Колин Гувер – 9 листопада (страница 23)

— Ти чарівна. Кожен сантиметр тебе неймовірно прекрасний.

Він знов припадає губами до моїх грудей і повільно ковзає по шкірі, ніжно торкаючись язиком шрамів. Я чекаю, коли він знайде якусь відмазку, якусь причину, щоб зупинитися. Але він цього не робить. Натомість хитро всміхається до мене.

— Як ти? Усе гаразд? Я можу продовжувати?

Моє перше інстинктивне бажання — похитати головою, бо я не повинна хотіти продовження.

Щоразу, коли уявляла, як це все відбуватиметься з якимось хлопцем, я бачила себе з ідеальним тілом і без шрамів. Але ось вона я, спостерігаю, як Бен досліджує кожну частинку мого тіла, яке я до нестями хотіла змінити. І він справді насолоджується. Так само, як і я.

Я киваю і, можливо, стогну, тому що він пиндець, який сексі. Подумавши, що саме я стала причиною такого його

збудження, почуваюся ще більш бажаною, ніж тоді, коли уявляла себе бездоганною.

Він цілує мене, повільно підіймаючись до шиї, потім просовує руку мені під голову і притуляється чолом до мого.

— Пробач, будь ласка. Не знаю, як себе стримати, коли ти поряд.

Але йому вдається не лише стримати себе, а й зовсім зупинитися. Тому що наступної миті двері до кімнати рвучко відчиняються. Бен швидко лягає на мене, прикриваючи своїм тілом, а я помічаю у дверях дівчину, яка стоїть, витріщивши очі-блюдця. О боже! У дверях. Дівчина.

— Бене! — гукає вона.

Здається, я зараз почну панікувати.

— Джордін, залиш нас, будь ласка, — не обертаючись, каже Бен.

Двері зачиняються, і з-за них чути приглушені вибачення: — Вибач, будь ласка. Ой-ой-ой. Мені дуже шкода. Пробач. Я трохи розслабляюся, бо вона реагує не як розлючена дівчина. Але мені з того не легше, позаяк згораю від сорому.

— Пробач, будь ласка, — каже Бен. — Я й не думав, що вона вдома. — Він швидко цілує мене в губи і встає. — Не переймайся, для неї ця ситуація ще більш незручна, ніж для нас.

— Не розписуйся за всіх, — відказую я, швидко надягаючи ліфчик і сідаючи на ліжку.

Бен дістає з іншого кінця ліжка мою сорочку, простягає мені й допомагає одягнути її. Потім сідає і весело всміхається.

— Це не смішно, — шепочу я.

Тепер він тихенько хихотить.

— Якби ти знала Джордін, ти зрозуміла б, що це просто феєрично.

Досі я ніколи не задумувалася над тим, як мало знаю про Бена.

— Це твоя сестра?

— Стане за пару днів, — відказує Бен, взуваючись. — Цими вихідними вона виходить заміж за мого брата Кайла.

У нього є брат. І знову ловлю себе на думці, що майже нічого не знаю про його сім'ю.

— А де буде весілля? Тут? Вони тут живуть?

— Так, — киває Бен. — Ми з братами успадкували цей будинок після маминої смерті. І живемо тут, бо в ньому багато місця. Старший брат багато подорожує. Тож він тут — нечастий гість. А Кайл із Джордін живуть у великій кімнаті на першому поверсі.

Не знаю, чому я вирішила, що Бен — єдина дитина в сім'ї.

І я й гадки не мала, що його мама померла.

Зараз мені здається, що цей хлопець, який щойно пестив губами мої груди, — абсолютно незнайома, чужа для мене людина.

Певно, він помічає розгубленість на моєму обличчі, бо нахиляється й підбадьорливо всміхається.

— Вікторину «20 запитань» ми проведемо пізніше, і ти дізнаєшся про мене майже все. Хоч життя в мене доволі нудне. А поки що хочу познайомити тебе з моєю майбутньою сестрою.

Бен подає руку й допомагає мені підвестися. Я взуваю туфельки і виходжу за ним з кімнати.

Ми спускаємося сходами. Раптом Бен зупиняється і дарує мені дуже ніжний і солодкий поцілунок. А потім, немов нічого й не було, йде далі, намагаючись знайти Джордін.

Можете вважати, що це в мене через те, що я сонлива фанатка любовних романів, але досі я була переконана, що силу кохання визначають за вчинками. У деяких моїх улюблених сценах у книжках є такі поворотні точки в сюжетах, коли хлопець освідчується своїй дівчині дуже яскравим, незвичайним способом.

Але від цих почуттів, які залишив по собі маленький поцілунок Бена, у мене з’являється бажання перечитати всі свої улюблені місця в романах. Може, ті значні вчинки і близько не важать стільки, як маленькі, не пов’язані між собою дрібниці, які об’єднують головних героїв.

