Иван Котляревский – Українська драматургія. Золота збірка (страница 57)
а. Е, де вже там сидіти! Мені аж танцювати хочеться, так весело!
і. То й танцюй!
й. Валяйте, без хвасону!
()
й. Славно! (.)Ех-х! ()
а.
() Ой не бійся, пригорнися — з таком, серце, з таком!
а. От люблю за веселий звичай! От люблю! (.)Сідайте ж!
а. Та й сяду ж.
( )
() У-х! Валяй без титулу! Стрижи! ( .)
і ()
я.
й.
й ()
()
і. Ну й танцюють ловко. А панич як бісик! Славно!
я. Ху! Цур йому, утомилася! Оце я з іменин іду… Так уже частували та поштували, що й Боже! Біжу вже до вас та й підскакую, а тут, чую, співи: нате ж і мій глек на капусту!
а. Спасибі, що згадала мене, стареньку куму!
й. І це кума? Та вашими кумами можна Дніпро загатити і Чорторий закидати! Єй-Богу, правда!
а. А бодай вам язик усох, не казавши лихого слова.
й. Та хай всохне, чорт його бери!
а. Ну й моторний же хлопець!
() Де ви такого вискіпали?
а. Гм, гм! Не скажу! Нехай вам кортить.
() Поздоровляю вас із святими вашими іменинами! Дай Боже всякого щастя, і благополучія, і многая літа! (.)
а. Спасибі, що не забув!
н. Де вже нам забувать!
а. І-і, тепер такий світ настав! (.)
( ) Здрастуйте, Ганно Івановно!
я. Здрастуйте! (.)
() Чого цей ланець тут?