвилин.
Я знаю. Дійте.
Що вам подобається робити? Що приносить вам задоволення?
Прозвучало як запитання з підручника. Найдивніша відповідь, яку ви чули на це питання?
Не думаю, що можу сказати. Але пацієнти вміють здивувати.
Вони б здивували Крафт-Ебінґа[29]?
Я мав на увазі «здивувати» в позитивному сенсі. Іноді вони справді мають досить вишукані інтереси. Хоча, мушу сказати, вони схильні відмовлятися від того, що їм дороге, заради того, що робить їх нещасними. Вашим же головним інтересом поза математикою була музика?
Так.
Наскільки добре ви грали на скрипці?
Доволі добре. Але я так ніколи і не давала концертів.
Ви не настільки добре грали?
Я не практикувалася. Іноді я не грала тижнями. Так не можна.
Вас не настільки це цікавило?
Ні. Я любила скрипку. Але математику я любила більше. Я присвятила математиці, напевно, двадцять тисяч годин.
Це досить багато.
Так.
Ви все пам’ятаєте?
Так. Це треба пам’ятати.
Що ще?
Не знаю. Виберіть щось зі свого списку.
Як ви вважаєте, чи могли ваші стосунки з матір’ю бути якось пов’язані з усім цим?
Ви жартуєте, як Еліза.
Так. Хай там як, я хотів запитати, як ви ставитеся до психіатрів. Наскільки погано.
Це є у списку?
А чому б і ні?
Я завжди вважала, що для того, щоб займатися психіатрією, треба самому бути трохи неврівноваженим. Якщо наше сприйняття психічно хворих людей надто клінічне, то ми опиняємося в невигідному становищі. Водночас не можна ж бути просто намаханим.
Ви завжди так думали?
Так.
А зараз?
Який сенс у цьому питанні?
Ви, мабуть, знаєте їх краще за мене.
Не знаю. Я наче не бачила, щоб ви тусувалися з купою мозкоправів. Та, зрештою, я не знаю, з ким ви тусуєтеся.
Гадаю, для мене пацієнти таки цікавіші за лікарів.
Для мене теж.
Ви не вважаєте наукою те, чим ми займаємося?
Ні. Здається, лікарі здебільшого уникають нейронаук. Копирсатися там з ліхтарем і блокнотом мозковими борознами? Борозенками? Легко зрозуміти чому. Якби психоз був лише збоєм у роботі синапсів, чому б тоді ми просто не обмежилися фоновим шумом? Але ж ні. Ми опиняємося в ретельно створеному і досить чіткому світі, якого раніше не бачили. Хто за це все відповідальний? Хто там бігає і під’єднує дроти, що звисають, у нові і незвичні способи? І навіщо він це робить? За яким алгоритмом? Чому ми взагалі підозрюємо, що такий алгоритм існує?
І гадки не маю.
Лікарі не беруть до уваги ретельність, з якою складається світ божевільного. Світ, який у власній уяві вони беруть під сумнів, хоча це зовсім не так. Душоправ оминає межі божевілля так само, як священник гріх. Застряг на порозі власних уповноважень. Скривившись, досліджує реальність, якої не існує. Душоправний народ. Поставте ще одне запитання. Придумайте теорію. Ворог вашої справи — відчай. Смерть. Як і в реальному світі. Зараз ви мені не вірите.
Я просто слухаю.
Шістнадцять хвилин.