Хочеться перечитати свої улюблені книжки тепер, коли я все переживаю в реальному житті, на власній шкірі.

— Мені дуже шкода, — чую жіночий голос, коли Бен веде мене в напрямку кухні. — Я не знала, що ти вдома, і я шукала ножиці. А виявляється, ти вдома, і вона — точно не пара ножиць.

Вона дуже мила. Нижча за мене зростом каліфорнійська блондинка. На її обличчі відображаються всі емоції, які вона наразі переживає. Ось і тепер, дивлячись на неї, я розумію, що вона на межі істерики.

— Джордін, це Феллон, — каже Бен, показуючи на мене рукою.

Джордін перетинає кімнату, підходить і обіймає мене.

— Рада познайомитися з тобою, Феллон. Ти не хвилюйся, це нормально, що в Бена в кімнаті бувають дівчата.

Я скоса зиркаю на Бена, а він піднімає руки вгору, наче хоче сказати, що й гадки не має, чому вона так сказала. Я жестами закликаю його на допомогу, бо Джордін надто міцно обіймає мене, і я не знаю, що мені робити. Бен виразно відкашлюється, і Джордін нарешті відпускає мене.

— Ой, я зовсім не те хотіла сказати! — каже вона, розмахуючи руками. — Я не говорю, що в Бена в кімнаті завжди бувають дівчата. Я не те мала на увазі. Я хотіла сказати, що тут немає нічого ганебного, ми всі дорослі люди. Ги не подумай, що ти — одна з багатьох. Насправді він дуже рідко приводить дівчат додому, тому я навіть і не подумала, що треба постукати, перш ніж зайти до нього в кімнату. Це трапляється вкрай рідко. Я взагалі думала, що його там немає. Ні його, ні тебе.

Вона намотує кола по кухні. Я дивлюся на неї і розумію, що вона от-от розплачеться. Ще ніколи не доводилося зустрічати людину, яка так потребувала б розради, як вона зараз.

Ступаю крок їй назустріч, і Джордін зупиняється. Я кладу руки їй на плечі, роблю глибокий вдих і розправляю плечі. Вона повторює за мною і теж набирає повітря в легені. Затим я спокійно видихаю, і вона робить так само.

— Усе гаразд, Джордін, — усміхаюся я. — Ми з Беном у порядку. А от у тебе такий вигляд, що тобі не завадило б випити. А то й наклюкатися.

Вона киває, а потім затуляє рота долонею й починає ридати.

Ой лихо, а зараз що таке?

Я переводжу погляд на Бена, шукаючи в нього допомоги, але він дивиться на мене так, наче це абсолютно нормальна для Джордін поведінка. Однак потім таки підходить до неї і повертає її до себе.

— Ну? Що трапилося? — запитує Бен, обіймаючи її.

Вона хитає головою, показуючи на іншу кімнату.

— Доставили настільні таблички з іменами гостей, і половина з них написана неправильно. А ще сьогодні вранці мали

привезти столи І стільці. Але перенесли доставку на завтра, а завтра мені не підходить, бо в мене остання примірка. Тепер я повинна сидіти вдома І чекати доставку. 1 мамин рейс скасували. Тож вона не допоможе сьогодні мені з квітками, і...

— Заспокойся, — перебиває її Бон і показує мені рукою на холодильник.

Я йду до нього, дістаю пів пляшки вина й наливаю келих, поки Бен заспокоює її.

Він простягає їй келих з вином, вона сідає за барну стійку і витирає сльози.

— Дякую, — каже вона й бере вино. — Зазвичай я не така божевільна і не така істеричка. Але це найгірший тиждень у моєму житті. Я знаю, що врешті воно буде того варте, але... — Раптом Джордін піднімає очі й суворо дивиться на мене. — Ніколи не виходь заміж. Ніколи. Хіба що в Аас-Вегасі.

Я удаю, наче всерйоз обмірковую цю пораду. Але, зважаючи на вигляд Джордін і рівень її схвильованості, доходжу висновку, що справді не варто поспішати із заміжжям.

— Чекай, — каже вона. — Тебе звати Феллон? Як Феллон О’Ніл?

Мене дуже рідко впізнають після серіалу. А якщо таке й трапляється, то здебільшого це роблять дівчата, ровесниці Джордін. Дівчата, які, мабуть, молилися на серіал.

— А це не ти грала в детективному серіалі?

Бен обіймає мене за плечі, наче він дуже пишається цим.

— Вона. А хто ж іще!

— Що, справді? — радісно скрикує Джордін. —- Я постійно його дивилася, поки тебе не замінили якоюсь лахудрою, яка не мала ані найменшого уявлення про те, як треба грати.

Мені приємно це чути. Я не змогла пересилити себе й дивитися нові серії, коли мене замінили. Але не збрешу, якщо скажу, що мені трішки полегшало, як дізналася, що рейтинги серіалу дуже сильно впали.